Уперше оцінено племінні ресурси російської рисистої породи, проведено порівняльну характеристику ліній з урахуванням наявності та якості основних продовжувачів. Визначено напрямки селекційно-племінної роботи з урахуванням генетичної ситуації. Запропоновано новий методичний підхід до вивчення розвитку ліній, який дозволяє оцінити вплив окремих продовжувачів на прогрес ліній у цілому та визначити перспективи їх розвитку. Розроблено елементи системи племінної роботи з породою: поширення племінного ядра за рахунок поголів'я в господарствах нових форм власності, поновлення штучного осіменіння, створення технологічних умов для реалізації розроблених моделей прогресу жвавості.