Висвітлено питання макроекономічного моделювання на підставі узагальнення сучасної зарубіжної та вітчизняної практики. Здійснено аналіз і короткострокове прогнозування економічного розвитку України. Запропоновано методичний інструментарій короткострокового прогнозування основних макроекономічних показників. За результатами проведених макроекономічних модельних розрахунків здійснено прогноз основних макроекономічних показників України на 2001 р.

На підставі публіцистичного та побутового англомовного контексту з 1970-х рр. до сьогодення розглянуто регулятивний вплив гендерно-маркованої граматичності, лексичної та фразеологічної одиниці на формування гендерної ідентичності індивіда як суб'єкта дискурсу. Обгрунтовано міждисциплінарну функціональну парадигму, що інтегрує функціонально-семантичний, когнітивно-прагматичний і соціолого-психологічний підходи до вивчення функціонування мовних одиниць у контексті англомовного лінгвокультурного соціуму.

На основе публицистического и бытового англоязычного контекста за период с 1970-х гг. до настоящего времени рассмотрено регулятивное влияние гендерно-маркированной грамматичности, лексической и фразеологической единицы на формирование гендерной идентичности индивида как субъекта дискурса. Обоснована междисциплинарная функциональная парадигма, интегрирующая функционально-семантический, когнитивно-прагматический и социолого-психологический подходы к изучению функционирования языковых единиц в контексте англоязычного лингвокультурного социума.

Висвітлено основні етапи життя і творчої діяльності відомого музичного і громадського діяча, диригента, педагога, народного артиста України, професора В.С.Палкіна. Наведено перелік його основних науково-методичних праць та статей, а також основних творів, які виконувались хоровими колективами.

Освещены основные этапы жизни и творческой деятельности известного музыкального и общественного деятеля, дирижера, педагога, народного артиста Украины, профессора В.Л.Палкина, приведен перечень его основных научно-методических работ и статей, а также основных произведений, которые исполнялись хоровыми коллективами.

Наведено результати досліджень з проблем германістики та загального мовознавства. Розглянуто питання онтології та евристики дискурсу, виходячи з розуміння його сутності як мисленнєво-комунікативного феномену. Досліджено існуючі підходи до вивчення проблеми, з'ясовано засади дискурсу як процесу та результату. Запропоновано шляхи вирішення найбільш важливих і невисвітлених раніше системних когнітивних і комунікативних проблем дискурсу на германському, романському та слов'янському матеріалі. Висвітлено його національно-культурні аспекти на матеріалі німецької та російської мов і культур. Описано властивості окремих видів дискурсу.

Представлены результаты исследований по проблемам германистики и общего языкознания. Рассмотрены вопросы онтологии и эвристики дискурса, исходя из понимания его сущности как мыслительно-коммуникативного феномена. Исследованы существующие подходы к изучению проблемы, определены основы дискурса как процесса и результата. Предложены пути решения наиболее важных и неосвещенных раньше системных когнитивных и коммуникативных проблем дискурса на германском, романском и славянском материале. Освещены его национально-культурные аспекты на материале немецкого и русского языков и культур. Описаны свойства отдельных видов дискурса.

У процесі дослідження ролі структурування філологічних знань у професійній підготовці особистості виявлено, що його особливістю є базування на ідеї сучасних технологій навчання та кредитно-модульній системі підготовки бакалавра.

В процессе исследования роли структурирования филологических знаний в профессиональной подготовке личности выявлено, что его особенностью является идея современных технологий обучения и кредитно-модульная система подготовки бакалавра.

The scientific research has proved that while learning problems of philological knowledge structuralization the importance of modular cognitive, modular technological, modular developed and modular checking aspects should be taken into account in order to improve the philological knowledge structuralization in the process of pedagogical college students preparing.

Здійснюючи дослідження ролі структурування філологічних знань у професійній підготовці особистості виявлено, що особливості структурування грунтуються на ідеях сучасних технологій навчання та кредитно-модульній системі підготовки бакалавра.

Установлено, что вопросы структурирования филологических знаний должны учитывать роль модульно-познавательного, модульно-технологического, модульно-развивательного, модульно-контрольного аспектов, которые необходимы для усовершенствования структурирования филологических знаний для подготовки студентов педагогического колледжа.

