Створено кваліметричні моделі для оцінювання якості науково-технічних програм розвитку виробництва. Удосконалено метод аналізу підприємств-виконавців під час реалізації складних проектів і програм у вигляді методу трирівневого тестування. Запропоновано методи аналогій у вигляді аналого-порівняльного методу аналізу підприємств-виконавців і методу оцінки термінів виконання робіт. Розвинуто методи системного аналізу у процесі оцінки якості програм, напівформалізовані евристичні методи, методи нечіткої логіки шляхом їх інтеграції в єдину методологію системного аналізу якості. Наведено методи теорії подібності для аналізу множини аналогів і визначення мір їх подібності з розроблюваними складними зразками нової техніки, що входить до складу науково-технічної програми. Створено комп'ютерні інформаційні технології управління складними проектами та програмами у вигляді прикладного програмного забезпечення, що реалізує розроблені системні методики аналізу якості.

Розкрито психологічну сутність схильності до переживання почуття провини, описано компонентний склад структурних аспектів даного феномену. Розглянуто провину-рису як складне, але цілісне явище, екзистенціальний вимір якого суттєво впливає на важливі характеристики особистості: задоволеність життям, адаптивність, самоставлення. Наведено відомості щодо генезису провини. Виділено та систематизовано основні функції провини - регулятивну, адаптивну, комунікативну, саморозуміння та самовдосконалення. Досліджено складові мотиваційної функції провини: "повернення до себе", "повернення до інших", "повернення до природи". Викладено відомості щодо комплексів діагностики формально-динамічних і якісних показників схильності до переживання почуття провини. Доведено їх надійність, валідність і висвітлено процедуру стандартизації. Показано взаємозв'язок структурних аспектів схильності до переживання почуття провини з певними параметрами емпатії, самоставлення, соціальної адаптивності, мотивації афіліації, рисами особистості (за Р.Кеттеллом). Досліджено психологічні характеристики осіб з певним сполученням якісних показників схильності до переживання почуття провини (одно- та багатокомпонентні типи).

Проаналізовано психологічні особливості дезадаптації дітей старшого дошкільного віку за умов навчального закладу. Обгрунтовано системний підхід до вивчення дезадаптації дітей цього віку. Розроблено системну характеристику проявів дезадаптації дітей старшого дошкільного віку та запропоновано комплекс психодіагностичних методик для їх дослідження. Доведено, що найбільш вразливими в системі адаптації дітей до умов дошкільного навчального закладу є психосоматична та емоційно-особистісна підсистеми. Описано психологічні характеристики дітей з різними рівнями адаптованості: системна адаптація, часткова адаптація, дезадаптація. Розроблено адаптаційно-розвивальну програму, яка заснована на технологіях ігрової діяльності, та доведено, що провідну роль у подоланні дезадаптації дітей відіграє розвиток емоційно-особистісної сфери.

Висвітлено основні завдання логістичного управління постачанням матеріально-технічного забезпечення виробничого підприємства. Розглянуто оптимізаційні моделі та методи лінійного та нелінійного програмування, методи багатокритерійного вибору постачальника й елементів інформаційної технології управління закупівлями. Увагу приділено методам дослідження операцій і прийняття рішень з управління логістичними процесами підприємства, можливостям застосування системного підходу під час створення модулів інформаційної технології.

Наведено доробки українських науковців щодо управління підприємствами, використання економіко-математичного моделювання, інформаційних технологій, технологій управління та технічних засобів в галузі функціонування та розвитку підприємств й управління проектами на підприємствах. Зокрема, розкрито роль системи креативної інформації у пошуку та використанні внутрішніх резервів підприємства. Визначено вплив реінжинірингу процесів управління на підвищення рівня економічної безпеки підприємства. Розкрито сутність факторного аналізу прибутку підприємства. Досліджено дефініцію поняття ''конкурентна позиція підприємства''. Приділено увагу стратегічному управлінню розвитком підприємства. Проаналізовано інноваційну активність і джерела фінансування інноваційної діяльності вітчизняних підприємств.

