Індекс рубрикатора НБУВ: В379.226

Рубрики:

Тонкі шари напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж24835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.3

Рубрики:

Електроди

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г461.1

Рубрики:

Електрохімічні методи аналізу

Шифр НБУВ: Ж24835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто хімічні сенсори, які є важливим елементом сучасних ресурсозберігаючих технологій і комплексних заходів із охорони навколишнього середовища. Серед них найпоширеніші - амперометричні сенсори, які, крім дешевизни, відрізняються зручним для реєстрації струмовим сигналом і стійкістю до перевантажень й отруєнь. Один із напрямів їх вдосконалення - скорочення тривалості встановлення достовірного струмового сигналу, яка визначається часом перехідних процесів в електрохімічній системі сенсора. Важливою складовою цих процесів є нестаціонарний масообмін між конструкційними матеріалами дифузійного опору сенсора та газовою фазою на шляху дифузії визначуваного компонента з аналізованого повітряного середовища до поверхні робочого електрода. Показано, що значне скорочення часу встановлення стаціонарного стану досягається виготовленням дифузійних опорів із титану та фторопласту, а також використанням озонування конструкційних елементів дифузійних опорів перед їх монтажем у сенсори.

  Скачати повний текст

Доведено, що вигляд перехідної характеристики амперометричного сенсора може однозначно вказати на надмірну поляризованість допоміжного електрода як першопричину нестабільного сигналу або тривалого перехідного часу. Це дозволяє без додаткових складних досліджень достовірно виявити критичне зниження площі контакту витратного матеріалу допоміжного електрода (потенціалвизначальної речовини) з струмопровідним його скелетом, що викликає різке зростання поляризованості.

На основі електрохімічної комірки з діоксидно-мангановими газодифузійними електродами на титановій основі розроблено сенсор діоксиду вуглецю гальванічного типу. Встановлено вплив на метрологічні характеристики сенсора (нормування струмового сигналу та час перехідних процесів 0,9) таких факторів, як закладка діоксиду мангану на робочому електроді, величина рН розчину в сенсорі, величина дифузійного опору (розмір газового дифузійного вікна), внутрішній опір електрохімічної комірки та опір навантажувального резистора.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж109.5-51

Рубрики:

Визначання компонентів газових сумішей

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К342.153

Рубрики:

Вилуговування міді

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж109.4-5

Рубрики:

Визначення концентрації розчинів і суспензій

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г461.1-3

Рубрики:

Електрохімічні методи аналізу

Шифр НБУВ: Ж24835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.3

Рубрики:

Електроди

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Стаття присвячена 100-річчю з дня народження видатного вченого-електрохіміка, член-кореспондента АН УРСР Л. І. Антропова і продовжує цикл досліджень перехідних процесів у амперометричних сенсорах. Виявлено причини розбіжностей у тривалості перехідних процесів, які при вимірюваннях, розмежованих перервою від кількох хвилин до кількох годин, не дають змоги за величинами часу виходу струмового сигналу на 10 і 50 % від його стаціонарного значення оцінити очікуване значення достовірного сигналу сенсора ще до його стабілізації. Показано, що перебіг електродної реакції викликає тимчасове зростання струмоутворювальної поверхні робочого електрода сенсора, яке нівелюється через кілька хвилин після припинення подачі визначуваного компонента в аналізовану газову суміш. Причиною цього явища є осмотичне накопичення води в зоні струмоутворювальної реакції внаслідок абсорбції її парів із повітря та дифузії з глибини розчину електроліту, що потовщує плівку розчину й спотворює форму його меніска. Протягом часу існування меніска, форма якого спотворена попередньою генерацією струмового сигналу, тривалість перехідного процесу скорочується внаслідок швидшого зарядження поляризаційної ємності робочого електрода більшим за силою струмовим сигналом.

