Для сучасних задач прийняття рішень з управління змінами в організаційних системах характерно: використання багатьох критеріїв; необхідність цілеспрямованої зміни області допустимих альтернатив та параметрів критеріїв; багаторівневість об'єкта дослідження та, відповідно, розподіленість процесу по підсистемах і необхідність взаємодії, узгодження, координації рішень для моделей всіх рівнів. Класична постановка оптимізаційних задач для більшості сучасних практичних проблем прийняття рішень за управління змінами не є вичерпною через те, що допустима область і критерії не можуть змінюватись у процесі оптимізації. А у цілеспрямованій зміні параметрів допустимої області та критеріїв відповідно з визначеною цільовою установкою саме й полягає основна змістовна суть процесу управління змінами. Запропоновано використовувати методологію системної оптимізації для постановки та розв'язання задач управління змінами. Побудовано загальну модель задачі управління змінами.

Проведено дослідження у напрямку математичного моделювання та розробки процедур підтримки процесу прийняття рішень під час управління розвитком систем (системній оптимізації). Побудовано багатокритеріальну модель задачі системної оптимізації з нечіткою множиною допустимих розв'язків. Запропоновано алгоритм для визначення суттєвих обмежень з множини нечітких обмежень. Розробка моделей і методів системної оптимізації надає змогу суттєво розширити практичне застосування математичного програмування, в тому числі багатокритеріальної оптимізації, для економічних задач, забезпечує цілеспрямоване узгодження множини допустимих рішень з цільовими установками особи, що приймає рішення, та реальними можливостями розв'язуваної задачі. Ефективність даного підходу підтверджується практикою застосування, зокрема, в задачах стратегічного планування, управління змінами великих систем.