Висвітлено теоретичні аспекти застосування регуляторів росту в рослинництві, фізіологічні основи етилену як регулятора процесів росту і фактора модуляції захисних механізмів рослин. Розглянуто питання про використання відходів харчової промисловості для створення регуляторів росту комплексної дії. Визначено продукти термофільного метанового бродіння як комплексний регулятор росту, джерело фітогормонів та фізіологічно активних речовин, вермикомпости як сировина для створення комплексних регуляторів росту. Проаналізовано вплив регуляторів росту на фізіологічні реакції рослин під час формування стійкості проти некротрофних грибних патогенів.

Освещены теоретические аспекты применения регуляторов роста в растениеводстве, физиологические основы этилена как регулятора процессов роста и фактора модуляции защитных механизмов растений. Рассмотрен вопрос об использовании отходов пищевой промышленности для создания регуляторов роста комплексного действия. Определены продукты термофильного метанового брожения как комплексный регулятор роста, источники фитогормонов и физиологически активных веществ, вермикомпосты как сырье для создания комплексных регуляторов роста. Проанализировано влияние регуляторов роста на физиологические реакции растений в период формирования стойкости против некротрофных грибных патогенов.

Вивчено антимутагенну дію продуктів термофільного метанового бродіння (ПТМБ) в дослідах з проростаючим насінням кукурудзи. Встановлено, що концентрат ПТМБ значно знижує мутагенний ефект гербіцидів трефлану та стомпу, відновлює мітотичну активність меристем та нівелює негативний вплив гербіцидів на ріст проростків цієї культури. Зроблено висновок, що застосування ПТМБ у ході вирощування сортів і гібридів кукурудзи створює умови для підвищення насіннєвої типовості та збереження рівня гетерозису міжлінійних гібридів цієї культури.

Ключ. слова: види роду ліщина (Corulus L. sp.), живцювання, фітогормони, вегетативне розмноження
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*691.4*725.38 + П382.21-275

Рубрики:

Загальна ботаніка

Ліщини (Corilus spp.)

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: пшениця (Triticum aestivum L.), хвороби, Oculimacula yallundae (Wallwork & Sponer) Crous & W. Gams, стійкість, папіли
Індекс рубрикатора НБУВ: П478.139 + П491.121

Рубрики:

Окремі родини, роди та види грибів та викликані ними хвороби

Захист пшениці

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Triticum aestivum L., Fusarium graminearum Shwabe, Oculimacula yallundae (Wallwork & Sponer) Crous & Gams, полегание, устойчивость, этилен
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.912.25*691 + П212.103-27

Рубрики:

Poales Poaceae (Gramineae) Злакові

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Triticum aestivum L., Oculimacula yallundae, регулятори росту, індукована стійкість
Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-4 + П491.121.03

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Triticum aestivum L., салициловая кислота, устойчивость, фитопатогены
Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-272.5

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.139 + П212.103-272

Рубрики:

Окремі родини, роди та види грибів та викликані ними хвороби

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Technology of plant growth regulator is elaborated. Plant, microalgae and microorganisms biomass was used as a starting material for the production of this growth regulator. The technological schemes of regulator preparation are described. Temperature conditions of drying process are shown to influence significantly on the phytohormones content and qualitative composition of end product. This dependence has made possible the regulation of preparate composition as well as generation of preparates with specified amount of phytohormones of cytokinine or indole type. The physiological effects of preparate on various agricultural crops are shown. The possibility of preparate use as technology element in growing of main agricultural crops is theoretically justified.

Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено можливість практичного використання продуктів термофільного метанового бродіння (ПТМБ) відходів спиртодріжджової промисловості для регуляції росту та розвитку рослин. За допомогою специфічних біотестів виявлено у складі продуктів термофільного метанового бродіння фітогормони цитокінінової, індольної та гіберелінової природи, що узгоджується з даними, одержаними раніше з використанням фізико-хімічних методів. Визначено оптимальні концентрації ПТМБ, які стимулювали проростання насіння різних видів рослин. Встановлено прискорення вступу клітин зародкових меристем у 1-й клітинний цикл за умов проростання жита, а також стимулювання процесів ризогенезу у живців квасолі під час живцювання. Зазначено, що під впливом ПТМБ індукція процесів ризогенезу у живців квасолі супроводжується підвищенням вмісту ендогенної ІОК з подальшим зниженням її рівня в період масового коренеутворення. Виявлено, що індукція ризогенезу під впливом різних чинників, включно негормональних, пов'язана зі зміною фітогормонального статусу. Показано, що застосування ПТМБ для обробки рослин люцерни під час вегетації в чутливі фазі її розвитку супроводжується нагромадженням цитокінінів за практично незмінного рівня ІОК, що сприяє збільшенню кормової цінності вегетативної маси люцерни та підвищенню її насіннєвої продуктивності за рахунок зростання кількості насіння з розрахунку на одну рослину.

