Розглянуто питання комбінованого використання в системах комп'ютерної графіки різних методів зафарбовування з метою підвищення продуктивності кінцевої візуалізації.

Комплексне лікування хворих на гнійно-деструктивні захворювання легень включає адекватну антибактеріальну терапію (згідно з перманентною антибіограмою) корекцію білкового обміну та водно-електролітного балансу, активну санацію трахео-бронхіального дерева (через мікротрахеостомію) та ендолімфатичну імуностимуляцію. Одержані дані показують, що клінічне та рентгенологічне видужання у разі гнійно-деструктивних процесів спостерігається у 89,9 %.

Розглянуто проблеми створення експресних методів та обладнання контролю оптичної якості монокристалів германію, технологічні заходи з мінімізації термічних напруг і поліпшення структурної досконалості злитків германію. Визначено, що у зонах високої дислокаційної активності уздовж кристалографічних напрямків ковзання ділянки розділено вільними від дислокацій зонами, які безпосередньо пов'язані з анізотропією модуля Юнга Е і коефіцієнта Пуасона Ʋ. Охарактеризовано конструкцію експериментальної установки "Германій 100", що дозволяє в автоматичному режимі вирощувати монокристалічні злитки германію діаметром 100 мм. Описано пристрій, що реалізує підтримку і регулювання діаметра вирощуваного кристала германію, до якого включено канал вимірювання нестабільності живлячої напруги і канал вимірювання температур в зоні установки датчика ваги злитка. Запропоновано методику і пристрій для визначення неоднорідності подвійного променезаломлення в пластично деформованих пластинах германію, яка добре узгоджується з просторовою гетерогенністю оптичних властивостей германію, що може бути використано для експресного визначення однорідності коефіцієнта поглинання.

Для лікування хронічного гнійного мезотимпаніту застосовують різні засоби місцевої і загальної дії. Головним у лікуванні цього захворювання є адекватна антибактерійна терапія. Одним з таких препаратів є антибіотик із групи фторхінолонів гатилін (гатифлоксацин). Наведено результати застосування гатиліну в лікуванні 20-ти дорослих хворих, які страждали від загостреного хронічного гнійного мезотимпаніту. Одержано позитивні результати.

Сучасний рівень розвитку відеоасистованої хірургії надає змогу з успіхом використовувати цю технологію в діагностиці та лікуванні більшості хірургічних захворювань грудної клітки. Мета роботи - проаналізувати досвід використання відеоторакоскопічних втручань за новоутворень середостіння. За період 2015 - 2018 рр. у торакальному відділенні Тернопільської університетської лікарні було обстежено та прооперовано 23 пацієнти з новоутвореннями середостіння. У 10 пацієнтів відеоторакоскопія використовувалася тільки з діагностичною метою для морфологічної верифікації діагнозу у разі саркоїдозу, злоякісних новоутворень. Відеоторакоскоскопічні втручання з лікувальною метою у відділенні використовуються у пацієнтів з целомічними кістами перикарда, ліпомами, фібромами, невриномами заднього середостіння. Середня тривалість перебування хворого у стаціонарі після відеоторакоскопічних операцій становила 5 днів. Висновки: відеоторакоскопія у діагностиці та лікуванні хворих з новоутвореннями середостіння є процедурою, яка за наявності достатнього досвіду оперуючого хірурга надає змогу мінімально інвазивно, з низьким ризиком ускладнень і мінімальною тривалістю перебування пацієнта в стаціонарі проводити втручання з максимальним діагностичним і терапевтичним ефектом.