Висвітлено історію формування та становлення композитно-суфіксальної словотвірної підсистеми українських іменників в XI - XVIII ст. Проаналізовано структурно-семантичні та функціональні особливості складних найменувань, походження складних іменників, взаємодію основоскладання та суфіксації. Розглянуто метод визначення семантики композитно-суфіксальних деривативів.

Освещена история формирования и становления композитно-суффиксальной словообразовательной подсистемы украинских существительных в XI - XVIII ст. Проанализированы структурно-семантические и функциональные особенности сложных наименований, происхождения сложных существительных, взаимодействие основосоставления и суффиксации. Рассмотрен метод определения семантики композитно-суффиксальных деривативов.

Досліджено становлення структури та розвиток семантики складносуфіксальних іменників в українській мові XI - XVIII ст., висвітлено питання щодо словотвірної мотивації зазначених похідних, продуктивності формантів, які приймали участь у творенні композитів на різних етапах розвитку української мови, частоти вживання окремих компонентів у межах досліджених дериватів. Зазначено, що описані типи складень середньоукраїнської та новоукраїнської мов не мають істотних відмінностей у порівнянні зі словами аналогічної структури, зафіксованими давньоруськоукраїнськими пам'ятками. Відзначено, що загальний характер мотивувальної бази, способи поєднання компонентів композитів загалом відповідають існуючим раніше тенденціям. Запропоновано тезу, що специфіка змістових відношень між частинами складного слова, співвідношення особливостей внутрішньої та зовнішньої валентності полікореневих давньоруськоукраїнських лексем зберігаються й у мові подальших періодів.

Уперше в українському мовознавстві на широкому фактичному матеріалі здійснено комплексний аналіз динаміки словотвірної підсистеми композитно-суфіксальних іменників української мови, визначено їх основні формально-змістові ознаки. Простежено формування дериваційної семантики словотвірних і лексико-словотвірних типів. З'ясовано продуктивність мотиваторів, які беруть участь у творенні цих похідних. Виявлено базові дериваційні моделі аналізованих іменників. Окреслено основні закономірності розвитку словотвірної підсистеми зазначених одиниць в українській мові.