The scientific research has proved that while learning problems of philological knowledge structuralization the importance of modular cognitive, modular technological, modular developed and modular checking aspects should be taken into account in order to improve the philological knowledge structuralization in the process of pedagogical college students preparing.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)62 + Х809(4УКР)2

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.21-212.4

Рубрики:

Англійська мова

Шифр НБУВ: Ж69231/філол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703-29

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі результатів вивчення наукової літератури проаналізовано та визначено суть понять "дидактичні засади", "навчально-дослідницька діяльність", "структурування змісту філологічної підготовки". Доведено взаємозалежність між ефективністю процесу формування творчої особистості студента та реалізацією структурування змісту філологічної підготовки. Розроблено модульно-технологічну модель процесу засвоєння філологічного матеріалу для української та англійської мов. Зазначені моделі наведено з використанням дидактичної технології організації навчально-пізнавальної діяльності студентів педагогічного коледжу. Узагальнено сучасні аспекти дидактичних технологій розвитку змісту філологічної підготовки студентів. Визначено зміст процесу засвоєння філологічного матеріалу, його компоненти та структуру. Запропоновано просторово-часову модель структурування змісту даної підготовки студентів педагогічних коледжів. Доведено, що зазначене структурування є ефективним за умов логічно обгрунтованої цілісної, неперервної дидактичної технології, яка передбачає єдність навчальної мети, дидактичного завдання та дидактичних умов, які сприяють засвоєнню та реалізації змісту філологічної підготовки особистості.

Розглянуто диригентсько-хорову освіту в музичній культурі України другої половини XX ст. як системне явище в історико-педагогічному, музикознавчому та культурному аспектах. Проаналізовано функціонування регіональних диригентсько-хорових шкіл в Україні пострадянського періоду, а також наукову спадщину диригентсько-хорової школи М.Лисенка, яка є важливим джерелом формування сучасної диригентсько-хорової освіти. Застосовано ретроспективний аналіз для вивчення особливостей становлення та розвитку національних традицій у галузі хорової освіти. Запропоновано комплексний аналіз розвитку музикознавчої думки в галузі хорознавства та висвітлено методологічні засади проблеми. Наведено структурну модель концептуальних основ системи диригентсько-хорових дисциплін у сучасній хоровій освіті за умов нової соціокультурної ситуації в Україні. Розкрито методологічні принципи в системі функціонування диригентсько-хорових дисциплін у системі освіти студентів.

Розглянуто регулятивний вплив гендерно маркованих граматичних, лексичних та фразеологічних одиниць, що зареєстровані в англомовному публіцистичному дискурсі 70-х рр. XX ст. - початку XXI ст., на формування гендерного аспекту особистості його суб'єкта. Дослідження виконано у межах міждисциплінарної функціональної методології, що грунтується на діяльнісному підході щодо вивчення мовленнєвих явищ та інтегрує новітні досягнення функціонально-семантичної, комунікативно-прагматичної та когнітивної парадигм. Значення гендерно маркованої одиниці англійської мови подано як фрейм, здатний до "вбудовування" у фреймову мережу дискурсу, що використовує регулятивний потенціал гендерних еталонів і стереотипів і стимулює інференційні процеси у межах аксіологічних орієнтирів лінгвокультури. Доведено, що завдяки залученню до фрейму гендерно маркована одиниця функціонує у дискурсі як закодована у мовному знаку гендерно диференційована регулятивна настанова. На підставі результатів структурного, семантико-прагматичного та когнітивного аналізу гендерно маркованих одиниць граматичного, лексичного та фразеологічного рівнів, що вживаються у досліджуваному дискурсі, встановлено систему поведінкових настанов, задіяних у конструюванні гендерної ідентичності англомовного суб'єкта дискурсу. З'ясовано, що регуляція поведінки суб'єкта дискурсу чоловічої статі спирається на уявлення про нього як автономну соціальну особу, категоризовану за статусно-рольовими параметрами в ієрархії інституціональних структур англомовного соціуму.

Наведено дані про кавітаційно-ерозійну зносостійкість покриттів на сталі 45, нормалізованій з фторопласту та поліпропілену, одержаних за допомогою електростатичного методу на установці з псевдозрідженим шаром у нейтральних, кислих і лужних середовищах.

Досліджено дидактичні засади структурування змісту філологічних знань студентів у навчально-пізнавальній діяльності ВНЗ. Проведено аналіз і визначено сутність понять "дидактичні засади", "навчально-дослідницька діяльність", "структурування змісту філологічних знань". Доведено взаємозалежність між ефективністю процесу формування творчої особистості студента та реалізацією структурування змісту філологічних знань. Розроблено модульно-технологічну модель процесу засвоєння філологічного матеріалу для англійської мови. Узагальнено сучасні аспекти дидактичних технологій розвитку змісту філологічних знань студентів. Визначено сутність процесу засвоєння філологічного матеріалу, його компоненти та структуру. Запропоновано просторово-часову модель структурування змісту філологічних знань.

