Викладено принципові засади Конституції України з питань громадянства. Визначено поняття громадянства України як правовий зв'язок особи та Української держави, що знаходить свій вияв у їхніх взаємних правах та обов'язках. Розглядаються основи повноваження Президента України та державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства. Міститься порядок розгляду заяв і подань з питань громадянства України.

Розглянуто основи теорії конституційного права та конституціоналізму, загальні засади конституційного ладу у нашій країні, конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні, форми безпосереднього народовладдя, статус органів законодавчої, виконавчої та судової влади, а також Президента України, територіальний устрій та місцеве самоврядування у нашій державі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)-4

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито суть і зміст інституту конституційно-правової відповідальності, його роль як важливого засобу втілення в життя закріпленого в Конституції України (ст. 8) положення про панування верховенства права, його дії як принципу суспільного і державного буття. Визначено можливі критерії класифікації конституційно-правової відповідальності, охарактеризовано її встановлені види, показано своєрідність санкцій за конституційні правопорушення. Обгрунтовано необхідність доповнення Конституції та законів України нормами, які б усунули прогалини в законодавстві щодо реальної відповідальності народних депутатів перед українським народом, а також кодифікування в окремому законі всіх норм, що регламентують відносини у даній сфері.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)31

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)62-93

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)62-93

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання теорії контрольної функції парламенту України. Розкрито конституційні засади парламентського контролю, описано основні організаційно-правові форми та методи здійснення функції контролю парламенту держави, проаналізовано тенденції його розвитку. Висвітлено проблеми законодавчого забезпечення діяльності Верховної Ради України у сфері контролю.

Рассмотрены вопросы теории контрольной функции парламента Украины. Раскрыты конституционные основы парламентского контроля, описаны основные организационно-правовые формы и методы осуществления функции контроля парламента государства, проанализированы тенденции его развития. Освещены проблемы законодательного обеспечения деятельности Верховного Совета Украины в сфере контроля.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)62-93

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)62-93

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)62-93

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано функції Верховної Ради України, розглянуто напрями, форми та методи парламентського контролю. Досліджено проблеми правового регулювання даного контролю, правозастосовчого процесу реалізації Парламентом контрольної функції, проаналізовано її роль у здійсненні інших парламентських функцій. Визначено місце парламентського контролю в системі державного контролю.

Досліджено питання теорії контрольної функції Верховної Ради України. Розроблено визначення понять "функції Верховної Ради України", "функція парламентського контролю", "форма парламентського контролю", "метод парламентського контролю", "правовідносини зі здійснення парламентського контролю". Визначено та проаналізовано напрями даного контролю в Україні, види та принципи контрольної діяльності парламенту, форми та методи її реалізації. Досліджено проблеми правового регулювання парламентського контролю, правозастосовного процесу реалізації Українським парламентом контрольної функції. Проаналізовано роль контрольної функції Верховної Ради у здійсненні нею інших парламентських функцій, визначено місце зазначеного контролю в системі державного контролю.

На основі чинного конституційного законодавства розглянуто основні питання теорії конституційного права. Висвітлено конституційно-правові інститути, проаналізовано притаманні їм особливості. Розкрито питання регулювання суспільних відносин нормами конституційного права, правовий статус суб'єктів конституційно-правових відносин, їх правозастосовчу діяльність, особливості конституційно-правової відповідальності.

Обстежено 45 жінок з діагнозом загрози передчасних пологів. Контрольну групу склали 20 жінок із нормальним перебігом вагітності. Застосовано комплексний підхід із набору психометричних методик, методів дослідження вегетативної нервової системи та дослідження гормонів стресу. Виходячи з одержаних результатів, зроблено висновок, що у жінок із загрозою передчасних пологів відзначається високий рівень особистісної тривожності та тривожно-депресивних невротичних розладів.

Розглянуто питання практичного застосування нейронавігації (НН) у разі хірургічного лікування велетенських аденом гіпофіза (ВАГ) з використанням транссфеноїдального доступу. Хірургічне втручання з застосуванням НН системи Brainlab Curve Dual Display (Німеччина) виконане у 12 пацієнтів з приводу ВАГ. В усіх спостереженнях застосовано трансназальний транссфеноїдальний підхід. Радикальне видалення пухлин досягнуте у 3 хворих, майже повне видалення (90 % об'єму пухлини і більше) - у 5, субтотальне (70 - 90 %) - у 4. Застосування НН на початкових етапах операції дозволяє чітко визначити траєкторію та кут "атаки" під час планування й використання хірургічного підходу до ВАГ. Інформація, одержана завдяки використанню НН, дозволяє зменшити частоту хірургічних ускладнень, покращити функціональні результати лікування.

Узагальнено досвід раціонального комбінованого застосування мікроскопа та ендоскопа під час видалення велетенських аденом гіпофіза (ВАГ) з використанням транссфеноїдального підходу. З 87 пацієнтів, оперованих з приводу ВАГ за останні 5 років, 34 - оперовано з комбінованим використанням операційного мікроскопа й ендоскопа. Оцінено зручність для хірурга, травматичність і ефективність, хронометраж хірургічних втручань. У 12 пацієнтів досягнуте повне видалення ВАГ, у 18 - майже повне (90 % і більше), у 4 - субтотальне (в межах 70 - 90 %). В усіх пацієнтів відзначено позитивну клінічну динаміку після операції, не спостережено нових стійких неврологічних чи ендокринних розладів. При застосуванні ендоскопа тривалість мікрохірургічних втручань на 10 - 30 хв більше. Поєднання мікроскопічної та ендоскопічної техніки в хірургії ВАГ дозволило використати переваги та уникнути недоліків кожної з них, забезпечити задовільні функціональні результати лікування.

