Розкрито важливість виробничих запасів на підприємствах як невід'ємної складової виробничого процесу. Проаналізовано публікації відомих вчених-економістів щодо економічної сутності виробничих запасів.

Досліджено вплив метеофакторів на роботу грунтового термогенератора (ГТЕГ) у перехідний зимово-весняний період. На підставі одержаних результатів досліджень сформульовано окремі вимоги до конструкції ГТЕГ.

Досліджено актуальні теоретичні та практичні аспекти обліку й оперативного контролінгу виробничих запасів, визначено напрямки їх удосконалення у системі управління на підприємствах нафтопереробної промисловості. Розкрито економічну сутність виробничих запасів, визначено місце та роль обліку та контролінгу в оперативному управлінні їх рухом. Обгрунтовно систему критеріїв щодо класифікації й оцінювання виробничих запасів із урахуванням технічних ознак і технологічних особливостей виробництва продукції на підприємствах нафтопереробної промисловості. Запропоновано методичні підходи до оцінювання виробничих запасів. Зроблено критичний аналіз діючої системи обліку операцій з виробничими запасами й обгрунтовано шляхи її удосконалення на підприємствах нафтопереробної промисловості. Наведено рекомендації з удосконалення організації та методики проведення інвентаризації виробничих запасів, визначено етапи та способи її проведення. Сформульовано основні завдання оперативного контролінгу виробничих запасів, обгрунтовано необхідність його запровадження у практичну діяльність підприємств нафтопереробки з метою ефективного прийняття управлінських рішень.

Розкрито зміст та організацію управлінського обліку, визначено склад витрат виробництва, їх класифікацію та поведінку, методи обліку і калькулювання за повними, змінними та нормативними витратами, обліку і контролю за центрами відповідальності, бюджетування і контролю у схемах і таблицях. Проаналізовано взаємозв'язок витрат, обсягу діяльності та прибутку, управлінського і фінансового обліку, релевантність інформації для прийняття управлінського рішення.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми, виявлене в науково-практичному обгрунтуванні системи обліку й аудиту виробничих витрат, що дозволяє подати наступні рекомендації та пропозиції. Запропоновано витрати підприємств досліджуваної галузі класифікувати за такими напрямами: видами продукції, статтями витрат, стадіями технологічного процесу, ступенем регульованості, центрами відповідальності, динамікою витрат відносно обсягу випуску. Розроблено номенклатуру статей витрат, яку доцільно використовувати у практиці облікової роботи підприємств цукрової промисловості. Доведено, що покращання інформаційного забезпечення управління витратами виробництва досягають за допомогою організації обліку витрат за центрами відповідальності, тобто, встановлення відповідного взаємозв'язку витрат і доходів з діями конкретних осіб, відповідальних за певні витрати. Рекомендовано у номенклатурі статей витрат виділити самостійну комплексну статтю "Витрати на природоохоронні заходи".

Розроблено теоретичні положення, які покладено в основу теоретичних і практичних рекомендацій з вдосконалення методики й організації бухгалтерського обліку й оперативного контролінгу виробничих запасів підприємств нафтопереробної промисловості. Проведено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення актуального наукового завдання щодо вдосконалення організації та методики обліку й оперативного контролінгу виробничих запасів за умов автоматизованого опрацювання облікової інформації. На підставі теоретичних положень і практичних аспектів обліку розроблено структурну схему, що обгрунтовує їх класифікацію шляхом узагальнення за спільними ознаками. Вдосконалено групування енергоресурсів за видами: паливо виробничого призначення, енергія, допоміжні енергетичні ресурси та методика ведення обліку виробничих запасів на основі відкриття відповідних субрахунків. Наведено відповідну класифікацію обліку тепло- й електроенергетичних ресурсів нафтопереробного підприємства на субрахунках. Визначено методичні підходи щодо проведення інвентаризації стосовно змісту чинної Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску й обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України в частині надання пропозицій щодо прийомів і способів проведення інвентаризації матеріальних цінностей. Виявлено можливості облікової інформації з виробничих запасів та її автоматизації, що забезпечить ефективне та своєчасне її отримання.

