Досліджено та обгрунтовано проблеми переходу обмінного файла з формату in4 до XML. Розглянуто структуру та формування обмінного файла нового типу, а також питання вибору програм, які забезпечують можливість формування документів нового виду та структури. Зіставлено обмінні файли різного формату, визначено їх переваги та недоліки.

Досліджено причини спотворення даних автоматизованої системи державного земельного кадастру та їх наслідки. Викладено думку автора щодо можливості їх подолання.

Класифіковано різні типи наземних сканерів і проаналізовано принципи їх роботи. Авторська класифікація покликана пояснити особливості застосування сканерів у різних сферах і допомогти у виборі оптимальних моделей залежно від поставлених цілей.

Виконано класифікацію різних типів наземних сканерів і проаналізовано принципи їх роботи. Авторська класифікація покликана пояснити особливості застосування сканерів у різних сферах і допомогти у виборі оптимальних моделей залежно від поставлених цілей.

Мета роботи - аналіз і дослідження можливостей безпілотних літальних апаратів (БПЛА) Trimble UX5 для створення ортофотопланів і цифрових моделей рельєфу (ЦМР), та виявлення і усунення можливих недоліків під час аерознімання та опрацювання аерознімків. Перед початком аерознімальних робіт проведено рекогносцирування місцевості. Для кобрирування та глісади обрано майданчики, які мали відповідні площадні параметри, вказані у технічних характеристиках БПЛА. Для підготовчих проектно-розрахункових робіт використано програмне забезпечення Trimble Access Aerial Imaging, яке інсталювалось у захищений польовий контролер Trimble Tablet, що застосовується для управління UX5. Аерознімання з БПЛА виконано цифровою камерою SONY NEX 5R. Оскільки на БПЛА UX5 не передбачено встановлення двохчастотного GPS-приймача для одержування у польоті значень центрів проекцій, то зроблено розряджену планово-висотну прив'язку (ПВП) розпізнавальних знаків. Для оперативного створення ортофотопланів застосовано фотограмметричний модуль Trimble Business Center Photogrammetry Module фірми Trimble, за допомогою якого створювали хмару точок, трикутну нерегулярну сітку (TIN-модель) і план із відображенням горизонталей місцевості, над якою проводилося аерознімання. Для підтвердження можливості застосування цифрового стереофотограмметричного методу розраховано апріорну оцінку точності просторових координат місцевості. Для оцінювання точності на місцевості визначено контрольні точки на трьох експериментальних ділянках. Координати контрольних точок визначали під час проведення ПВП GPS-приймачами Trimble R7 у режимі RTK. Після створення ортофотопланів на них виміряно координати вищеозначених контрольних точок і обчислено середні квадратичні похибки (СКП) відносно координат, виміряних на місцевості. За аерозніманням, проведеним із висот 150, 200 і 300 м, за одержаними зображеннями, обчислено СКП положення контурних точок місцевості, які підтверджують можливість застосування літаків моделі Trimble UX5 для складання топографічних планів у масштабах 1:500, 1:1000 і 1:2000 з перерізом горизонталей 0,5 - 1 м для цих масштабів. На підставі критичного аналізу конструкторських та експлуатаційних особливостей БПЛА Trimble UX5 розроблено технологічну схему оцінки придатності БПЛА для аерознімального процесу як за кількісними, так і за якісними параметрами. Це надасть можливість у подальшому оцінювати будь-які моделі БПЛА щодо застосування їх у цифровому стереофотограмметричному методі створення великомасштабних ортофотопланів і топографічних планів. Застосування БПЛА Trimble UX5 надає можливість знімати території сільської місцевості, одержуючи необхідну точність для складання великомасштабних топографічних і кадастрових планів під час застосування цифрового стереофотограмметричного методу, що надає змогу значно здешевити процес створення вищеозначених планів.

Мета роботи - практичне визначення достовірності одержаних результатів із використанням повністю автоматичного методу орієнтування сканів. Одержані результати визначають у двох різних програмних засобах і порівнюють з результатами орієнтування сканів методом суміщення спільних точок із використанням спеціальних марок - 3D-сфер. Запропоновано методику, яка базується на створенні декількох станцій сканування на короткій відстані та однієї на порівняно більшій відстані. Одна з дальних від об'єкта сканування станцій визначатиметься базисною. Ця станція має охопити усі опорні точки та об'єкти, за якими проводитиметься реєстрація сканів, а також більшу частину сканованого об'єкта. Контроль одержаних результатів проводитиметься шляхом моделювання поверхні 3D-сфер та їх порівнянням. У 2015 р. під час археологічних розкопок на розі вулиць Краківська - Вірменська виникла потреба зафіксувати залишки історичної забудови. Ці залишки становили стіну протяжністю приблизно 24 м. Для забезпечення повноти відомостей використано наземне лазерне сканування як оптимальний метод 3D-знімання протяжних складних у будові об'єктів. Для мінімального впливу помилки орієнтування сканів і зменшення підготовчих робіт зі сканування використано методику базисного скану з високим рівнем перекриття та досліджено результати орієнтування сканів. Запропонована методика проведення наземного лазерного сканування забезпечує виконання ітеративного методу пошуку найближчої точки. Спосіб контролю одержаних результатів є найдостовірнішим із практичного погляду, адже базується на порівнянні розміщення груп точок і 3D-моделювання. Використання застосованих методів надає змогу значно скоротити час на проведення польових робіт із наземного лазерного сканування, одержати дані з мінімальним впливом помилки реєстрації сканів.