Досліджено особливості таксономічного й екологічного складів рослинних угруповань відвалів південно-західної зони Кривбасу. Наведено загальні та індивідуальні спектри таксонів, біоморф, екоморф, способів поширення видів та ареалогічні спектри для угруповань обстежених відвалів та їх частин (підніжжя, схилів, терас, платоподібних вершин), а також різних стадій природного заростання. Визначено таксономічний об'єм екоморф та екоморфічна ємкість таксонів покритонасінних рослин угруповань відвальних урочищ. Проаналізовано потенційні можливості самозаростання відвалів на підставі вивчення складу насінного фонду та потенційних запасів насіння у субстратах.

Вивчено розвиток агрофітоценологічних ідей. Розкрито сутність і диференційованість агрофітоценології. Обгрунтовано функції агрофітоценозів. Досліджено агрофітоценози як специфічні системи. Розглянуто еколого-еволюційні аспекти землеробства та рослинництва. Проаналізовано ідеї адаптаціогенезу в теорії землеробства та рослинництва.

Мета роботи - проведення аналізу існуючих засобів і способів навчання, визначення основних небезпек та вибір моделей викладання матеріалу. Методи дослідження. Теоретичний метод дослідження на основі обробки і інтерпретації статистики та порівняння ефективності запропонованих заходів. Наукова новизна. Розв'язання даної задачі складає актуальність роботи. Її метою є прикладне дослідження захисту людей від факторів вибухів. Практична значимість. Запропоновано використання нових інструментів контролю якості освіти з метою покращення викладання прикладних дисциплін. Результати. Вплив небезпечних факторів вибуху обумовлює різке погіршення стану здоров'я, втрату працездатності та несе загрозу життю людини. Особливо це стосується дітей і молоді. Значну роль у зменшенні числа загиблих і поранених відіграє питання інформування населення про небезпеки боєприпасів і вибухових пристроїв. Так само, навчання різних груп населення потребує використання різних методів, способів і засобів навчання. Використання макетів та засобів інтерактивного навчання значно підвищує ефективність засвоєння матеріалів. Використання таких методів і засобів однаково ефективно працює з будь-якою аудиторією незалежно від віку, статі та рівня освіти. Для збільшення ефективності навчання, пропонується використовувати візуальні інструменти, які можуть налякати - фотографії та відео фрагменти наслідків вибухів. В тому числі з фотографіями і відео постраждалих з різними травмами а також загиблих. Демонстрація наслідків вибуху, призводить до збільшення уваги слухача. В свою чергу, перегляд фото і ведеоматеріалів з тяжкими пораненнями є шоком для слухача. В стані виведення слухачів з психологічної рівноваги, ефективність навчання зростає. Для контролю ефективності навчання пропонується проводити оцінку якості знань за допомогою опитувань, тестувань та виконання завдань. Опитування дасть оперативну інформацію щодо ефективності навчання і дозволить керувати нею. Все це дозволить нам створити універсальну модульну навчальну систему, що може гнучко змінюватися в залежності від аудиторії, часу навчання та рівня навченості, який необхідно досягти.

Мета роботи - аналіз питань закріплення поверхонь хвостосховищ, що пилять, та їх підготовки до проведення рекультивації. Дослідження проведен на основі системного та елементно-структурного підходів з використанням загальновизнаних універсальних, конкретнонаукових експертно-аналітичних методів та сучасних методів стабілізації поверхні пилоутворення експертно-аналітичних методів та сучасних методів стабілізації поверхні пилоутворення. Розглянуто актуальність проблеми забруднення повітряного басейну Криворіжжя внаслідок виносу пилу з поверхонь хвостосховищ гірничо-збагачувальних комбінатів. Надано стислу характеристику цих техногенних новоутворень, як: унікальних техногенних урочищ; перспективних техногенних родовищ; об'єктів високої потенційної екологічної небезпеки; потужних джерел забруднення всіх середовищ; чинників деградації, фрагментації, трансформації рослинного покриву і тваринного світу; факторів формування професійних ризиків, професійної та загальної захворюваності населення регіону. Окреслено фактори, що впливають на процеси пилоутворення та визначають інтенсивність руху пилових фракцій хвостів. Наведено деталізований опис, характеристики, експлуатаційні властивості та недоліки найбільш поширених сучасних пилозв'язуючих засобів. Зазначено потребу подальших пошуків засобів з тривалим часом дії, котрі здатні ефективно закріплювати поверхні пилоутворення в усіх діапазонах температур та в умовах порівняно низької відносної вологості повітря і поверхневого шару ерозійно небезпечного матеріалу. Визначено перспективність використання водного розчину торфу з метою закріплення поверхонь хвостосховищ, відвалів гірських порід, запобігання здійманню пилу в повітря. Проаналізовано фізичні, хімічні та механічні властивості ерозійно стійкого покриття на основі екстракту гуматового торф'яного іідеалі. Викладено рекомендації щодо способу використання засобу, економічність та переваги запропонованої технології як складової підготовки техногенних земель до рекультивації. Встановлено, що технологія обробки поверхонь хвостосховищ розчинами на основі торфу здатна: зменшувати винос пилу у повітря; сприяти формуванню родючого шару певних поверхонь хвостосховищ; потенціювати процеси природного заростання техногенних екотопів; зменшувати необхідну кількість родючого грунту при проведенні рекультивації техногенних об'єктів після завершення терміну експлуатації тощо. Визначено потребу подальшого багатобічного аналізу практичних результатів досліджень з деталізацією та конкретизацією основних узагальнень. Наукова новизна полягає у адаптації використання водного розчину торфу для використання в умовах ГЗК Кривбас з метою зменшення забруднення атмосферного повітря пилом з одного боку і підготовки до проведення біологічної рекультивації поришених ділянок. Запропонована технологія обробки поверхонь хвостосховищ розчинами на основі торфу може бути використана у Криворізькому промисловому регіоні та здатна забезпечити зменшення виносу пилу у повітря.