Досліджено біологічну ефективність комплексного регулятора росту біовітрекс-екстра та окремих його складових на посівах озимої пшениці сорту Богдана у ході обробки вегетуючих рослин у фазі виходу в трубку. За польових умов вивчено вплив досліджуваних препаратів на ступінь ураження рослин прикореневими гнилями, листковими плямистостями, а також елементи структури врожаю, які визначають продуктивність озимої пшениці. За лабораторних умов досліджено зміну активності ферменту фенілаланінаміакліази та низькомолекулярних білків-інгібіторів екзопротеаз грибних фітопатогенів, які можна розглядати як важливі компоненти клітинного захисту в процесі формування стійкості. Встановлено, що під час обробки рослин озимої пшениці препаратом біовітрекс-екстра (0,1 - 0,2 л/га), як і препаратом епін-екстра, діючою речовиною якого є 24-епібрасинолід, знижується ступінь ураження листків цієї культури септоріозом, підвищується її врожайність.

Досліджено вплив комплексних регуляторів росту рослин із природної сировини (біовітрекс-екстра, аверком, епін-екстра) на активність фенілаланінаміакліази (ФАЛ) в міжвузлі під колосом і прапорцевому листку озимої пшениці протягом вегетації за умов польового дрібноділянкового та вегетаційного дослідів. Виявлено здатність цих регуляторів істотно підвищувати активність ФАЛ у першому міжвузлі під колосом озимої пшениці різних сортів. Максимальне активування ФАЛ спостережено у першому міжвузлі під колосом у фази колосіння і цвітіння.

Изучено влияние фунгицида амистар-экстра и салициловой кислоты на содержание абсцизовой кислоты (АБК) в листьях озимой пшеницы, пораженных мучнистой росой. Установлено, что содержание АБК в листьях озимой пшеницы повышалось как у обработанных фунгицидом амистар-экстра и салициловой кислотой растений, так и у пораженных мучнистой росой. Фунгицид амистар-экстра полностью предотвращал развитие мучнистой росы, при этом высота растений уменьшалась на 5 - 10 %. Салициловая кислота не оказывала влияния на развитие мучнистой росы и рост растений. Сделан вывод, что повышения содержания АБК в листьях озимой пшеницы недостаточно для защиты растений при поражении мучнистой росой.

Досліджено вплив ретардантів класу ацилциклогександіонів (циклогексанкарбоксилатів) на рослини озимої пшениці (Triticum aestivum L.) сортів Смуглянка і Подолянка. Встановлено, що обробка ретардантами - інгібіторами синтезу гіберелової кислоти - призводила до зростання у прапорцевих листках пшениці сорту Подолянка вмісту неорганічних складових редокссистем рослин - мангану, цинку і міді, а в рослинах сорту Смутлянка - цинку і міді. За обробки рослин озимої пшениці сорту Смуглянка мепікватхлоридом + етефоном (терпалом) у її зерні містилось більше магнію і цинку, а за обробки прогексадіоном кальцію + мепікватхлоридом (медакс топом) - мангану, цинку і міді. У разі застосування добрива з амінокислотами у композиціях з ретардантами вміст мікроелементів у прапорцевих листках озимої пшениці підвищувався. За мікроелементним складом рослин можна оцінити перерозподіл неорганічних елементів у системі грунт - рослина, уточнити системи живлення рослин за застосування ретардантів та ідентифікувати чинники, які впливають на нестачу чи надлишок елементів. Ретарданта класу ацилциклогександіонів суттєво не знижували вміст окремих мікроелементів. Проте позакореневі підживлення бором і мікроелементами редокс-гомеостазу у фази ВВСН 21-32 можуть бути важливими за високого рівня азотного живлення й для контролю вилягання похідними циклогександіонів з метою одержання високого врожаю.

Досліджено вплив регуляторів росту рослин класу ацилциклогександіонів на пшеницю озиму (Triticum aestivum L.) високопродуктивних сортів Смуглянка і Подолянка. У роки проведення дослідів рівень вилягання посівів у контролі був невисоким, а на ділянках із застосуванням моддусу й медаксу топ та їх композицій з добривом - відсутнім. Виявлено, що у разі застосування ретардантів конкурентна здатність рослин пшениці у посівах щодо метлюгу звичайного підвищувалась. Встановлено, що за позакореневої обробки рослин ретардантами класу циклогександіонів та інших інгібіторів синтезу гіберелової кислоти разом із мегафолом їх урожайність зростала. Визначено, що зерно озимої пшениці сортів Смуглянка і Подолянка за обробки рослин прогексадіоном кальцію з мепікватхлоридом + мегафол містило відповідно 14,4 і 13,7 % білка та 32,0 і 29,9 % клейковини. Короткостебловий сорт озимої пшениці сорту Смуглянка на відміну від рослин середньорослого сорту Подолянка позитивно реагував на застосування ретардантів щодо впливу на висоту рослин. Встановлено, шо урожайність обох сортів пшениці за одночасного внесення ретардантів і добрива мегафол позакоренево підвищувалась.

