Досліджено проблеми сучасної композиторської творчості, зокрема специфічні музичні явища, що виникли в період другої половини XX - початку XXI ст. Виявлено хронотопічну спільність алеаторики та сонористики, як технік, що грунтуються на об'єднанні принципів свободи та передвстановленості в авторському тексті, яка виявляється в неодмінній наявності в цьому тексті виконавської імпровізації. Визначено принцип текстової організації композиторського мислення - "відкритий текст", порушено проблему його інтерпретування за допомогою імпровізації. Запропоновано термін "алеаторно-сонористична композиція" як понятійну номінацію, що узагальнює провідні композиторсько-виконавські тенденції в сучасній музичній творчості, виявлено особливий вид "артикуляційного тематизму", що є формо- і змістотвірним фактором зазначеної композиції. Стан сучасної музичної поетики розглянуто як двоїсте явище, що включає технологічну та семантичну сторони. Приділено увагу проблематиці сучасного композиторського мислення. Стильова спрямованість алеаторно-сонористичної композиції визначано як інтерпретативну.