Проаналізовапно стан фінансово-кредитного забезпечення агропідприємств. Наведено пропозиції щодо вдосконалення системи кредитування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР-2К)5-8

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано біографічний матеріал, який дозволяє скласти уявлення про основні сфери життєдіяльності Християна Бунге - представника другого покоління цього роду, лікаря, одного із перших педіатрів Києва, батька професора, ректора Київського університету св. Володимира, відомого російського економіста та державного діяча другої половини XIX ст. - М. Х. Бунге.

Розроблено теоретичні та методологічні засади формування та розвитку фінансово-кредитних відносин в аграрному секторі економіки. Розкрито сутність понять "кредитоспроможність" та "фінансово-кредитні відносини". Розглянуто особливості організації фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері. Показано, що невідпрацьованість методичних підходів щодо оцінки кредитоспроможності позичальників знижує ефективність кредитної діяльності. Розроблено й адаптовано до умов аграрної сфери методику комплексної оцінки кредитоспроможності сільськогосподарських підприємств. Скориговані порогові значення основних фінансових коефіцієнтів. Запропоновано багатокритеріальний методичний підхід щодо визначення ефективності залучення та використання кредитних ресурсів. Узагальнено форми та механізми державної фінансової підтримки агровиробництва, визначено шляхи їх удосконалення. Проаналізовано стан лізингового кредитування та його вплив на технічне забезпечення аграрних підприємств. Наведено пропозиції щодо подальшого розвитку лізингового бізнесу.

Розкрито сутність і функції фінансів підприємств, зокрема, особливості готівкових і безготівкових розрахунків, грошових надходжень, утворення і розподілу прибутку, формування основних та оборотних активів (ОА), кредитування. Описано види банківських рахунків і порядок їх відкриття, форми безготівкових розрахунків, порядок оформлення розрахункових документів. Розглянуто методи обчислення рентабельності, джерела формування ОА та проаналізовано ефективність їх використання. Наведено класифікацію кредитів, висвітлено організацію кредитного процесу, проведено оцінювання кредитоспроможності позичальника та розкрито політику підприємств щодо залучення кредитних ресурсів, особливості лізингового кредитування. Викладено основи фінансового планування та фінансового стану підприємств, питання діагностики їх банкрутства та фінансової санації.

Наведено результати комплексного дослідження формування та розвитку фінансово-кредитних відносин в аграрному секторі економіки. Викладено багатокритеріальні методичні підходи до визначення ефективності кредитних ресурсів та кредитоспроможності підприємств галузі. Викладено рекомендації щодо розвитку лізингового кредитування. Визначено шляхи вдосконалення форм і механізмів державної фінансової підтримки агровиробництва.

Приведены результаты комплексного исследования формирования и развития финансово-кредитных отношений в аграрном секторе экономики. Изложены многокритериальные методические подходы к определению эффективности кредитных ресурсов и кредитоспособности предприятий отрасли. Представлены рекомендации по развитию лизингового кредитования. Определены пути усовершенствования форм и механизмов государственной финансовой поддержки агропроизводства.

Розглянуто сутність та функції фінансів підприємств, готівкові та безготівкові розрахунки, грошові надходження підприємств, утворення та розподіл прибутку, формування основних та оборотних активів, кредитування підприємств, основи фінансового планування. Проаналізовано фінансовий стан, діагностику банкрутства та фінансову санацію підприємств. Зазначено, що необхідна сучасна, адекватна ринковій економіці, організація фінансової роботи кожного господарюючого суб'єкта, яка потребує підготовки висококваліфікованих спеціалістів, які мають глибокі теоретичні та практичні знання, здатні розробити конкретні заходи щодо покращення фінансового стану підприємства.

Проаналізовано методологічні підходи різних наукових теорій до аналізу вхідних бар'єрів. З'ясовано сутність бар'єрів та їх основні види. Надано визначення бар'єрів входження, класифікаційні ознаки їх поділу на групи, сформульовано мету встановлення й об'єктивні передумови виникнення. Проведено аналіз методів вимірювання бар'єрів, їх впливу на суспільний добробут та інституційних засад їх регулювання. Досліджено тенденції зміни бар'єрів на міжнародних ринках, розкрито суперечності їх регулювання на сучасному етапі глобалізації. Визначено головні вхідні бар'єри на ринках України та надано рекомендації щодо удосконалення їх регулювання, зокрема на ринку мобільного зв'язку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4РОС)-8