Розглянуто процес електроекстракції міді з розчинів, одержаних вилуговуванням міді з карбонатної руди сульфатною кислотою. Показано, що обробку руди доцільно проводити 10 %-ною кислотою впродовж 30 - 40 хв під час інтенсивного перемішування суміші. Здійснено процес електроекстракції міді з концентрованого розчину при ступеневому зниженні густини струму пропорційно до концентрації іонів міді, що зменшується в ході процесу. Виконано порівняння параметрів реального процесу і розрахованого за теоретично отриманими формулами. Встановлено, що прогнозування оптимального режиму електролізу можливо здійснювати за електрохімічними характеристиками, початковою концентрацією металу і геометричними параметрами електрохімічної комірки. Одержано експериментальну залежність напруги на електролізері від концентрації кислоти, іонів міді та густини катодного струму. Виявлено, що основною складовою напруги на електролізері є електрохімічна - різниця потенціалів електродів під струмом. Показано зменшення напруги в часі й розраховано питомі витрати електроенергії під час одержання міді методом електроекстракції.

Індекс рубрикатора НБУВ: К342.14

Рубрики:

Електрометалургія міді

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено технологію нанесення дзеркального покриття хіміко-гальванічною металізацією внутрішньої поверхні еліпсоїдального рефлектора, виготовленого за допомогою 3-D друку з АБС-пластику. Розглянуто 2 способи реалізації цієї технології шляхом нанесення електропровідного шару за допомогою порошкового графіту та хімічного нанесення електропровідного металічного шару з наступним дорощуванням необхідних функціональних шарів. Розроблено засіб контролю форми внутрішньої дзеркальної поверхні рефлектора на основі методу анабераційних точок, що може бути використаний для вимірювання відхилення форми як металевих еліпсоїдів з полірованою внутрішньою поверхнею, так і виготовлених за запропонованою технологією. Розроблений аналітичний базис просторової орієнтації елементів вимірювального засобу та математичний апарат визначення середньоквадратичного відхилення форми поверхні в точці контролю. Порівняльний контроль металевого та металізованого еліпсоїдів проведений у п'яти площинах на різних висотах, що характеризують положення точки контролю та кут падіння лазерного променю. У заданих площинах отримано "цифрову" модель робочої поверхні еліпсоїду обертання з дійсною формою та коефіцієнтом відбиття. Результати контролю можуть бути враховані при корекції математичного апарату поширення оптичного випромінювання у біомедичних фотометрах.

Індекс рубрикатора НБУВ: К66-141 + Л546.4-106

Рубрики:

Корозія металів. Захист металів від корозії

Бітуми та бітумні емульсії

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К235.160.6 + К66-1

Рубрики:

Властивості титану та його сплавів

Корозія металів. Захист металів від корозії

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К235.160.6 + К66-141

Рубрики:

Властивості титану та його сплавів

Корозія металів. Захист металів від корозії

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень, спрямованих на створення нових функціональних матеріалів, а саме: металоксидних та оксидних композитів із заданими функціональними властивостями, каталізаторів та електрокаталізаторів, новітніх функціональних гальванопокриттів, електродних та електролітних матеріалів для хімічних джерел струму та суперконденсаторів, цінних неорганічних сполук, металевих та карбонових нанофаз, інгібіторів корозії. Дослідження з електрохімічного матеріалознавства нерозривно пов’язані з вирішенням проблем електрохімічної енергетики, зокрема, створення нових джерел струму, у тому числі твердотільних, генераторів водню, перетворювачів енергії сонця в електричну, а також захисту довкілля та фінішної обробки металевих поверхонь. Розширюють науковий напрям з електрохімічного матеріалознавства дослідження електрохімічних аспектів вилучення деяких тугоплавких металів із природної сировини та їх очистки. Логічним доповненням презентованих матеріалів є результати досліджень, спрямованих на вирішення деяких фундаментальних питань електрохімії, серед яких: молекулярно-динамічне моделювання транспортних властивостей іон-молекулярних систем, аналіз розмірних ефектів в електрохімічних процесах, прогноз структури деяких водорозчинних іонних рідин тощо. Представлені матеріали окреслюють здобутки, актуальні проблеми та перспективи сучасної електрохімії в Україні та в світі.