Індекс рубрикатора НБУВ: Н820.1 + Х811.28

Рубрики:

Загальні проблеми планування і забудови міст

Правове регулювання в галузі житлово-комунального господарства, планування, забудови та похоронної справи

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано грошову оцінку земель, розкрито аспекти земельно-оціночної діяльності, розглянуто науково-методичні підходи до норматичної та експертної оцінки земель сільсько- та несільськогосподарського призначення, населених пунктів. Розглянуто питання взаємодії грошової оцінки та земельного кадастру, особливості використання комп'ютерних технологій, застосування оцінки містобудівної та землевпорядної документації. Обговорено особливості визначення базової вартості земель населеного пункту, річного чистого доходу від використання земельної ділянки. Описано процедуру визначення очікуваної ціни продажу земельної ділянки з об'єктами нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці. Наведено приклад застосування методичного підходу з урахуванням витрат на спорудження об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці.

Висвітлено питання розвитку систем житлового господарства на сучасному етапі. Розкрито основні проблеми у створенні нового та утриманні існуючого житла, що пов'язані з трансформацією соціально-економічних умов. Запропоновано основні напрямки подальшого розвитку правовідносин з метою підвищення економічної ефективності використання житлового фонду. Розглянуто тенденції удосконалення законодавчої бази та окремі практичні аспекти реформування житлового господарства.

Освещены вопросы развития систем жилищного хозяйства на современном этапе. Раскрыты основные проблемы в создании нового и содержании существующего жилища, которые связаны с трансформацией социально-экономических условий. Предложены основные направления дальнейшего развития правоотношений с целью повышения экономической эффективности использования жилищного фонда. Рассмотрены тенденции усовершенствования законодательной базы и отдельные практические аспекты реформирования жилищного хозяйства.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти земельно-оціночної діяльності в Україні. Розкрито науково-методичні підходи до нормативної й експертної оцінки земель різних категорій. Значну увагу приділено питанням взаємодії грошової оцінки та земельного кадастру. Висвітлено проблеми використання геоінформаційних технологій, застосування містобудівної та землевпорядної документації. Охарактеризовано особливості оцінки забудованих і вкритих лісовою рослинністю земельних ділянок.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты земельно-оценочной деятельности в Украине. Раскрыты научно-методические подходы к нормативной и экспертной оценке земель разных категорий. Значительное внимание уделено вопросам взаимодействия денежной оценки и земельного кадастра. Освещены проблемы использования геоинформационных технологий, применения градостроительной и землеустроительной документации. Охарактеризованы особенности оценки застроенных и покрытых лесной растительностью земельных участков.

Проаналізовано актуальні соціально-економічні проблеми створення й експлуатації житлового фонду в Україні. Розглянуто історичні, теоретичні та практичні аспекти передумов формування житла як багатогранного суспільного явища, розкрито можливості держави щодо його регулювання. Значну увагу приділено питанням сучасного ринку житла, коливанню цін, впливу інженерно-транспортної інфраструктури та будівельного комплексу на їх формування. Запропоновано систему структуризації ринку житла в контексті містобудівного регулювання розвитку населених пунктів. Висвітлено проблеми розвитку житлового законодавства та шляхи їх вирішення.

Проанализированы актуальные социально-экономические проблемы создания и эксплуатации жилищного фонда в Украине. Рассмотрены исторические, теоретические и практические аспекты предпосылок формирования жилья как многогранного общественного явления, раскрыты возможности государства в его регулировании. Значительное внимание уделено вопросам современного рынка жилья, колебанию цен, влиянию инженерно-транспортной инфраструктуры и строительного комплекса на их формирование. Предложена система структуризации рынка жилья в контексте градостроительного регулирования развития населенных пунктов. Освещены проблемы развития жилищного законодательства и пути их решения.

Проаналізовано поточну ситуацію на ринку житла в Україні з урахуванням рівня доходів населення та можливого штучного підняття цін з метою одержання максимального прибутку від спекулятивних операцій, а також дестабілізації ринку житла внаслідок таких дій.

Проаналізовано фактори, які впливають на формування цін на ринку житла в Україні, з урахуванням явних та прихованих витрат забудовника. Розглянуто можливості впливу на ці чинники з метою зниження зазначених цін.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади та механізми вдосконалення розвитку житлового господарства (ЖГ) міст України. ЖГ розглянуто як сукупність матеріальних і нематеріальних складових, що об'єднують житловий фонд і систему управління ним в єдиний неподільний комплекс. Показано, що ЖГ характеризується значною розпорошеністю власників, високою фондомісткістю та інвестиційною привабливістю. В ретроспективному та просторовому аспектах проаналізовано закономірності формування ЖГ в Україні та за кордоном. Наведено пропозиції щодо створення єдиної системи управління розвитком цієї сфери міст з урахуванням переважно приватної форми власності на житло, державних центральних органів управління та комунальних структурних підрозділів з експлуатації житлового фонду. На підставі аналізу закономірностей коливання цін на ринку житла визначено напрями розвитку будівельної галузі як одного з найбільш ефективних інструментів формування житлового фонду, розроблено систему структуризації житла для планування та реалізації завдань розвитку ЖГ міст за допомогою нормативно-правових, організаційних і фінансових механізмів. За результатами дослідження визначено шляхи формування цілісної системи управління й основні напрями реалізації концепції розвитку ЖГ в цілому, а також принциповий підхід до розподілу обмежених ресурсів для розвитку ЖГ міст з урахуванням їх особливостей.