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж69079 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідження закономірностей та тенденцій кредитного забезпечення, оцінка впливу аграрної політики на фінансовий стан сільськогосподарських підприємств. Потенційні можливості доступу агровиробників до банківських кредитів визначається наступними чинниками - вартістю кредитних ресурсів комерційних банків, спроможністю позичальника повернути основну суму боргу і відсотки за користування ним, а також виконати умови кредитного договору. Вартість кредитних ресурсів для сільськогосподарських товаровиробників сьогодні становить середньому 21 %, це більше ніж для суб'єктів інших видів діяльності - 18 %. Фінансова нестабільність і збитковість багатьох сільськогосподарських підприємств, низька кредитоспроможність підприємств галузі також перешкоджають розвитку кредитних відносин, адже банки бажають бачити в позичальниках лише прибуткових клієнтів. Доведено,що вирішити питання з кредитним забезпеченням галузі за умови державної кредитної підтримки,нажаль поки ще не вдалось. Відтак, основними напрямами стабілізації механізму кредитування сільськогосподарських підприємств мають стати розробка комплексу заходів з боку держави і банківської системи, спрямованих на розвиток системи взаємодії з аграрним сектором економіки: збільшення бюджетних асигнувань, раціональне використання бюджетних коштів, залучення іноземних кредитів, зниження процентних ставок для сільськогосподарської галузі.

Мета роботи - дослідження закономірностей та тенденцій кредитного забезпечення, оцінка впливу аграрної політики на фінансовий стан сільськогосподарських підприємств. Потенційні можливості доступу агровиробників до банківських кредитів визначається наступними чинниками - вартістю кредитних ресурсів комерційних банків, спроможністю позичальника повернути основну суму боргу і відсотки за користування ним, а також виконати умови кредитного договору. Вартість кредитних ресурсів для сільськогосподарських товаровиробників сьогодні становить 24 - 26 %, це більше ніж для суб'єктів інших видів діяльності - 22 - 23 %. Фінансова нестабільність і збитковість багатьох сільськогосподарських підприємств, низька кредитоспроможність підприємств галузі також перешкоджають розвитку кредитних відносин, адже банки бажають бачити в позичальниках лише прибуткових клієнтів. Відтак, основними напрямами стабілізації механізму кредитування сільськогосподарських підприємств мають стати розробка комплексу заходів з боку держави і банківської системи, спрямованих на розвиток системи взаємодії з аграрним сектором економіки: збільшення бюджетних асигнувань, раціональне використання бюджетних коштів, залучення іноземних кредитів, зниження процентних ставок для сільськогосподарської галузі, зі збереженням середньої ставки загалом у народному господарстві, вдосконалення методик оцінки кредитоспроможності позичальників, які б враховували специфічні особливості сільськогосподарської галузі.

Мета роботи - узагальнення теоретичних аспектів формування та функціонування фінансових ресурсів підприємств. Фінансові ресурси є одним із фундаментальних понять фінансової науки. Проте дотепер серед науковців ще немає загальноприйнятої точки зору щодо теорії даного питання. Їх погляди є суперечливими і зводяться до широкої дискусії щодо фінансових ресурсів як самостійної фінансової категорії. Фінансові ресурси відображають сукупність нагромаджень і доходів, які перебувають в розпорядженні підприємства, накопичені в процесі розподілу і перерозподілу виручки та прибутку, акумульовані в цільових джерелах і перетворені у відповідну матеріальну форму, або призначені для здійснення витрат для забезпечення розширеного відтворення. Перехід до ринкового механізму господарювання, нажаль, супроводжувався негативними тенденціями, які призвели до скорочення обсягів власних фінансових ресурсів і перепон у доступі сільськогосподарських підприємств до зовнішніх джерел фінансування.

