На підставі Конституції України, чинного кримінально-процесуального законодавства, а також постанов Пленуму Верховного Суду України, наказів Генеральної прокуратури, МВС України розглянуто систему, принципи кримінального процесу, процесуальний статус його суб'єктів та порядок провадження у кримінальних справах. Значну увагу приділено державному захисту суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Окремі розділи присвячено досудовому (попередньому) розслідуванню, слідчим діям, судовому розгляду, відновленню кримінальних справ у зв'язку з нововиявленими обставинами тощо.

Висвітлено основні зміни, внесені до Кримінально-процесуального кодексу України законами України від 21 червня 2001 р. та 21 липня 2001 р. Проаналізовано нові кримінально-процесуальні норми. Розглянуто питання з провадження щодо перевірки вироків, постанов, ухвал суду, зокрема, апеляційного та касаційного провадження, перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.

Освещены основные изменения, внесенные в Криминально-процессуальный кодекс Украины законами Украины от 21 июня 2001 г. и 21 июля 2001 г. Проанализированы новые криминально-процессуальные нормы. Рассмотрены вопросы проверки приговоров, постановлений, решений суда, в частности: апеляционного и кассационного производства, пересмотра судебных решений в порядке исключительного производства.

Досліджуються основні питання, пов'язані з нормативним змістом принципу особистої недоторканності у кримінальному процесі України. Розглядаються проблеми, що виникають у кримінально-процесуальній діяльності органів дізнання, слідчого, прокурора, суду, пов'язаних з обмеженням основних прав та свобод особи, втягнутої у сферу кримінального судочинства, зокрема, права на свободу та особисту недоторканність. Дано поняття принципу особистої недоторканності та визначено його місце в системі основних засад кримінального процесу, проаналізовано правомірність застосування заходів процесуального примусу, пов'язаних з обмеженням права на особисту недоторканність. Сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства з метою максимального захисту прав та інтересів осіб, що охороняються законом, у кримінальному судочинстві.

Подано інформацію про життєвий шлях, наукову та педагогічну діяльність Ю. М. Грошевого - відомого українського вченого в галузі кримінального процесу, академіка Національної академії правових наук України, професора, заслуженого діяча науки і техніки України. Наведено вибрані праці вченого, зокрема, з питань кримінального процесу, реформування вітчизняного кримінально-процесуального законодавства, теорії правової держави. Увагу приділено судовим гарантіям захисту прав і свобод людини і громадянина, проблемам нормативного регулювання діяльності органів попереднього розслідування, правовим засадам охорони Конституції України, кримінально-процесуальним аспектам оперативно-розшукової діяльності, вдосконаленню системи органів кримінальної юстиції в Україні. Розглянуто питання інстанційної побудови вітчизняноі судової системи, становлення та розвитку державної служби в Україні, впровадження в навчальний процес міжнародних стандартів з прав людини.

Висвітлено основоположні тенденції розвитку кримінально-процесуального законодавства (КПЗ), судової та прокурорсько-слідчої практики в контексті демократизації та гуманізації кримінального судочинства (КС), посилення гарантій захисту прав, свобод і законних інтересів його учасників, підвищення ролі суду під час здійснення правосуддя та вимог до мотивування рішень, які приймаються особами, що ведуть кримінальний процес (КП). Розкрито особливості стадій та процедур як нових для КПЗ України, зокрема, апеляційного та касаційного провадження, оскарження до суду рішень та дій органів дізнання, слідчого, прокурора, дачі згоди суду на рішення про обмеження конституційних прав і свобод осіб у досудових стадіях КП. Увагу приділено розкриттю правового змісту принципів кримінального судочинства (КС) - верховенству права та справедливості, що гармонізують національну правову систему з європейською правовою доктриною.

Освещены основоположные тенденции развития уголовно-процессуального законодательства (УПЗ), судебной и прокурорско-следственной практики в контексте демократизации и гуманизации уголовного судопроизводства (УСП), усиления гарантий защиты прав, свобод и законных интересов его участников, повышения роли суда при осуществлении правосудия и требований к мотивированию решений, принимающих лицами, ведущими уголовный процесс (УП). Раскрыты особенности стадий и процедур как новых для УПЗ Украины, в частности, апелляционного и кассационного производства, обжалования до суда решений и действий органов дознания, следователя, прокурора, дачи согласия суда на решения об ограничениях конституционных прав и свобод лиц в досудебных стадиях УП. Внимание уделено раскрытию правового содержания принципов УСП - верховенству права и справедливости, гармонизирующих национальную правовую систему с европейской правовой доктриной.

Висвітлено життєвий шлях, наукову, педагогічну та громадську діяльність Ю. М. Грошевого - відомого українського вченого в галузі кримінального процесу, доктора юридичних наук, професора, академіка Національної академії правових наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, Заслуженого професора Національного університету "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого". Наведено бібліографічні описи наукових публікацій вченого та список літературних джерел про нього.

Наведено зразковий перелік питань, що виносяться на іспит з навчального курсу, стислий виклад відповідей на них із врахуванням чинного законодавства України станом на 1 грудня 2015 р.

