Мета роботи - вдосконалення рівня професійної діяльності тренерів із силового фітнесу за допомогою використання показників варіабельності серцевого ритму для розширення методів діагностики функціонального стану спортсменів та оцінки адаптаційних реакцій на навантаження. Для досягнення поставленої мети залучено 40 нетренованих чоловіків 18 - 20 років і 20 тренованих юнаків, які займаються силовим фітнесом протягом трьох років. Сформовано 3 дослідні групи по 20 осіб у кожній. Представники контрольної (КГ) і 1-ї основної груп (нетреновані) та представники 2-ї основної групи (треновані) застосували протягом трьох місяців дослідження різні режими силового навантаження. Для оцінки процесів вегетативної регуляції серцево судинної (ССС) системи використовували методи аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР). На початку досліджень у КГ реакція ССС відображає найбільш знижений рівень резистентності до навантажень середньої інтенсивності й великого обсягу тренувальної роботи. Застосування навантажень великого обсягу роботи та низької інтенсивності підвищує параметри показника наднизькочастотного спектра коливань кардіоінтервалів з одночасним зниженням активності низько- та високочастотного спектра порівняно з даними, встановленими під час роботи в режимі високої інтенсивності та малого обсягу. Показники ВСР учасників усіх груп після трьох місяців тренувань свідчать, що процес довготривалих занять силовим фітнесом в умовах заданих режимів навантаження призводить до економізації функціонування ССС. У кінці програми дослідження в юнаків усіх трьох дослідних груп у стані спокою виявлено більш виражене превалювання наднизькочастотного спектра (VLF). Зроблено висновки, що поглиблене вивчення та практичне застосування методу варіабельності серцевого ритму в процесі діагностики адаптаційних змін в організмі під час використання різних режимів навантаження надає змогу вдосконалити рівень професійної діяльності тренерів із силового фітнесу.