Досліджено вплив органічного добрива мегафол і ретардантів на пшеницю озиму (Triticum aestivum L.) високопродуктивних сортів Смуглянка і Подолянка вітчизняної селекції та сорту Мулан європейської селекції. Виявлено позитивний вплив регуляторів росту похідних класу циклогексадіонів, а також їх композицій з добривом на вміст хлорофілу в листках рослин пшениці озимої досліджуваних сортів. Вміст хлорофілу в прапорцевих листках рослин сорту Смуглянка у фазу молочно-воскової стиглості за обробки інгібіторами росту та у поєднанні їх із добривом був у межах 49,6 - 52,4 умовних одиниць SPAD, у сорту Подолянка - 46,7 - 51,3. У прапорцевих листках рослин сорту Смуглянка вміст хлорофілу за обробки прогексадіоном Ca + мепікватхлоридом (медакс топ, 1,0 л/га) зріс на 6,6 %, тринексапак-етилом (моддус, 0,6 л/га) + мегафолом (1,5 л/га) - майже на 8,0 % у порівнянні з контролем. Листки рослин, оброблених мегафолом містили хлорофілу на 5,9 % більше, ніж у контрольному варіанті. У листках рослин пшениці сорту Подолянка, оброблених комбінацією діючих речовин прогексадіон Ca + мепікватхлорид (медакс топ, 1,0 л/га) з добавлянням мегафолу (1,5 л/га), вміст хлорофілу в листках підвищився на 6,4 % відносно контролю. Врожайність пшениці озимої сорту Смуглянка за обробки рослин ретардантами була майже на рівні контрольних показників. Добавляння доретардантів моддус (0,6 л/га) і медакс топ (1,0 л/га) мегафолу (1,5 л/га) сприяло приросту врожайності майже на 4 %, сорту Подолянка - на 7 і 8,8 % відповідно у порівнянні з контролем (без обробки). Урожайність сорту Смуглянка в досліджуваних варіантах зростала у порівнянні з контролем на 2,9 - 3,4 ц/га, сорту Подолянка - на 5,3 - 6,7 ц/га. За обробки рослин ретардантами у виробничих посівах сортів Смуглянка і Мулан урожайність пшениці була дещо вищою, ніж у контролі. Композиція ретарданту з добривом (мегафол) посилювала вплив регулятора росту на врожайність культури в разі внесення у фазу ВВСН 30-32 на відміну від його застосування у фазу ВВСН 37-39.

Досліджено вплив органічного добрива мегафол і ретардантів на пшеницю озиму (Triticum aestivum L.) високопродуктивних сортів Смуглянка і Подолянка вітчизняної селекції та сорту Мулан європейської селекції. Виявлено позитивний вплив регуляторів росту похідних класу циклогексадіонів, а також їх композицій з добривом на вміст хлорофілу в листках рослин пшениці озимої досліджуваних сортів. Вміст хлорофілу в прапорцевих листках рослин сорту Смуглянка у фазу молочно-воскової стиглості за обробки інгібіторами росту та у поєднанні їх із добривом був у межах 49,6 - 52,4 умовних одиниць SPAD, у сорту Подолянка - 46,7 - 51,3. У прапорцевих листках рослин сорту Смуглянка вміст хлорофілу за обробки прогексадіоном Ca + мепікватхлоридом (медакс топ, 1,0 л/га) зріс на 6,6 %, тринексапак-етилом (моддус, 0,6 л/га) + мегафолом (1,5 л/га) - майже на 8,0 % у порівнянні з контролем. Листки рослин, оброблених мегафолом містили хлорофілу на 5,9 % більше, ніж у контрольному варіанті. У листках рослин пшениці сорту Подолянка, оброблених комбінацією діючих речовин прогексадіон Ca + мепікватхлорид (медакс топ, 1,0 л/га) з добавлянням мегафолу (1,5 л/га), вміст хлорофілу в листках підвищився на 6,4 % відносно контролю. Врожайність пшениці озимої сорту Смуглянка за обробки рослин ретардантами була майже на рівні контрольних показників. Добавляння доретардантів моддус (0,6 л/га) і медакс топ (1,0 л/га) мегафолу (1,5 л/га) сприяло приросту врожайності майже на 4 %, сорту Подолянка - на 7 і 8,8 % відповідно у порівнянні з контролем (без обробки). Урожайність сорту Смуглянка в досліджуваних варіантах зростала у порівнянні з контролем на 2,9 - 3,4 ц/га, сорту Подолянка - на 5,3 - 6,7 ц/га. За обробки рослин ретардантами у виробничих посівах сортів Смуглянка і Мулан урожайність пшениці була дещо вищою, ніж у контролі. Композиція ретарданту з добривом (мегафол) посилювала вплив регулятора росту на врожайність культури в разі внесення у фазу ВВСН 30-32 на відміну від його застосування у фазу ВВСН 37-39.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-272.53 + П212.103-445

