Проведено модельну реакцію між фолат-кон'югованим фероценом і фенілізоціанатом з метою встановлення можливості його хімічної іммобілізації на полімерних носіях. Розроблено метод синтезу й одержано нові біологічно активні поліуретансечовини на основі діізоціанатного форполімеру, діамінів (1,6-гексаметилендіамін або 4,4'-діамінодифенілметан) як подовжувачів макроланцюга та хімічно іммобілізованого фолат-кон'югованого фероцену за різного мольного співвідношення компонентів, що підтверджено результатами ІЧ-спектроскопічних досліджень. Результати фізико-механічних досліджень свідчать, що найкращі міцнісні характеристики мають полімерні матеріали, у яких як подовжувач макроланцюга використано 1,6-гексаметилендіамін і які містять 0,06 моль фолат-кон'югованого фероцену. Встановлено, що варіюванням вмісту фолат-кон'югованого фероцену та використанням діамінів різної хімічної будови можна одержувати полімерні матеріали з різними властивостями.

Розроблено метод кон'югації фолієвої кислоти до фероцену через стадію синтезу фероценкарбонової кислоти. Встановлено оптимальні умови синтезу фолат-кон'югованого фероцену шляхом проведення ряду модельних реакцій фолієвої кислоти з N,N'-дициклогексилкарбодиімідом.

Синтезовано нові поліуретансечовини на основі поліоксипропіленгліколю та 2,4-,2,6-толуїлендіізоціанату з використанням діамінів (1,6-гексаметилендіамін або 4,4'-діамінодифенілметан) як подовжувачів макроланцюга з фізично іммобілізованим фолат-кон'югованим фероценом. Проведено ІЧ спектроскопічні та фізико-механічні дослідження одержаних полімерних матеріалів. Дослідження фармакокінетики пролонгованої форми фолат-кон'югованого фероцену в складі поліуретансечовин свідчать про біологічну активність синтезованих полімерів.

Синтезовано нові поліуретансечовини на основі поліоксипропіленгліколю та 2,4-; 2,6-толуїлендіізоціанату, з використанням діамінів (1,6-гексаметилендіамін або 4,4'-діамінодифенілметан) як подовжувачів макроланцюга з фізично іммобілізованим фолат-кон'югованим фероценом (ФКФ). Проведено фізико-механічні, теплофізичні, гістологічні та біохімічні дослідження. Встановлено, що пролонгована форма ФКФ у складі поліуретансечовин є біосумісною у випадку імплантації в організм експериментальних тварин і проявляє біологічну активність.