Мета роботи - дослідження впливу кредитоспроможності на формування кредитних відносин сільськогосподарських підприємств і комерційних банків. Основним критерієм у формуванні кредитних відносин є кредитоспроможність позичальника. У той же час невідпрацьованість методичних підходів щодо оцінювання кредитоспроможності знижує ефективність кредитної діяльності. Використання багатофакторного дискримінантного аналізу в процесі оцінювання кредитоспроможності передбачає побудову моделі розрахунку інтегрального показника фінансового стану та його розрахунок для конкретного підприємства, що виступає об'єктом фінансової діагностики. Існуючі вітчизняні методики оцінки кредитоспроможності мають наступні недоліки: орієнтація на проведення ретроспективного аналізу фінансово-господарської діяльності позичальника; показники звітності, яка складається на визначену дату, є моментними і не відображають повністю процесів, які відбуваються за період між датами складання звітності; методики вітчизняних банків не завжди враховують нефінансову інформацію - кредитну історію позичальника, рівень менеджменту, відповідальність та репутацію керівника. Відтак, подальші дослідження мають бути спрямовані на вдосконалення методик оцінювання кредитоспроможності позичальників, які б враховували специфічні особливості сільськогосподарської галузі, включення додаткових критеріїв оцінки, таких як не фінансові (якісні) чинники, а також оцінювання майбутньої кредитоспроможності позичальника.

Інтеграція України до європейського освітнього простору вимагає сьогодні від фахівців з обліку, аналізу, аудиту та фінансів, перш за все, фундаментальних знань з обліково-економічних наук, здатності творчо використовувати здобуті знання на практиці для своєчасного прийняття ефективних управлінських рішень. Мета роботи - дослідження закономірностей і тенденцій підготовки висококваліфікованих кадрів, формування стратегічного мислення у процесі розв'язання ряду проблем суб'єктивного й об'єктивного характеру. Розв'язанню завдань підготовки висококваліфікованих фахівців сприяє викладання фінансового аналізу. Студенти оволодівають базовими знаннями та навичками складання фінансової звітності, обчислення податкових платежів, порядку одержання та повернення кредитів, прогнозування основних фінансових показників, складання фінансових планів, виявлення фінансової кризи та запобігання банкрутству, управління фінансовою роботою підприємства.

Мета роботи - дослідження закономірностей і тенденцій кредитного забезпечення, оцінка впливу аграрної політики на фінансовий стан сільськогосподарських підприємств (СГП). Потенційні можливості доступу агровиробників до банківських кредитів визначається наступними чинниками - вартістю кредитних ресурсів комерційних банків, спроможністю позичальника повернути основну суму боргу і відсотки за користування ним, а також виконати умови кредитного договору. Вартість кредитних ресурсів для сільськогосподарських товаровиробників сьогодні становить 24 - 26 %, це більше ніж для суб'єктів інших видів діяльності - 22 - 23 %. Фінансова нестабільність і збитковість багатьох СГП, низька кредитоспроможність підприємств галузі також перешкоджають розвитку кредитних відносин, адже банки бажають бачити у позичальниках лише прибуткових клієнтів. Відтак, основними напрямами стабілізації механізму кредитування СГП мають стати розробка комплексу заходів з боку держави і банківської системи, спрямованих на розвиток системи взаємодії з аграрним сектором економіки: збільшення бюджетних асигнувань, раціональне використання бюджетних коштів, залучення іноземних кредитів, зниження процентних ставок для сільськогосподарської галузі, зі збереженням середньої ставки загалом у народному господарстві, вдосконалення методик оцінки кредитоспроможності позичальників, які б враховували специфічні особливості сільськогосподарської галузі.

Кваліфікований фінансист повинен володіти сучасними методами аналітичних досліджень, майстерністю об'єктивного та всебічного аналізу результатів господарської діяльності. Мета роботи - дослідження закономірностей і тенденцій підготовки висококваліфікованих кадрів, необхідності навчально-дослідної роботи, як складової навчального процесу. Розв'язанню завдань підготовки висококваліфікованих спеціалістів сприяє викладання фінансових дисциплін. Курсове навчально-дослідне завдання, як складова частина навчального процесу покликане поглибити знання, набуті студентами під час вивчення дисципліни "Фінанси підприємств", навчити самостійно узагальнювати і викладати матеріал, користуючись літературними джерелами, статистичними і практичними матеріалами, періодичною літературою. Набуті навички під час виконання курсового навчально-дослідного завдання мають допомогти майбутнім фахівцям в наступній практичній роботі, результати дослідження можуть бути використанні у процесі підготовки дипломної та магістерської роботи.