Наведено зразковий перелік питань, що виносяться на залік з навчального курсу, короткий виклад відповідей на них із врахуванням чинного законодавства України станом на 1 січня 2016 р.

Розкрито зміст поняття та сутність кримінального процесу, охарактеризовано його завдання та роль у державному механізмі запобігання злочинності та охороні прав особи. Обгрунтовано співвідношення кримінального процесу з іншими галузями права та суміжними науками. Подано інформацію про законність кримінального провадження. Розглянуто функції та повноваження суду. Приділено увагу підставам для відводу прокурора, слідчого, захисника, представника, спеціаліста, перекладача та ін. Надано відомості про накладання грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження. Викладено процесуальний порядок проведення слідчого експерименту як слідчої (розшукової дії). Висвітлено зміст повідомлення про підозру та зміну такого повідомлення. Наведено види рішень суду апеляційної інстанції. Проаналізовано підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції. Охарактеризовано тимчасовий та екстрадиційний арешт.

Наведено результати дослідження трансформації навчального процесу в умовах пандемії COVID-19 на прикладі Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, в ході якого виокремлено чотири основні напрями такої трансформації. Переведення освітнього процесу з аудиторних занять на заняття в онлайн-режимі з використанням Порталу навчальних електронних інформаційних комплексів. На цьому напрямі досліджень інтерпретовано результати даних, отриманих від Центру інформаційних технологій університету, порівняно кількість звернень студентів до порталу, надано власне бачення отриманих результатів. Трансформація роботи наукової бібліотеки. Встановлено, що в умовах карантинних обмежень, пов'язаних із пандемією COVID-19, бібліотека оперативно адаптувалася до змін в організації науково-освітніх процесів в університеті, забезпечила широкий спектр бібліотечно-інформаційних сервісів та послуг, заходів у форматі online / offline. Проаналізовано загальну кількість користувачів за єдиним обліком, кількість звернень студентів по довідки, кількість "фізичних звернень" до наукової бібліотеки в період впровадження дистанційного навчання. 3. Підвищення цифрових компетентностей викладачів для забезпечення якісного освітнього процесу стало третім напрямом дослідження. Встановлено, що цифрові компетентності викладачів в умовах викликів, що постали у зв'язку із пандемією COVID-19, набули важливого значення з огляду на необхідність забезпечення якісного освітнього процесу і неможливість застосування звичайних форм навчання (викладання дисциплін в аудиторному форматі, перевірка робіт в паперовому вигляді тощо). Проведено опитування студентів різних курсів та факультетів щодо їх оцінки цифрових компетентностей викладачів. Вибірка становила 509 респондентів, які представляли три факультети: факультет прокуратури, факультет юстиції, факультет адвокатури. Отримані результати свідчать, що загалом студенти оцінюють цифрову грамотність викладачів вище середнього. Підвищення цифрових компетентностей студентів для отримання знань визначено четвертим напрямом дослідження. Його результати свідчать про важливість опанування викладачами та студентами освітнього закладу цифровими компетентностями, необхідність їх постійного вдосконалення, а також про актуальність зазначених питань.

Бібліографію підготовлено до 90-річчя від дня народження видатного українського вченого-правознавця в галузі кримінального процесу та судоустрою, академіка Національної академії правових наук України, доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Юрія Михайловича Грошевого. Окрім бібліографії праць у виданні вміщено біографічні дані вченого, наведено перелік дисертаційних досліджень, здійснених під науковим керівництвом Юрія Михайловича Грошевого, а також публікації, у яких згадується про життя, наукову та педагогічну діяльність ученого. Зазначено, що Юрій Михайлович Грошевий за прожиті роки пройшов гідний поваги та наслідування шлях, народився 10 листопада 1931 р. в Харкові, у 1949 р. вступив до Харківського юридичного інституту (нині - Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), а після його закінчення в 1953 р. навчався в аспірантурі інституту на кафедрі кримінального процесу. Задокументовано, що закінчивши аспірантуру, молодий правник вирішує спробувати себе на практиці та поступає на службу до слідчого відділу УКДБ при РМ СРСР по Бєлгородській області, де три роки працює на посаді слідчого. З 1960 по 1963 р. Юрій Михайлович обіймає посаду державного арбітра Дніпропетровського обласного державного арбітражу, працює начальником юридичного бюро Дніпропетровського шинного заводу, суддею Дніпропетровського обласного суду. Втім повага до науки, до свого вчителя - засновника харківської школи кримінального процесуального права, доктора юридичних наук, професора М. М. Гродзинського повернули Юрія Михайловича до alma mater, з якою з 1966 р. і до останнього подиху були тісно пов’язані життя та діяльність Ю. М. Грошевого, який пройшов поступовий шлях від старшого викладача, доцента, декана вечірнього факультету, старшого наукового співробітника до професора, завідувача кафедри кримінального процесу (1979-1982 pp., 1992-2008 pp.), завідувача кафедри правосуддя і прокурорського нагляду (1982-1992 pp.).