Обгрунтовано параметри зон підвищеної концентрації важких металів у тілі техногенних розсипів за умов свердловинного гідровидобутку корисних копалин. Запропоновано використовувати виявлені закономірності розподілу важких металів у техногенному розсипу для обгрунтування параметрів зон підвищеної концентрації важких металів у тілі техногенних родовищ. Проведено експериментальні дослідження з метою вивчення особливостей механізму їх формування, розподілу в них більш важких корисних компонентів і обгрунтування параметрів зон підвищеної концентрації компонентів. Запропоновано вирішення зазначеного наукового завдання шляхом розробки практичних рекомендацій щодо визначення місцерозташування таких зон та їх параметрів. Розроблено агрегат і спосіб проходки виймальних камер під час свердловинного гідровидобутку корисних копалин.

Висвітлено наукові основи геотехнологічних методів видобутку корисних копалин (КК), фізико-технологічні особливості проектування ділянки свердловинного гідровидобутку (СГВ). Розкрито зміст понять геотехнології, геотехнологічних свердловин. Проаналізовано досвід застосування геотехнологічних методів видобутку КК. Охарактеризовано вплив електромагнітних полів на гірничий масив. Описано очисні агенти, обладнання для приготування й очистки промивних рідин. Встановлено економічну ефективність розробки родовищ методом СГВ.

Освещены научные основы геотехнологических методов добычи полезных ископаемых (ПИ), физико-технологические основы проектирования участка скважинной гидродобычи (СГД). Раскрыто содержание понятий геотехнологии, геотехнологических скважин. Проанализирован опыт применения геотехнологических методов добычи ПИ. Охарактеризовано влияние электромагнитных полей на горный массив. Описаны очистные агенты, оборудование для приготовления и очистки промывочных жидкостей. Установлена экономическая эффективность разработки месторождений методом СГД.

Наведено відомості про основні поняття автоматизації, елементи автоматики, їх статистичні та динамічні характеристики. Розглянуто технічні та технологічні особливості систем автоматизації гірничого виробництва. Подано основні схеми автоматизації процесів і машин, детальний опис апаратури керування електроприводами. Висвітлено досвід застосування схем автоматизації для технологічних процесів свердловинного гідровидобутку, рудопідготовки, сушильних установок, процесів збагачення, згущення, флотації, сепарації.

Приведены сведения об основных понятиях автоматизации, элементах автоматики, их статистические и динамические характеристики. Рассмотрены технические и технологические особенности систем автоматизации горного производства. Даны основные схемы автоматизации процессов и машин, детальное описание аппаратуры управления электроприводами. Освещен опыт применения схем автоматизации для технологических процессов скважинной гидродобычи, рудоподготовки, сушильных установок, процессов обогащения, сгущения, флотации, сепарации.

Проаналізовано технологічні особливості геотехнологічних методів (ГТМ) видобутку корисних копалин. Висвітлено досвід застосування ГТМ з комплектом технічних засобів видобутку, вимірювання та контролю основних параметрів технологічного процесу. Розглянуто питання автоматизації процесів та машин гірничого виробництва, задачі та особливості проектування ділянки свердловинного гідровидобутку.

Проанализированы технологические особенности геотехнологических методов (ГТМ) добычи полезных ископаемых. Освещен опыт применения ГТМ с комплектом технических средств добычи, измерения и контроля основных параметров технологического процесса. Рассмотрены вопросы автоматизации процессов и машин горного производства, задачи и особенности проектирования участка скважинной гидродобычи.

Установлено залежності виходу продуктів дроблення, здрібнювання, класифікації, магнітної й електричної сепарації мідевмісної складової базальтової сировини від їх фізико-механічних властивостей і параметрів технологічного устаткування. Уперше коректно поставлені і вирішені пряме й зворотне завдання оптимального керування процесом класифікації мінеральної сировини шляхом вибору режимних і конструктивних параметрів вібраційного грохоту, цільовою функцією яких є добування корисного компонента або продуктивність живлення за відповідних обмежень на технологічні параметри процесу. Уперше доведено доцільність комплексної переробки металовмісного базальту і його промислових відходів у вигляді туфу й лавобрекчії в єдиній технологічній схемі й установлені кондиційні класи крупності промпродуктів після кожної операції рудопідготовки. Уперше одержано залежності функції розподілу виходу магнітного промпродукту від крупності часток живлення сепаратора й магнітної індукції поля. За електросепарації відходів магнітної сепарації базальту, туфу, лавобрекчії вперше визначено залежності виходу провідникового продукту для різних класів крупності живлення й напруги на електродах. Розроблено схеми рудопідготовки базальтової сировини і на основі одержаних регресійних залежностей продуктивності дроблення й здрібнювання, ефективності вібраційної класифікації, електричної та магнітної сепарації визначено раціональні параметри устаткування схеми рудопідготовки для керування якісно-кількісними характеристиками промпродуктів на кожному етапі переробки.