Зроблено аналіз сучасної системи кредитного забезпечення та оцінку впливу аграрної політики на фінансовий стан сільськогосподарських підприємств. Потенційні можливості доступу агровиробників до банківських кредитів визначається наступними чинниками - вартістю кредитних ресурсів комерційних банків, наявністю надійного забезпечення, спроможністю позичальника виконати умови кредитного договору. Вартість кредитних ресурсів для сільськогосподарських товаровиробників сьогодні становить середньому 17 - 22 %, це більше ніж для суб'єктів інших видів діяльності - 14 - 20 %. Підвищена ризикованість одержання стабільних фінансових результатів від господарської діяльності, низька кредитоспроможність підприємств галузі також перешкоджають розвитку кредитних відносин, адже банки бажають бачити у позичальниках лише прибуткових клієнтів. Доведено, що розв'язати питання з кредитним забезпеченням галузі за умови державної кредитної підтримки, нажаль поки ще не вдалось. Відтак, основними напрямами стабілізації механізму кредитування сільськогосподарських підприємств мають стати розробка комплексу заходів з боку держави і банківської системи, спрямованих на розвиток системи взаємодії з аграрним сектором економіки: збільшення бюджетних асигнувань, раціональне використання бюджетних коштів, зниження процентних ставок для сільськогосподарської галузі.

Проаналізовано питання фінансового забезпечення агроформувань. З'ясовано, що методики оцінки кредитоспроможності сільськогосподарських виробників зорієнтовані на оцінку традиційних фінансових коефіцієнтів і не враховують специфічних особливостей сільськогосподарської галузі. Визначено напрями вдосконалення оцінки фінансового становища з врахуванням особливостей сільськогосподарської галузі і спеціалізації підприємства, вказано на необхідність уточнення вартості окремих статей балансу, зміни порогових значень фінансових коефіцієнтів.

Визначено роль банківського кредиту у фінансовому забезпеченні сільськогосподарських підприємств, здійснено аналіз чинників, які перешкоджають розвитку кредитних відносин, окреслено напрями стабілізації механізму кредитування сільськогосподарських підприємств в Україні. Потенційні можливості доступу агровиробників до банківських кредитів визначаються наступними чинниками - вартістю кредитних ресурсів комерційних банків, наявністю надійного забезпечення, спроможністю позичальника виконати умови кредитного договору. Частка кредитів, спрямованих в аграрний сектор протягом останніх років значно менша внеску галузі у формування валової доданої вартості в країні. Вагомим стримуючим чинником у разі кредитування виробничих підприємств також є недостатній рівень капіталізації банків, який не надає змогу здійснювати значні кредитні вкладення в інвестиційну діяльність підприємств. Підвищена ризикованість одержання стабільних фінансових результатів від господарської діяльності, низька кредитоспроможність підприємств галузі, висока вартість кредитних ресурсів також перешкоджають розвитку кредитних відносин. Основними напрямами стабілізації механізму кредитування сільськогосподарських підприємств мають стати розробка комплексу заходів з боку держави і банківської системи, спрямованих на розвиток системи взаємодії з аграрним сектором економіки: збільшення бюджетних асигнувань, раціональне використання бюджетних коштів, зниження процентних ставок для сільськогосподарської галузі.

Мета роботи - аналіз сучасних методичних підходів щодо оцінювання ресурсного і фінансового потенціалу за фінансовими показниками та визначення рівня і якості його використання. Фінансовий і ресурсний потенціал являють собою найпотужніший потенціал для оперативного й стратегічного впливу на виробничо-господарську діяльність і економічний розвиток підприємства. Чим вищий їх рівень, тим більш конкурентоспроможним та інвестиційно привабливим є підприємство. Тому у сучасних умовах розвитку підприємств актуальним є питання методичного забезпечення оцінки фінансового потенціалу та визначення рівня та якості його використання. Встановлено, що фінансовий потенціал є більш ширшим поняттям і включає в себе не тільки фінансові ресурси та здатність до їх ефективного використання, а й врахування прихованих можливостей, а також факторів, що можуть за певних обставин вплинути на погіршення фінансового стану. Здійснено оцінювання ресурсного і фінансового потенціалу підприємства авіабудування за фінансовими показниками, а також його поточні та перспективні можливості. У рамках діагностики фінансового потенціалу запропоновано систематично проводити аналіз не лише фінансового стану і фінансової безпеки підприємства, а й враховувати приховані можливості, а також фактори, що можуть за певних обставин вплинути на погіршення ситуації на підприємстві. Методики розрахунку мають охоплювати всі основні процеси, що перебігають у різних функціональних областях підприємства.