За допомогою аналізу фахової літератури досліджено вираженість змін хімічного складу кісток під впливом гравітаційних перевантажень, що залежить від віку, виду кісткової тканини та тривалості експерименту.

Зазначено, що кісткова система організму за умов дегідратації та підвищеного вмісту солей важких металів зазнає істотних змін, зокрема порушуються процеси остеогенезу, розвивається остеопороз.

Моделювання стресового навантаження проведено на білих щурах-самцях 3-місячного віку. Проаналізовано зміни структури кори надниркових залоз і губчастої речовини плечових кісток під дією стресу й аналогічних показників інтактних тварин. Визначено ступінь впливу стресу на їх структуру.

Аналіз літератури свідчить, що різноманітні види опромінення виявляють негативний вплив на кісткову систему, зокрема сповільнюють темпи росту кісток, змінюють їх мінеральний і хімічний склад та біомеханічні властивості.

Наведено аналіз 120 оглядових рентгенограм приносових пазух людей зрілого, літнього і старечого віку. Визначено три форми верхньощелепних пазух: трикутна, чотирикутна, овальна.

Вперше за допомогою адекватних морфологічних методів проведено комплексне дослідження особливостей будови і становлення топографії стінок носа та суміжних з ними структур упродовж постнатального періоду онтогенезу людини. Простежено динаміку змін форми та розмірів складових стінок носа в різні вікові періоди. З'ясовано та описано топографо-анатомічний взаємозв'язок стінок носа з суміжними структурами, визначено їх морфологічні зміни в будові, мінливості, періоди інтенсивного та уповільненого росту, особливості синтопії судинно-нервових елементів у різні вікові періоди. Уточнено, розширено та доповнено дані щодо закономірностей будови і морфологічних змін стінок носа та суміжних структур упродовж онтогенезу людини. Морфологічно обгрунтовано деякі оперативні втручання в носовій ділянці і суміжних структурах.

Літературне дослідження аноректальних атрезій свідчить про відсутність спільного погляду науковців на механізм розвитку аноректальних вад, що потребує подальших анатомо-клінічних розробок.

Узагальнено дані літератури про топографію та деяку патологію серединного нерва.

У стислій формі описано анатомію кісток скелета, їх з'єднань, м'язової системи, структурно-функціональну організацію травної, дихальної, сечової, статевої, серцево-судинної систем, залоз внутрішньої секреції, центральної та периферійної нервової системи, органів чуття. Акцентовано увагу на професійній орієнтації студентів, на вмінні показувати на препаратах анатомічні утвори органів різних систем людини.

Висвітлено історію розвитку анатомічного музею кафедри анатомії людини імені М. Г. Туркевича Буковинського державного медичного університету від часу створення до сьогодення. Показано, що розвиток анатомічного музею нерозривно пов'язаний зі становленням матеріально-технічної бази кафедри анатомії людини та ростом наукового потенціалу штату кафедри. Доведено значення анатомічного музею у підготовці майбутніх професійних лікарів і науковців, вихованих на кращих традиціях і прикладах історії кафедри анатомії людини імені М. Г. Туркевича, а також науково-дослідницьких і навчально-методичних здобутках її співробітників.

Гістологічним методом дослідження і морфометрії на 68 препаратах стінок носа і приносових пазух людей різних вікових груп вивчено розвиток, синтопічні особливості та морфологічні зміни залоз слизової оболонки.

Комплексом морфологічних методів дослідження вивчено 160 препаратів носової ділянки людей різних вікових груп. Визначено розвиток, синтопічні особливості та морфологічні зміни верхньощелепних пазух і суміжних з ними структур.

Комплексом морфологічних методів дослідження вивчено 140 препаратів носової ділянки людей різних вікових груп. Визначено розвиток, синтопічні особливості й морфологічні зміни комірок решітчастого лабіринту та суміжних з ними структур.

Вивчено розвиток, становлення і топографоанатомічні особливості носової перегородки у внутрішньоутробному періоді розвитку та новонароджених людини. Вона утворюється внаслідок злиття середніх носових відростків і представлена хрящовою тканиною хряща носової перегородки, перпендикулярної пластинки решітчастої кістки та кістковою тканиною леміша, які покриті слизовою оболонкою. Викривлення або відхилення у розвитку носової перегородки у плодів і новонароджених людини не виявлено.

Комплексом морфологічних методів дослідження вивчено 40 препаратів ділянки носа людей похилого та старечого віку. Визначено синтопічні особливості та морфологічні зміни крилопіднебінного вузла, нервів стінок носа та суміжних з ними структур.

Запропоновано удосконалення методу хірургічного втручання у разі повторних рубцевих стенозів сльозових шляхів. Метод спрямований на відновлення функції сльозових шляхів і запобігання утворенню нових.

За допомогою морфологічних методів досліджено 20 біологічних препаратів носової ділянки людей зрілого віку першого періоду. Вивчено особливості будови та варіантну анатомію окремих складових стінок носової порожнини.

За допомогою методів макромікроскопії, звичайного та тонкого препарування, виготовлення топографо-анатомічних зрізів і морфометрії вивчено 20 препаратів та окремих органокомплексів носової ділянки трупів людей зрілого віку другого періоду. Визначено особливості топографії та варіантну анатомію нервів стінок носа та суміжних з ними структур.

Із використанням морфологічних методів досліджено 19 препаратів щелепно-лицьової ділянки в дітей грудного віку. Вивчено особливості становлення і топографо-анатомічні взаємовідносини стінок носа із суміжними структурами.

Представлено сучасні погляди з морфології стравоходу та суміжних із ним органів і структур людини в різні періоди онтогенезу.