Систематизовано виклад термінологічного апарату когнітивно-дискурсивної лінгвістики - нової галузі мовознавчої науки, що знаходиться у стадії становлення. Зазначено, що когнітивно-дискурсивна лінгвістика виникла в останній третині XX ст. з утвердженням діяльнісного стилю мислення, що піддає критичному аналізу репрезентаційну теорію пізнання та створює передумови для формування принципово нового розуміння мови. Зауважено що кожна стаття словника містить загальну дефініцію терміна та стислий виклад його змісту у галузях мовознавства, де вивчається відповідний феномен, що підкріплюється прямими посиланнями на авторів, які здійснили вагомий внесок в його вивчення. Підкреслено, що окрема стаття словника, як правило, присвячується родовим поняттям.

На 122 зародках і передплодах людини віком від 21 доби до 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку вивчено за допомогою методів гістохімії становлення волокнистого компонента дерми. Виявлено, що здатність клітин мезенхіми шкіри ускладнить біосинтетичні процеси. Здатність активно секретувати компоненти основної речовини сполучної тканини - глікозаміноглікани (ГАГ) - знаменує трансформацію їх в молоді фібробласти та появу ембріональної сполучної тканини. Перша поява гіалуронової кислоти в ембріональній сполучній тканині шкіри фіксується у віці 45 діб (зародки 16 мм довжини). В наступні дві доби виявляються спочатку еластичні, а потім аргірофільні волокна. У віці 10-ти тижнів (зародки 33 - 45 мм довжини) в дермі шкіри зменшується вміст ГАГ і з'являються колагенові волокна. В кінці 12-го тижня (зародки 70 мм довжини) колагенові волокна утворюють орієнтовані пучки в глибоких шарах дерми тулуба, еластичні волокна переважно сконцентровані під епідермісом. В дермі шкіри голови еластичні волокна утворюють мережу, колагенові волокна тоншають і не утворюють орієнтованих пучків.

Надано технологію формування зносостійких композиційних електролітичних покриттів (КЕП) на нікелевій основі. КЕП містили наповнювач, що складався з порошків карбіду кремнію різних фракцій та аморфного бору з розміром частинок біля 1 мкм для можливості подальшої термообробки. Проведено випробування одержаних покриттів на їх кавітаційно-ерозійну зносостійкість у середовищах-електролітах.

Присвячено підвищенню кавітаційно-ерозійної зносостійкості деталей обладнання з конструкційних сталей та чавунів шляхом їх заміни полімерами та полімерними покриттями. Випробування показали, що кавітаційна зносостійкість термопластів значно вища зносостійкості реактопластів. Зауважено, що серед досліджених термопластів найбільш кавітаційно-стійкими виявилися поліпропілен і фторопласт та їх удароміцні аналоги. Одержані результати пояснені виходячи з позиції фізико-хімічної механіки кавітаційно-ерозійної зносостійкості полімерів. На базі кінетики протікання хімічних реакцій, структурно-енергетичної теорії кавітаційно-ерозійного руйнування та аналізу одержаних кінетичних залежностей між втратою маси та інтенсивністю кавітаційного руйнування були одержані рівняння кавітаційно-ерозійного зношування поліпропіленів та фторопластів. Знайдено енергії активації зношування цих полімерів залежно від типу середовища, енергії ультразвукового випромінювання. Розкрито можливі механізми зношування поверхонь полімерів як термопластів, так і реактопластів. Експериментально доведено можливість застосування кінетичної теорії міцності С. М. Журкова для прогнозування довговічності полімерів, що дозволяє розробляти фізико-математичні моделі її знаходження методами комп’ютерного моделювання. Показано високу ефективність і практичну доцільність підвищення кавітаційно-ерозійної зносостійкості конструкційних вуглецевих сталей (на прикладі сталі 45) шляхом нанесення полімерних покриттів на основі поліпропілену та фторопласту, особливо за експлуатації деталей в кислих середовищах. Наведено дані для практичного використання полімерів залежно від типу середовища, його корозійної активності та енергії кавітаційного навантаження поверхні.

Здійснено аналіз диригентсько-хорової школи М. В. Лисенка як важливого джерела формування диригентсько-хорової освіти в Україні.

Розглянуто культурний універсум наукової та творчої діяльності видатного представника музичної культури України, доктора мистецтвознавства, професора Володимира Рожка. Проаналізовано здобутки створених і керованих ним творчих колективів та навчальних закладів упродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Висвітлено вклад музикознавця в дослідження музичного стилю сучасного виконавства та педагогічних проблем в контексті розвитку традицій української музичної школи та культурологічні аспекти напрацювань діяча мистецтва щодо наукової розробки питань виховання молодих педагогів, проблем оволодіння специфікою міжнаціональних культурних зв'язків.