Проаналізовано перебіг вагітності, особливості соматичного й акушерсько-гінекологічного анамнезу жінок з підвищеним психоемоційним навантаженням з огляду на можливу роль в патогенезі передчасних пологів (ПП) стресогенного оточення. Уперше на основі вивчення великого клінічного матеріалу із застосуванням сучасних методів діагностики здійснено аналіз порушення нейроендокриноімунного гомеостазу у вагітних, що знаходяться у стресогенних обставинах. Уперше вивчено критерії порушень у ендокринній, нервовій, імунній системах у вагітних з психоемоційним навантаженням. Уперше з нової точки зору охарактеризовано роль психологічного стану жінки в патогенезі загрози ПП. Уперше виявлено високу частоту ПП у жінок з високим рівнем психоемоційного напруження. Вперше виділено прогностичні критерії загрози ПП на основі виявлення змін показників діяльності нервової, ендокринної, імунної систем у жінок з підвищеним психоемоційним навантаженням.

Впродовж останніх 30-ти років у лікуванні більшості аденом гіпофіза, що продукують пролактин, методом вибору є консервативне лікування агоністами дофаміну. Проте, застосування препаратів вказаної групи у випадках із велетенськими пролактиномами (ВП) має клінічну ефективність не більш, ніж у 70 % випадків і супроводжується рядом ускладнень і ризиків. У 12-ти пацієнтів із діагностованими велетенськими пролактиномами застосовано медикаментозне лікування бромкриптином. Досліджувану групу пацієнтів склали 5 жінок та 7 чоловіків, середній вік 35 років. Термін спостереження за пацієнтами склав від 6 до 11 років. Клінічні прояви у пацієнтів, що одержували консервативне лікування з приводу ВП, були типовими: зорові розлади - 12 (100 %) пацієнтів, ознаки внутрішньочерепної гіпертензії - 7 (58,3 %), ураження окорухових нервів - 4 (33,3 %), пригнічення свідомості - 4 (33,3 %), порушення орієнтування і пам'яті - 4 (33,3 %), геміпарез - 2 (16,6 %). Розміри всіх ВП перевищували 5 см, за даними МРТ. У всіх випадках пухлини мали значне екстраселярне поширення та їм був притаманний інвазивний ріст в оточуючі анатомічні структури: кавернозні синуси, медіобазальну скроневу ділянку, антеселярно, в III шлуночок, в клиноподібну пазуху, схил, задню черепну ямку. Рівень ПРЛ в сироватці крові, в середньому, склав 2177,5 нг/мл (280 - 10 200). Всі пацієнти одержували Бромкриптин за схемою. В дослідженій групі не спостережено випадків непереносимості препарату. У всіх пацієнтів в короткий термін після початку лікування мав місце позитивний клінічний ефект: зниження рівню ПРЛ, зменшення розмірів пухлини за даними МРТ, регрес неврологічного дефіциту. Серед ранніх ускладнень терапії Бромкриптином відмічено: крововилив в аденому, який не потребував хірургічного лікування; гостру назальну лікворею, що потребувала хірургічної пластики; тимчасовий нецукровий діабет у 2-х пацієнтів. Під час оцінки стану пацієнтів через 12 міс спостережено суттєві негативні ефекти проведеного лікування: поглиблення гіпопітуїтарного синдрому у 8 (67 %), що потребував замісної терапії, та поява малих епілептичних нападів у 3 (25 %) хворих, які потребували призначення протисудомної терапії. Крім того, у більшості пацієнтів відмічено наростання астеноневротичного синдрому, що характеризувався підвищеною втомлюваністю, зниженням пам'яті, загальмованістю. 10 хворих постійно приймають замісну гормональну терапію через виражений гіпопітуїтарний синдром. Висновки: незважаючи на ефективність та позитивний клінічний ефект агоністів допаміну у лікуванні пролактином, функціональні результати у випадках з ВП не можна вважати задовільними через ускладнення та погіршення якості життя у пацієнтів після такого лікування. Лікування ВП потребує гнучких підходів до застосування різних лікувальних моделей та їх комбінацій.

Наведено власний досвід встановлення діагнозу та вироблення хірургічної тактики у пацієнтів із велетенськими аденомами гіпофіза (ВАГ). Висвітлено оптимальні інструментально-лабораторні заходи для постановки хірургічного діагнозу у пацієнтів вказаної групи. Проаналізовано 40 клінічних випадків оперованих пацієнтів за період з жовтня 2009 по грудень 2011 рр. Загалом за період спостереження виконано 47 оперативних втручань у 40 пацієнтів: первинні - у 25 (62,5 %) пацієнтів, повторні - у 15 (37,5 %). Застосовано транссфеноїдальний (37 (78,7 %) випадків) та транскраніальні (10 (21,3 %) випадків) хірургічні підходи, а також їх комбінацію. Систематизовано клінічні прояви захворювання, вироблено принципи діагностування ВАГ, проаналізовано особливості хірургічної тактики. На основі власного досвіду запропоновано оптимальну схему клініко-діагностичних заходів для встановлення уточненого хірургічного діагнозу, що надає змогу будувати оптимальну лікувальну тактику у пацієнтів із ВАГ. Висновки: планування адекватної хірургічної тактики лікування у пацієнтів з ВАГ має базуватись на комплексній оцінці результатів усього спектра клініко-діагностичних заходів. Визначення оптимальної схеми клініко-діагностичних заходів надає змогу індивідуалізувати застосовані лікувальні схеми. Комплексна оцінка та співставлення результатів діагностичних заходів на доопераційному етапі дозволила покращити хірургічні та клінічні результати лікування, а також знизити післяопераційну летальність до нуля.