Вказана монографія є першим в українській історіографії дослідженням звичаєво-правових норм життя мешканця українського міста часів пізнього середньовіччя і перехідного періоду. На основі численних архівних документів автор робить спробу висвітлити внутрішній світ українського міста в усіх його аспектах і проявах, повсякденні стосунки його мешканців, діяльність королівських і магістратських установ. Аналізуючи події та явища, що мали місце в містах України, автор розглядає їх в загальноєвропейському контексті, виходячи з широких всебічних зв'язків українських міст з містами Європи.