Досліджено процеси управління зацікавленими сторонами проекту. Розглянуто складові змісту проектів розвитку транспортної інфраструктури, зокрема інтереси стейкхолдерів. Мета роботи - розроблення нових моделей та інструментів управління стейкхолдерами у проектах розвитку та будівництва інфраструктури. Вирішено наступні завдання: створення моделі динамічної карти зацікавлених сторін відповідно до етапів життєвого циклу проекту; формалізація створеної моделі у матриці взаємозв'язків стейкхолдерів; створення графічної візуалізації моделі управління стейкхолдерами; розроблення кількісної оцінки успішності управління стейкхолдерами. Досліджено методологія PMBOOK стосовно управління зацікавленими сторонами, матричні моделі, системні моделі. Проаналізовано моделі та методи управління стейкхолдерами в сучасних проектах розвитку інфраструктури, розроблено модель динамічної карти зацікавлених сторін, формалізовано створену модель у матриці відносно їх взаємозв'язків та якісних характеристик, візуалізовано план управління стейкхолдерами у вигляді системного кубу, запропоновано кількісну оцінку успішності управління стейкхолдерами згідно отриманих моделей. Висновки: охарактеризовані напрямки розвитку галузі інфраструктурних проектів та пояснені основні відмінності й особливості. Аналіз зацікавлених сторін проекту дозволив сформувати їх склад відносно етапів життєвого циклу проекту. Запропоновано інструмент, що дозволяє проаналізувати поточний стан справ в управлінні стейкхолдерами та визначити, чи відповідає проектна ситуація запланованим цілям. Створено моделі, які дозволяють оцінити засоби роботи зі стейкхолдерами та визначити правильність прийнятої стратегії команди управління проектом. Коректне використання розроблених моделей дозволить точно та упевнено визначати ефективність стратегії з управління стейкхолдерами та вчасно корегувати роботу з ними. Практичне використання результатів допоможе оптимізувати та покращити процеси управління комунікаціями в проекті та управління стейкхолдерами.

Предмет дослідження - процеси і технології управління комунікаціями інфраструктурних проектів. Розглядаються можливості застосування технології блокчейн в області управління проектами. Мета роботи - підвищення інформаційної безпеки інфраструктурних проектів. Буде зменшено ризики комунікацій стейкхолдерів шляхом підвищення безпеки звернення до даних та зменшення часу на їх обробку, що в свою чергу забезпечить більш гнучке управління проектом. Задачі роботи: проаналізувати сучасний стан розвитку технології блокчейн й провести порівняльний аналіз технологій і сучасних загальноприйнятих методів управління, навести приклади впровадження, визначити переваги технології блокчейн в сучасних умовах; проаналізувати переваги розумних контрактів в управлінні комунікаціями; застосувати модель життєвого циклу розумного контракту. Методи дослідження: системний аналіз, проектний підхід, структурне моделювання, інструмент Geth, мова програмування Solidity. Отримані такі результати. Охарактеризовані основні напрямки розвитку і впровадження технології блокчейн, зібрані й проаналізовані приклади застосування технології блокчейн в різних галузях, визначені основні переваги й недоліки технології, проведений порівняльний аналіз технології блокчейн і класичних методів управління проектами, описані можливості застосування впровадження розумних контрактів, визначені переваги і недоліки інструменту розумних контрактів в порівнянні з традиційним підходом. Набула подальшого розвитку модель життєвого циклу розумного контракту для забезпечення комунікацій в інфраструктурних проектах. Модель описує етапи створення розумного контракту, його встановлення в блокчейн, виконання й закриття контракту. Наведений приклад застосування розумного контракту для етапу складного фінансування проекту, що зменшує ризики, пов'язані з невиконанням контракту. Висновки: наукова новизна отриманих результатів полягає в подальшому розвитку моделі життєвого циклу розумного контракту в управлінні комунікаціями інфраструктурного проекту. Це дозволяє підвищити інформаційну безпеку, зменшити можливі ризики і підвищує реалізованість інфраструктурного проекту за рахунок застосування технології блокчейн в порівнянні з класичними методами управління проектами.