Приділено увагу формуванню нової парадигми облікової науки. Вивчено генезис бухгалтерської інформаційної системи. Обгрунтовано закономірності формування оперативної інформації в системі управлінського обліку. Проаналізовано стратифікацію проблем оподаткування в системі обліково-інформаційного забезпечення тактичного рівня управління. Охарактеризовано використання методів оперативного контролінгу у вітчизняній практиці. Досліджено вплив технологічних особливостей підприємств на побудову системи контролінгу.

Розглянуто особливості порядку та складання інформації про доходи і витрати з метою їх позитивного впливу на фінансово-господарську діяльність і фінансовий результат підприємства. Проведено аналіз науково-методичних підходів і зроблено критичну оцінку визначень "доходи" та "витрати", що надасть змогу задовольнити інформаційні потреби користувачів щодо їх здійснення та шляхів оптимізації. Досліджено та систематизовано їх основні класифікаційні ознаки. Наведено методи формування доходів і витрат і методології їх дослідження, що надасть змогу ефективно використовувати ресурси підприємства і, водночас, здійснювати глибокий аналіз факторів, що негативно впливають на фінансово-господарську діяльність підприємства.

Висвітлено результати досліджень щодо поширення Ку-лихоманки в Україні та Європі. Охарактеризовано сучасні методи лабораторної діагностики збудника, експериментально обгрунтовано розробку діагностичної тест-системи для виявлення ДНК бактерії Coxiella burnetii (збудника Ку-лихоманки) за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Проаналізовано статистичну звітність щодо Ку-лихоманки та встановлено, що середній рівень індексу захворюваності людей на 100 000 населення у країнах ЄС коливався в межах 0,16 - 0,88 впродовж 2007 - 2014 pp. Середній відсоток позитивних результатів лабораторних досліджень у ЄС в цей період серед кіз становив 8,02 %, овець - 5,41 %, ВРХ - 8,14 %. Не виявлено антитіл до С. burnetii і ДНК С. burnetii за результатами ретроспективних молекулярно-біологічних, серологічних досліджень біологічного матеріалу від сільськогосподарських тварин (ВРХ і ДРХ), відібраних із господарств Сумської, Харківської, Донецької, Київської, Луганської, Чернівецької, Херсонської, Івано-Франківської та Тернопільської областей. Виявлено п’ять неблагополучних районів в Одеській області: Тарутинський р-н, де відсоток ураженості тварин становить 7,6 %, Арцизький - 26,9 %, Татарбунарський - 4,6 %, Белградський - 4,5 % та Кілійський - 4,9 %. Сконструйовано на основі біоінформатичного аналізу послідовності гена com1 С. burnetii систему праймерів, вивчено їх чутливість і специфічність, розроблено та зареєстровано тест-систему "Coxiella burnetii-ПЛР-TEST", реєстраційне посвідчення № ВВ-00733-06-14 від 26.12.2014 р. Розроблено схему лабораторної діагностики Ку-лихоманки.

Наведено дані літературних джерел щодо епізоотології, розповсюдження, класифікації, клінічних ознак, патогенезу, патолого-анатомічних змін, лабораторних досліджень заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби (ВРХ). Проведено оцінку ризику заносу вірусу заразного вузликового дерматиту ВРХ на територію України та зроблено прогноз. Висвітлено фактори розповсюдження та заходи по ліквідації захворювання. Надано рекомендації щодо імпорту ВРХ з країн благополучних по вузликовому дерматиту ВРХ, країн не благополучних по вузликовому дерматиту ВРХ та з країн, які інфіковані вузликовим дерматитом у відношенні ВРХ.

