Досліджено методологічну функцію кримінології. Уточнено ряд концептуальних теоретичних положень кримінологічної науки у їх взаємозв'язку з практикою, насамперед, правоохоронною діяльністю. На основі новітніх підходів узагальнено досягнення в даній сфері. Викладено загальну характеристику методологічної функції кримінології. Розглянуто питання її методологічного потенціалу, поліфункціональності та місця в цілісній системі наук. Розкрито механізм реалізації методологічної функції кримінології у вивченні злочинності та її причин, особи злочинця, у запобіганні злочинним діянням.

Визначено предмет філософії права, співставлено різні погляди щодо нього. Особливу увагу приділено методології та інструментарію філософії права, розкрито її історичні типи крізь призму правової антропології та епістемології. Проаналізовано філософсько-правові вчення Західної Європи, розглянуто право як продукт культурно-цивілізаційного процесу.

Висвітлено методологічні основи кримінології, описано методи кримінологічних досліджень. Розкрито сутність методологічної функції кримінології, розглянуто питання її реалізації як фактор підвищення ефективної правоохоронної діяльності. Проаналізовано причини злочинності, кримінологічні основи вчення про особу злочинця, викладено методології розкриття механізму індивідуальної злочинної поведінки, дослідження проблем запобігання злочинності.

Освещены методологические основы криминологии, представлены методы криминологических исследований. Раскрыта сущность методологической функции криминологии, рассмотрены вопросы её реализации как фактор повышения эффективной правоохранительной деятельности. Проанализированы причины преступности, криминологические основы учений о личности преступника, изложены методологии раскрытия механизма индивидуального преступного поведения, исследования проблем предупреждения преступности.

Розглянуто специфічні форми аналізу кредитоспроможності позичальника - фізичної особи, зокрема використання методу кредитного скорингу, який є досить новим та актуальним для вітчизняної банківської системи, особливо під час роботи з фізичними особами, проаналізовано досвід провідних європейських банків у цьому напрямку. Наведено приклади розрахунку скорингу, проведено паралелі між стандартами скорингування в країнах ЄС і досліджено можливість перенесення досвіду на український ринок банків. Розробка та стандартизування умов надання кредитів фізичним особам для Європи є нормальною практикою, таку систему намагаються сьогодні побудувати і ряд українських банків з урахуванням особливостей розвитку економіки в Україні.