Розглянуто деякі аспекти суспільного та релігійного життя німецького населення Південної України (кінець XIX - початок XX ст.), на підставі аналізу визначено консолідаційну та виховну роль церкви в сфері розвитку німецького національного етносу регіону. Зроблено висновок, що німецьке населення Південної України до початку Першої світової війни вело активне громадське життя, мало усі можливості для задоволення своїх релігійних потреб, що дозволило йому уникнути асиміляції інокультурним середовищем.