Мета роботи - розробити спосіб діагностики спрямованості та величини ротаційних зміщень за умов переломів кісток гомілки та порівняти можливості апаратів Ілізарова, Тейлора і Мацукідіса - Шевцова щодо усунення таких зміщень. Проведено томографічне дослідження гомілок 25-ти здорових осіб (11-ти жінок, 14-ти чоловіків) віком від 18-ти до 65-ти років. Виконано графічний аналіз зображень поперечних зрізів великогомілкової кістки, які відтворювали через кожні 5 мм від колінного до надп'ятково-гомілкового суглоба. Для порівняльного аналізу можливостей апаратів зовнішньої фіксації обрано 3 репрезентативні групи з 49 хворих, яким здійснено остеосинтез переломів кісток гомілки типу А1 апаратами Ілізарова (21 особа), Тейлора (7) і Мацукідіса - Шевцова (21). Напрямок і величину ротаційних зміщень визначали за розробленою методикою, після чого виконували їх корекцію. Порівняно тривалість здійснюваних маніпуляцій і точність усунення ротаційних зміщень. Виявлено закономірності зміни ширини рентгенологічної тіні дистального відламка великогомілкової кістки залежно від напрямку його ротаційного повороту. Розроблено спосіб діагностики спрямованості ротаційних зміщень і виведено математичну формулу обчислення їх величини. Для простоти застосування авторського методу оцінювання ротаційних зміщень за клінічних умов запропоновано шаблонний спосіб оцінювання його параметрів. Не встановлено суттєвої різниці у тривалості маніпуляцій і точності усунення ротаційних зміщень між апаратами Ілізарова та Тейлора, а тривалість аналогічних заходів з апаратом Мацукідіса - Шевцова була майже на порядок меншою за умов значно точнішої корекції. Висновок: запропонований спосіб надає змогу з високою точністю визначати величину і спрямованість ротаційних зміщень відламків великогомілкової кістки, а апарат Мацукідіса - Шевцова має найкращі можливості щодо їх усунення.