Розроблено концепцію адаптації підприємств рибогосподарського комплексу до умов конкурентного середовища, яка передбачає створення на регіональному рівні організаційно-економічних виробничих систем, що включають вирощування, вилов, переробку та реалізацію рибної продукції, виробництво матеріально-технічних ресурсів, що дозволяє забезпечити підтримку паритету, еквівалентність обміну, зміцнити зв'язки та взаємодію між рибоводними, переробними та торговельними підприємствами. Удосконалено науковий інструментарій комплексного аналізу діяльності рибогосподарських підприємств за умов конкурентного ринку, що забезпечує вибір оптимальних шляхів їх розвитку та базується на багатофакторному експертному аналізі з ранжуванням за сумою балів. Розроблено організаційно-економічний механізм системи управління конкурентоспроможністю даної продукції, центральне місце в якому займає орган управління, який повинен здійснити аналіз кон'юнктури ринку та формувати програми підвищення конкурентоспроможності продукції.

Досліджено теоретико-методологічні та прикладні засади управління виробничо-господарською діяльністю підприємств рибогосподарського комплексу. Визначено перспективні напрями, необхідні умови. Сформовано механізми управління процесами розвитку виробничо-господарської діяльності підприємств рибогосподарського комплексу. Запропоновано організаційно-економічний механізм господарювання та розроблено систему організаційно-інформаційного забезпечення процесів управління економічною діяльністю підприємств рибогосподарського комплексу.

Висвітлено основні підходи щодо формування системи оцінювання та моніторингу соціально-економічної ефективності діяльності підприємств рибної галузі, розглянуто базовий показник - рівень душового споживання рибної продукції (РП), запропоновано заходи щодо підвищення коефіцієнта використання устаткування, детально розглянуто способи збільшення темпів освоєння біологічних запасів Світового океану і задоволення фізіологічної норми харчування населення в рибних продуктах на базі розвитку вітчизняного рибопромислового комплексу, досліджено проблеми із вартісними показниками, проаналізовано зведені дані в галузі по реалізованій харчовій РП за трестівським або главковським методами, щоб той самий продукт не рахували багато разів, формування найважливішого показника - випуску харчової РП в тоннах на рівні регіону, галузі. Розроблено систему показників ефективності підприємств рибної промисловості і галузі в цілому, яка може слугувати методичним інструментом обгрунтування ефективності заходів державної підтримки, оскільки вона надає змогу ранжувати рибогосподарські структури за рівнем їх економічної стійкості.

Висвітлено основні методичні аспекти оптимізації розміру рибодобувних підприємств, досліджено елементи структурної перебудови базових галузей вітчизняної промисловості, створення критеріїв оптимізації масштабів сучасних підприємств, що забезпечують їх адаптацію до ринкових умов. Детально розглянуто деформацію основних структурно-відтворювальних пропорцій у результаті поспішного переходу до ринку, що стало перешкодою на шляху оптимального розгортання виробничих систем, реалізації їх переваг. Визначено, що основою визначення оптимального розміру підприємства має бути багатокритеріальна система, що враховує вплив внутрішніх чинників виробництва (технологічна концепція), зовнішніх чинників (інституційний підхід) і стратегічних чинників зростання підприємства, тому що оптимальність - це не абстрактне поняття: не можна говорити про оптимальність взагалі, поза умовами і без точно визначених критеріїв оптимальності, та у дослідженнях організаційних структур відзначається, що саме невизначеність і динамічність середовища визначає інтеграцію підприємств на горизонтальній основі.

Розроблено теоретико-методологічні засади та практичні рекомендації з оцінки сучасного стану рибогосподарського комплексу України в контексті формування стратегії й механізмів управління виробничо-господарською діяльністю підприємств рибогосподарського комплексу.

Обгрунтовано концепцію інтеграційного механізму підприємств рибогосподарського підкомплексу, що передбачає інтеграцію підприємств рибного господарства в галузеві корпоративні утворення, які надалі поєднуються в кластери. Запропоновано модель стратегічного управління логістичним забезпеченням виробничо-господарської діяльності інтегрованих бізнес-утворень у рибогосподарському комплексі, що забезпечує підвищення результативності взаємодії виробничих і торгово-посередницьких структур рибогосподарського підкомплексу. Розроблено теоретичну модель механізму стратегічного управління виробничо-господарською діяльністю підприємств рибогосподарського підкомплексу з використанням індикаторів їх стійкого розвитку й ефективності, що узгоджуються із принципом раціонального використання ресурсів.