Проведено експериментальні дослідження фізико-механічних властивостей самородної міді на Рафалівському базальтовому кар'єрі, сировина якого представляє інтерес не лише як будівельний матеріал, але й як рудовиявлення багатьох цінних мінералів. У результаті свердловинної розвідки та вивчення покладів в декількох кар'єрах Волині встановлено, що самородномідна мінералізація має регіональний характер і належить до декількох морфотипів з різними умовами локалізації, зокрема, у вигляді розсіяно-вкрапленій, шарувато-вкрапленій, прожилкововкрапленій і у вигляді крупно-вкраплених самородків в лавокластичних брекчіях. Усі ці різновиди утворюють різну концентрацію самородної міді від 0,3 до 1,0 %. Особливістю вкрапленості самородної міді є її різний вміст в базальтових потоках, розділених потужними потоками туфів, туфітів і лавобрекчій. Тому їх дослідження являє великий практичний інтерес і носить комплексний характер з огляду методів вивчення, властивостей окремих вулканітових зон і потоків, їх хімічного і мінералогічного складу. Мета роботи - визначення мінералогічного складу різних магматичних порід базальтового родовища, визначення їх дробимості, подрібнюваності та характеру розподілу корисних вміщуючих порід з відсотковим вмістом кожної мінералізації. Доведено доцільність комплексного підходу до процесу збагачення мінералів.

Досліджено основні закономірності процесів видобутку бурштину на денну поверхню з піщаних бурштиноносних родовищ гідромеханічним способом із застосуванням інтенсифікаторів та запропоновано нову технологію з вибором раціональних параметрів видобутку. Встановлено закономірності впливу води і повітря на розрідження піщаних середовищ, які залежать від інтенсивності подачі в бурштиноносний масив газорідинної суміші.

Показано ефективність використання техногенних розсипів для вилучення важких металів, які накопичуються на об'єктах переробки мінеральної сировини. Доведено, що розподіл металу в техногенному розсипу є нерівномірним. Основна маса металу концентрується в центральній частині розсипу та формує область важких металів у формі ядра з процентним вмістом від 60 до 85 %.

З відкриттям на Рівненщині покладів цеоліт-смектитових туфів та зернистих фосфоритів постала проблема їх ефективної розробки і використання в народному господарстві. В результаті аналізу геологічних особливостей залягання порід авторами обгрунтувано доцільність використання свердловинної гідротехнології видобутку. Складність і умови проведення технологічного процесу підземного гідророзмиву створюють проблеми оперативного контролю за технологічними параметрами. Запропоновано здійснювати управління процесом гідромоніторного розмиву на основі контролю відстані між насадкою гідромонітора і стінкою вибою та швидкості розмиву породи. Контроль за зміною розмірів камери виймання несе також інформацію про продуктивність процесу розмиву. Сучасні ультразвукові, акустичні та лазерні дальнеміри дають змогу проводити вимірювання відстані безконтактним способом з високою точністю та швидкістю. Використання ПЛК дозволить реалізовувати програмним способом складні закони регулювання та логічні схеми обробки інформації, будувати складні системи керування процесами свердловинного гідровидобутку. Запропоновано та побудовано імітаційну Simulink-модель системи керування процесом гідромоніторного розмиву на основі контролю швидкості та дальності розмиву. Запропоновано алгоритм роботи, придатний для програмної реалізації в промисловому логічному контролері. Наведена імітаційна Simulink-модель може бути використана при проектуванні та розрахунку систем управління процесом гідромоніторного розмиву та бути основою для побудови гнучких систем управління з використанням адаптивних, екстремальних, самонастроювальних та нечітких методів керування, що дозволить використовувати їх для видобутку різних корисних копалин.

Мета роботи - оцінка рівня екологічної безпеки за рахунок дослідження забруднення токсичними відходами, що зберігаються у відвалах ПАТ "Рівнеазот", що призводить до забруднення грунтів, поверхневих і підземних вод, негативно впливає на здоров'я населення. Враховуючи масштаби і значимість проблеми промислових відходів в Україні, існує необхідність в обгрунтуванні параметрів локалізації забруднення підземних вод і розробці інженерних методів спрямованих на покращення екологічної ситуації, та зменшення захворюваності населення в межах впливу відвалів гірничого виробництва. Для виконання досліджень використано комплексний метод досліджень, що включає наукове узагальнення та систематизацію. Експериментальний метод використовувався для виявлення забруднення шкідливими та токсичними речовинами в грунтовому масиві на грунтових водах. Методи регресійного та кореляційного аналізу - для встановлення залежностей між забрудненням і відстанню до джерела забруднення та глибиною накопичення шкідливих речовин. Основним чинником, який спричиняє забруднення, є фільтрація грунтових вод з території техногенних родовищ, про що свідчить забрудненість грунту вище рівня грунтових вод. Вміст забруднення в грунті залежить від рівноваги концентрації, залишкової сорбції та лінійної концентрації забруднення. Розроблена сучасна методика для встановлення вмісту шкідливих речовин в грунті та грунтових водах від зберігання відходів фосфогіпсу ПАТ "Рівнеазот". Результати. Результатом роботи є залежності вмісту сухого залишку солей шкідливих речовин від довжини створу та від відстані створу до об'єкта за глибиною відбору зразка, та залежності вмісту фосфору, заліза, нітратів, марганцю, мікроелементів від довжини створу на глибинах до 6 м. Використання при обгрунтуванні параметрів технічних заходів екологізації підземних вод , дає підстави для подальшої розробки методик для розрахунку різних параметрів, так і для побудови нових підходів до вирішення проблем забруднення грунтових і поверхневих вод точковими об'єктами, які б враховували дифузійний переніс забруднення, сорбційну здатність порід.

Індекс рубрикатора НБУВ: И363

Шифр НБУВ: ВА819310 Пошук видання у каталогах НБУВ