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В умовах польових дослідів 2019 - 2021 рр. на посівах пшениці озимої сортів Новосмуглянка та Подолянка вивчали вплив фунгіциду амістар екстра 280 SC, к.с. окремо та в композиції з додаванням елементів живлення (біфоліар мікромакс (pH 5,0 - 7,0)) за різного рівня pH на ефективність контролювання фузаріозу колоса та продуктивність культури. Рідке добриво біфоліар ОПТІ pH (pH 2,0), що має властивості буфера, використовували для підкислення робочого розчину. Внесення фунгіциду амістар екстра статистично достовірно контролювало у фазу цвітіння захворюваність фузаріозом колоса. Обробка рослин композицією фунгіциду з елементами живлення (біфоліар мікромакс, 0,6 л/га) з додаванням біфоліару ОПТІ pH (pH робочого розчину 5,5) знижувала рівень ураження пшениці озимої фузаріозом колоса на обох сортах пшениці. Внесення фунгіциду амістар екстра за pH 6,5 - 7,0 сприяло підвищенню у фазу цвітіння накопичення хлорофілу у прапорцевих листках рослин пшениці на 4,1 - 4,7 ум. од. SPAD. Додавання біфоліару ОПТІ pH до фунгіциду (pH 5,5) збільшувало вміст хлорофілу на 10 - 11 % (на 4,6 - 5,2 ум. од. SPAD) у порівнянні з контролем. Позакоренева обробка рослин розчином елементів живлення біфоліар мікромакс 0,6 л/ra окремо та з додаванням біфоліару ОПТІ pH, а також у поєднанні з фунгіцидом сприяла підвищенню вмісту хлорофілу в прапорцевих листках пшениці озимої сорту Подолянка на 4,6 - 6,3 ум. од. SPAD (9,9 - 13,5 %), а у сорту Новосмуглянка - на 4,5 - 6,6 ум. од. (9,6 - 14 %) щодо необробленого контролю. Застосування на пшениці озимій композиції амістар екстра + біфоліар мікромакс, 0,6 л/га + біфоліар ОПТІ pH (pH 5,5) збільшувало показники маси 1000 насінин і було ефективнішим, ніж за використання добрив без фунгіциду і регулювання pH. Маса 1000 зерен за обробки цією композицією становила 51,7 - 52,3 г, тоді як у контролі - 44,1 - 44,2 г. Обробка посівів пшениці озимої обох сортів композиціями фунгіциду з добривами: амістар екстра + біфоліар мікромакс, 0,6 л/га (pH 6,5 - 7,0); амістар екстра + біфоліар ОПТі pH (pH 5,5); та амістар екстра + біфоліар мікромакс, 0,6 л/га + біфоліар ОПТі pH (pH 5,5) сприяла зростанню врожайності посіву сорту Подолянка на 11,4 - 17,2 % (7,1 - 10,7 ц/га) і на 12,9 - 17,9 % (7,8 - 10,8 ц/га) сорту Новосмуглянка, у порівнянні з контролем без обробки. Застосування біфоліару мікромакс, 0,6 л/га на пшениці дещо збільшувало прибавку урожаю - на 1,7 - 1,8 ц/га (2,7 - 3,0 %), а з додаванням біфоліару ОПТІ pH - на 3,4 - 4,1 ц/га (5,6 - 6,6 %). Застосування фунгіциду на рослинах пшениці підвищувало її врожайність на 3,7 - 4,9 ц/га (6,1 - 7,9 %) у порівнянні з контролем без обробки. Зроблено висновок, що застосування композиції азоту та стробілурину з добривами підвищує ефективність контролю фузаріозу колоса й й продуктивність посівівсоротів Новосмуглянка і Подолянка, а pH робочого розчину є важливим чинником щодо підвищення ефективності захисту від хвороби.