Розглянуто еволюцію, зміст і пізнавальний потенціал просторової метафори та просторових концептів у соціальній теорії, зокрема соціології. Висвітлено підходи до подолання епістемологічної невизначеності за умов використання "просторових" понять у соціологічному теоретизуванні з метою зробити їх більш операціональними. Зроблено висновок, що метафора як інструмент пізнання властива для кожної дисципліни на етапі трансформації її предмета. В соціології цей процес має перманентний характер. Кризи теорій зумовлюють кризу "нормальних" понять і призводять до змін в усталеній метафориці. В історії соціального пізнання можна виділити періоди підйому та занепаду мегаметафор "машини", "організму", "системи", "ринку", "театру" і "простору". У різних теоріях і теоретичних моделях кожна з них має специфічну інтерпретацію. У 1980-ті рр. було запропоновано три найвідоміші соціологічні інтерпретації просторової метафори. Першою була метафора "соціального простору" у концепції П.Сорокіна, другою - феноменологічна інтерпретація (від А.Шюца до Ю.Габермаса). П.Бульс розвинув третю інтерпетацію - "конструктивістський структуралізм". "Просторова" аналогія є важливим аспектом фундаментальної проблеми інтерсуб'єктності. У контексті фенологічної концепції, є можливим здійснити опис різних субуніверсумів інтерсуб'єктивного досвіду та надати просторову інтерпретацію їх смислової структури. У даному контексті розглянуто життєсвіт поділеним на ієрархічні рівні множинних інтерсуб'єктивних і квазінтерсуб'єктивних реальностей. Значну увагу приділено можливостям, що їх надає соціологія соціальних просторів суспільства.

На підставі проведеного комплексного мікробіологічного дослідження вагінального біоценозу у вагітних у нормі та за умов невиношування, а також післяпологовому періоді обгрунтовано необхідність проведення профілактики післяпологових гнійно-септичних захворювань у жінок з невиношуванням вагітності. Вперше у вагітних жінок з дизбіозом статевих шляхів проведено профілактику післяпологових гнійно-септичних захворювань комбінованим біокомплексом, що включає штами Lacobacillus plantarum, які активовано на фітосередовищі та фіксовано на кремнійорганічному сорбенті. Комплексне бактеріологічне обстеження, проведене після санації, а також у післяпологовому періоді свідчить, що комбінований біокомплекс є ефективним засобом профілактики гнійно-септичних захворювань та має перевагу у порівнянні з фурациліном та далацином.

Ефективна репарація індукованих опроміненням пошкоджень ДНК є важливим фактором радіостійкості рослин. З огляду на те, що роль репарації помилково спарених нуклеотидів (MMR) у системній реакції рослин на дію сублетальних доз іонізувальної радіації ще недостатньо вивчена, проведено дослідження впливу випромінювання з низькою іонізувальною здатністю в дозах до 21 Гр включно на накопичення біомаси рослинами Arabidopsis thaliana Atmsh2-/-, дефектними за одним із ключових компонентів MMR-репарації, білком MSH2. Встановлено, що мутант Atmsh2 SALK_002708 є більш чутливим у порівнянні з рослинами дикого типу до дії сублетальних доз радіації як за гострого, так і фракціонованого опромінення. Зміни радіочутливості мутантних рослин за дії різних доз та їх фракціонування можуть бути пов'язані з транскрипційною відповіддю на опромінення генів, що кодують білки репарації ДНК.

Узагальнено результати дослідження епігенетичних факторів формування адаптації рослинних організмів. Акцент у дослідженнях зроблено на використанні сучасних ''омік'' - технологій у біологічному експерименті, що дозволяє розглянути процес формування адаптованості з різних рівнів її формування - починаючи від епігенетичних факторів, що визначають перші етапи потенційних змін в експресії генів на рівні хроматину до виникнення змін у протсомі та метаболомі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*716-638 + Р282.11

Рубрики:

Загальна ботаніка

Лікарська сировина рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.141.2 + Е40*801.1-634

Рубрики:

Pseudomonas

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано кореляційний зв'язок індукованої радіацією транскрипційної відповіді основних генів репарації ДНК AtKu70, AtRAD51, AtRad1, AtMsh2 з ефективністю пострадіаційного відновлення опромінених рослин на рівні цілісного організму. Зазначено, що цей зв’язок проявлявся у діапазоні сублетальних доз радіації 0,2 Гр – 21,0 Гр, залежав від режиму опромінення та був характерний не тільки для опромінених рослин, але і для нащадків цих рослин покоління F1, які не зазнали дії радіації, найвищі коефіцієнти кореляції для більшості морфометричних показників опромінених рослин з ранніми змінами експресії генів AtKu70, AtRAD51, AtRad1 у тканинах розеткових листків арабідопсису спостерігалися при повторюваному опроміненні. До зкорельованих з ранньою транскрипційною відповіддю параметрів належали: тимчасова або термінальна зупинка росту, поява морфологічних аномалій, стерильність, приріст і галуження стебла, накопичення біомаси. Виявлено кореляції, які відображають залежність морфометричних параметрів від зміни активності досліджуваних генів як складової реакції на пошкодження геному опромінених рослин. Виявлено при режимі повторюваного опромінення значно більш висока статистично достовірна кореляція між активністю генів AtKu70, AtRAD51, AtRad1 та морфометричними показниками у пострадіаційний період, ніж при одноразовому опроміненні. Активність гена AtKu70 позитивно корелювала з приростом рослин та накопиченням біомаси після фракціонованого опромінення, в той час як активність гена AtRad1 була позитивно зкорельована із затримкою або 22 зупинкою розвитку, порушеннями морфогенезу, стерильністю опромінених рослин. Встановлено від'ємну кореляцію транскрипції гена AtRAD51 з виникненням морфологічних аномалій. Продемонстровано самостійну роль гена Atmsh2 у пострадіаційній репарації ДНК, як і його взаємодія з генами AtKu70 та AtRad1.