Здійснено українознавчий аналіз етнонаціонального чинника становлення громадянського суспільства як такого, що явно чи латентно впливає на всі соціокультурні процеси та є стратегічним чинником розвитку громадянського суспільства в Україні. Зазначено, що найбільш органічно та ефективно громадянське суспільство може існувати в поліетнічній нації, що безпосередньо закріплено Конституцією України. Наголошено, що проте поліетнічність не повинна нівелювати базових ціннісних орієнтирів титульної нації - мови, культури, історичної пам'яті. Зауважено, що поліетнічні тенденції та мовна лібералізація, яка притаманна Україні постколоніального періоду, негативно відображається на розвитку громадянського суспільства. Визначено критерії радикалізму в етнонаціональних процесах в Україні, до яких належать такі: релігійний фундаменталізм, русифікація, федералізація, етнокультурна люмпенізація. Виявлено загальні вектори розгортання політики полікультурності: релігійна, мовна та соціокультурна лібералізація, мультикультурність етнонаціонального процесу консолідації нації, латентне визнання права етнічної меншості брати участь у визначенні умов соціокультурного існування етнічної більшості (української нації).