Проаналізовано економічні наслідки й умови функціонування ринку житла в результаті зміни законодавства України. На основі оцінки перерозподілу грошових потоків зроблено висновок про недостатню ефективність житлової політики, орієнтованої на збільшення кількості приватних власників. Запропоновано думку, що значного економічного ефекту можна досягти за рахунок активізації соціально орієнтованих житлових програм.

Досліджено проблеми раціонального використання просторового ресурсу з позицій вимог сучасних соціально-економічних відносин, що формуються на теренах України. Акцент зроблено на методологічних питаннях, пов'язаних з процесами зародження громадянського суспільства та створення відповідних передумов щодо самоорганізації середовища життєдіяльності, передусім міських територій.

Висвітлено проблеми просторового розвитку України в контексті сучасних соціально-економічних трансформацій, пов'язаних з процесами глобалізації світового господарства, появою нових технологічних ідей, а також інших передумов, які в сукупності впливають на визначення пріоритетів у самоорганізації середовища життєдіяльності. Зосереджено увагу на розкритті категорії "простір" у контексті взаємодії напрямів економічного та територіального розвитку. Підкреслено важливість регіонального рівня в упорядкуванні господарських відносин. Показано, що в сучасних умовах методологічні досягнення й рекомендації П. Аберкромбі залишаються актуальними. Особливо це стосується питань формування системи реалізації проектів, розроблених на засадах забезпечення тісної взаємодії між архітекторами та владними структурами. На сьогодні ключові питання пов'язані із процесами оновлення духу й сутнісних ознак проектної документації регіонального планування, а також формування механізмів відстоювання інтересів територій низового рівня, тобто тієї частини суспільства, для якої обмеженим залишається доступ до фінансових ресурсів. Показано, що подальший розвиток містобудування повинен відштовхуватися від головної, первинної ланки, а саме - від житла. У цілому регіональне планування має проводитись у руслі вдосконалення системи управління матеріальними, фінансовими й людськими ресурсами локального рівня. В остаточному підсумку, необхідно підпорядкувати проектну документацію просторового розвитку принципу прийняття рішень, який базується на корпоративній моделі взаємодії влади, бізнесу і суспільства, що забезпечує досягнення консенсусу.

Досліджено проблеми трансформації життєвого середовища на локальному рівні, з позицій тенденцій формування сучасних соціально-економічних відносин, осмислення фактору часу та часового ресурсу, а також методів їх використання в умовах України. Акцент зроблено на методологічних питаннях, пов'язаних із процесами зародження громадянського суспільства та створення відповідних передумов щодо самоорганізації середовища життєдіяльності населення. Ці питання розглянуто на прикладі об'єднань співвласників багатоквартирного будинку. Підкреслено, що локальний простір формується в рамках упорядкування наноекономічних відносин з урахуванням поведінки окремої людини. У всій повноті цей тип відносин розкривається і може бути ідентифікований саме у багатоквартирних будинках. Також локальний простір розглянуто як територіальний об'єкт, де людина перебуває постійно, отже він є простором зосередження відповідних соціально-економічних зв'язків. Сформульовано концептуальну цільову задачу, сутнісно спрямовану на те, щоб за допомогою організаційних механізмів управління спільнотою з розвинутою економічною складовою (інформаційні, попереджального самоконтролю, протизатратні, змішаного фінансування, страхові тощо) досягти позитивного трансформаційного ефекту. На цьому шляху рекомендовано зосередити увагу на вдосконаленні сучасного українського законодавства. Перегляду потребує не якась окрема група законів і підзаконних актів, а сама парадигма законотворення. Відповідно до викладених у статті позицій, критичному аналізу необхідно піддавати законопроекти ще на стадії формування ідеї та визначення основних інструментів їх реалізації.

Запропоновано загальні копцепти парадигми цифрової трансформації держави, що охоплюють конституційні засади розвитку інформаційного суспільства, інформаційної та кібернетичної безпеки, розширення системи фундаментальних прав людини у зв'язку із визнанням цифрових прав, електронних трансформацій у публічному урядуванні, впровадження цифрових технологій у демократичні процеси тощо. Представлений огляд правового забезпечення застосування ІТ-технологій у сфері економічної діяльності спрямований на формування комплексного уявлення про напрями та тенденції цифровізації національної економіки. Зазначено, що міжнародно-правові проекції розвитку національного законодавства у цій сфері ілюструють тенденції наближення України до світових процесів з цифрової глобалізації.

Наведено наукові висновки й узагальнення щодо законопроєктів, які стосуються пріоритетних сфер суспільних відносин і були включені до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Зокрема, визначено пріоритетні напрями оптимізації Регламенту Верховної Ради України. Окреслено перспективи вдосконалення законодавства про статус народного депутата України. Висвітлено проблеми законодавчого забезпечення організації державної влади, місцевого самоврядування та регіонального розвитку. Розглянуто модернізацію організаційно-правових і економічних механізмів ресурсного забезпечення системи публічного управління та адміністрування в Україні. Увагу приділено законодавчому забезпеченню здійснення правосуддя в Україні; удосконаленню кримінального та кримінального процесуального законодавства України тощо.