Дисертацію присвячено актуальній проблемі формування та конкретизації уявлень розумово відсталих учнів з слабким зором про явища та об'єкти неживої природи на основі їх предметно-практичної діяльності. Встановлено, що уявлення даної категорії дітей про довкілля мають специфічні особливості, серед яких переважають ті, що зумовлені інтелектуальним недорозвитком. Особливо недосконалими є їх уявлення про неживу природу, які характеризуються неповнотою, нечіткістю, розбіжністю слова та реального образу, а у значної кількості дітей взагалі відсутні. Відзначено принципову можливість запобігання даним недолікам за умов спеціальної організації їх практичної та розумової діяльності на полісенсорній основі. Експериментально перевірено та обгрунтовано ефективність використання в процесі розвитку та конкретизації уявлень даної категорії дітей про неживу природу різних засобів практичної діяльності: предметно-практичних дій, гри, малювання та вербальних вправ. Доведено їх коригувальний вплив на формування у розумово відсталих учнів молодших класів зі слабким зором уявлень про предмети та явища неживої природи.

На основі досвіду роботи вчителя початкових класів запропоновано методику навчання математики в школах для сліпих дітей. Охарактеризовано загальноприйнятий у навчальному процесі метод усних обчислень, метод письмових обчислень, практичні роботи та метод усного викладу та їх специфіку застосування у школах для сліпих дітей. Наголошено, що практичне вивчення математики у спеціальній школі має здійснюватися шляхом отримання учнями переважно доступної словесної інформації як одного з джерел уточнення і конкретизації їхніх уявлень про явища довкілля та математичних знань.

Наголошено на завданні початкового курсу вивчення математики та необхідності забезпечення корекційно-розвивальної спрямованості навчального процесу. Досліджено особливості сприймання математики слабозорими дітьми та їх відображення у новій програмі. Детально проаналізовано сім предметних змістових ліній навчального матеріалу. Акцентовано на задачах як специфічному розділі програми і дидактичному засобі навчання та виховання учнів. Обговорено переваги, які одержує вчитель у зв'язку з представленням змісту навчання у програмі на двох рівнях - обов'язковому і довільному, та відсутністю чіткого розподілу годин за темами.

Розглянуто проблему тяжкого порушення та недорозвиненість зорових функцій, які призводять до значних відхилень у сенсорному розвитку дітей з вадами зору. Висвітлено етапи цілеспрямованого розвитку доматематичних уявлень у цих дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Подано методичні рекомендації вчителям щодо ознайомлення дітей з хроматичними кольорами, формування знань про геометричні фігури, ознайомлення цієї категорії дітей з розміром предметів на етапі формування доматематичних уявлень, навчання способів орієнтації у просторі, подолання труднощів у координації рухів.

Визначено напрями розвитку доматематичних уявлень у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку з порушеннями зору, зокрема, формування сенсорних еталонів стійких уявлень про колір, форму та розміщення предметів у просторі. Розкрито етапи методики формування знань про геометричні фігури. Розглянуто завдання ознайомлення дітей з розміром предметів та напрями розвитку орієнтації дітей у просторі. Надано практичні рекомендації щодо процесу організації занять з формування доматематичних уявлень для дітей з порушеннями зору.