Проведено аналіз епізоотичного процесу у випадку африканської чуми свиней за період 2012 - 2016 рр. Появу захворювання на АЧС і розвиток епізоотичного процесу на території України вивчали, враховуючи, що вони є продовженням епізоотії в Російській Федерації. За досліджуваний період на території України було достатньо сприйнятливих домашніх та диких свиней. Сприяючим фактором для виникнення інфекції була недостатня захищеність свинарських господарств від заносу вірусу. Виявлено, що після первинного заносу вірусу у 2012 р. на територію України (Запорізька обл.) і ліквідації спалаху, впродовж 17 місяців не виникали нові вогнища. Новий етап епізоотичного процесу розпочався у 2014 р., коли в Україну масово мігрували інфіковані дикі свині з існуючих ендемічних територій Російської Федерації. Показано дискретність перебігу епізоотії з розподілом на декілька часових циклів. Ці цикли переривались інтервалами, під час яких захворювання не реєстрували. Окреслено період початкової стадії епізоотичного процесу, коли спостерігали значні інтервали між циклами епізоотії. Захворювання розповсюдилось на домашніх свиней, до передачі вірусу долучались нові шляхи і фактори передачі збудника (транспортні звіязки, продаж інфікованих свиней і продуктів їх виробництва, не знешкоджені харчові відходи, тощо). За такої поєднаноїй передачі вірусу чутливим тваринам інтервали між циклами захворювання та окремими спалахами зменшувались і виникла тенденція до подовження циклу, що відповідало стадії розвитку епізоотії. Спостереження за розвитком епізоотичного процесу у випадку африканської чуми свиней у домашніх та диких свиней надало змогу розподілити вогнища інфекції на стаціонарні та рухливі, що зумовлює різні підходи до планування та проведення ветеринарно-сантарних і профілактичних заходів. Використовуючи одержані результати, автори розробили заходи щодо контролю АЧС, які грунтуються на обриві ланок епізоотичного ланцюга, що ведуть до домашніх свиней.

Обговорено особливості, виявлені під час діагностики африканської чуми свиней (АЧС), і шляхи розповсюдження вірусу цього захворювання за практичних умов господарств. Зауважено, що у разі виникнення захворювання на африканську чуму свиней ефективними можуть бути дії, що проводяться у стислі строки, які не надають змогу поширитися вірусу на інші території. У зв'язку з цим проаналізовано два етапи, пов'язані з постановкою попереднього та заключного діагнозу. Констатовано, що у разі постановки попереднього діагнозу у домашніх свиней у господарстві виникають затримки у часі, внаслідок чого за різних причин подовжується період виділення вірусу у довкілля. Попередній діагноз (після врахування клінічних ознак, патологоанатомічних та епізоотологічних даних) в основному був поставлений правильно і збігався із заключним діагнозом стосовно африканської чуми свиней. Лише у чотирьох випадках було виказано підозру про отруєння свиней кухонною сіллю, грибковими токсинами, соланіном, нітритами. Постановка заключного діагнозу на АЧС, яка здійснювалась в Науково-дослідному відділі молекулярно-генетичних досліджень Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ), відбувалась у стислі строки (4 - 5 год). Із особливостей діагностики треба мати на увазі те, що не всі проби від підозрюваних у захворюванні АЧС домашніх свиней, виявляються позитивними (за даними авторів - це 34,45 %). Подібні закономірності виявлено і під час дослідження патологічного матеріалу від диких свиней. Спостереження за епізоотичним процесом за АЧС надали змогу авторам встановити, що для зони України найбільш характерні контактний і кормовий шляхи розповсюдження вірусу. Надано характеристику різновидам цих контактів.

Висвітлено сутність облікової політики підприємства. Охарактеризовано етапи формування, принципи та методи формування облікової політики. Увагу приділено встановленню технології обліку, принципам встановлення методології обліку, становленню облікової політики для необоротних і оборотних активів.