Вперше проаналізовано особливості поєднання іменників із семантикою збірності (ІСЗ) з іншими лексемами в лінійному розташуванні. Визначено та охарактеризовано синонімічні, антонімічні та гіперо-гіпонімічні відношення ІСЗ. Виявлено семантико-словотвірні та синтагматичні особливості ІСЗ-авторських новотворів. Створено ідеографічну класифікацію ІСЗ. Розроблено оригінальну класифікацію ІСЗ за ступенем вияву конкретності / абстрактності, що відображає рівень співвіднесеності денотативного та сигніфікативного компонентів у значенні іменника. Констатовано, що теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що узагальнення, зроблені на основі дібраного та класифікованого фактичного матеріалу, поглиблюють уже відомі та формують нові знання про теорію та практику української мови, зокрема про синтагматико-парадигматичні відношення іменників із семантикою збірності як показник цілісності цієї групи субстантивів.