Проаналізовано та узагальнено визначальні тенденції у політико-правовому статусі УСРР на шляху її входження до складу СРСР та в перші роки його існування. Розкрито характер українсько-російських стосунків до 1922 р. Розглянуто проблеми стосунків між УСРР та РСФРР українськими політичними діячами. Висвітлено протиріччя щодо фактичного статусу України у складі союзної держави.

Проанализированы и обобщены определительные тенденции в политико-правовом статусе УССР на пути ее вхождения в состав СССР и в первые годы его существования. Раскрыт характер украинско-российских отношений до 1922 г. Рассмотрены проблемы отношений между УССР и РСФСР украинскими политическими деятелями. Освещены противоречия относительно фактического статуса Украины в составе союзного государства.

Проаналізовано сучасні погляди на енерго-інформаційний обмін у природі. Досліджено вплив малих доз радіації на життєздатність зерна пшениці й активність хлібопекарських дріжджів.

З урахуванням даних вікової фізіології і гігієни розроблено комплекс методів для експертизи працездатності осіб старшого віку, який відповідає вимогам і стандартам "Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу". Запропоновано десяткову класифікацію працездатності осіб старшого віку на підставі оцінки фізіологічних показників людини. Фізіологічно обгрунтовано тривалість робочої зміни для працівників старшого віку.

В дисертації досліджується державно-політичний статус України в 1918-1929 роки залежно від втілення в життя централістичної політики московського керівництва. При цьому розкриваються тенденції українсько-російських стосунків, тактика московського керівництва стосовно УСРР, протиріччя між правовим та фактичним статусом України, розглядаються спроби альтернативного розв'язання проблем стосунків між УСРР та РСФРР українськими політичними діячами, вплив політики українізації на державне життя УСРР.

Зазначено, що згідно з програмою Президента в Україні розпочато реформування залізничної галузі. В країні будуть одночасно працювати вітчизняні та закордонні компанії-оператори з власним рухомим складом. Для раціоналізації перевезення вантажів у вагонах різних операторів та підвищення якості їх використання потрібно управляти цими вагонними парками. Запропоновано удосконалення механізму управління вантажними перевезеннями, який відрізняється від існуючого пристосуванням до умов сучасного ринку та організацією управлінських компаній, які повністю централізують управління всіма парками вантажних вагонів вітчизняних та закордонних компаній-операторів. Запропоновано модель взаємодії управлінських компаній з підприємствами інших форм власності та структурними підрозділами залізниць України, а також організаційну структуру управлінської компанії, яка включає два види діяльності: комерційну та ремонт вагонів різної власності.

Оцінено можливість застосування досвіду зарубіжних країн у разі реформування залізничного транспорту України. На основі порівняльного аналізу оцінено можливість застосування зарубіжного досвіду реформування галузей інфраструктури з розподіленням кола проблем на питання ідеологічного, методичного характеру і, безумовно, врахування особливостей стану справ в Україні. Що стосується першого кола проблем, то це, перш за все, вибір форм власності. Як показує досвід, у обох видів власності є як позитивні, так і негативні сторони. З одного боку, саме на державних залізницях є умови для створення та впровадження нових технологій, таких як високошвидкісні поїзди, розробка яких, як і будівництво спеціалізованих ліній, були б неможливі без наявності відповідної науково-дослідної бази, а також без державного фінансування. З іншого, приватні підприємства, що працюють на концесійній основі, як правило, надають послуги більш високого рівня за прийнятними тарифами. Встановлено відсутність безумовної прямої залежності між формою власності залізниць й економічними або якісними показниками їх роботи. Доведено необхідність здійснення різних форм технічних та економічних взаємозв'язків, існування відокремлених залізниць на регіональному та місцевому рівнях, що відкриває великі можливості в подоланні одноманітності в експлуатації, у розвитку залізниць по шляху більшої диференціації рівнів обслуговування. Це, однак не означає, що єдиною альтернативою є продаж концесій приватним підприємствам, особливо, якщо передача власності не супроводжується зобов'язаннями щодо підтримки громадського транспорту на певному рівні. Прикладам позитивного державного управління протиставлено рівнозначні приклади приватного управління і навпаки. Грунтовний аналіз досвіду реформування провідних залізниць світу надасть змогу запобігти помилок під час реформування "Укрзалізниці".

Запропоновано теоретико-методологічний підхід до побудови ефективної структури управління вантажними вагонами компаній-операторів різних форм власності, впровадження якої надасть змогу суттєво знизити простої вагонів на технічних станціях, під вантажними операціями та в ремонті й тим самим покращити якісні показники використання рухомого складу за умов реформування залізничного транспорту України. Розроблено удосконалений механізм управління вантажними перевезеннями, який відрізняється від існуючого пристосуванням його до умов реформованої галузі та організацію управлінських компаній, які разом із Українським транспортно-логістичним центром централізують управління всіма вантажними вагонами вітчизняних та закордонних компаній-операторів. Запропоновано для управління вантажними перевезеннями у вагонах компаній-операторів різної форми власності організувати кілька управлінських компаній, які б мали право розпоряджатися універсальними вагонами інших вітчизняних компаній-операторів, що знаходяться у них на правах оренди, та самостійно направляти їх у поточні та планові види ремонту; організовувати перевезення вантажів у спеціальних вагонах вітчизняних і закордонних компаній-операторів за визначеними нитками графіка за договірних умов, залежно від виду та змісту договору; на основі додаткових договорів та за окрему плату виконувати поточні та планові види ремонту вантажних вагонів; розробляти організаційну структуру управлінської компанії, яка включає одночасно два напрямки діяльності (комерційний та ремонтний), що надасть змогу скоротити термін перебування рухомого складу на технічних станціях, під навантаженням та в неробочому парку, оскільки значною частиною технологічного циклу процесу перевезення буде управляти ця компанія. Запропоновано нову технологію управління вантажними перевезеннями вітчизняних і закордонних компаній-операторів за допомогою управлінських компаній та Українського транспортно-логістичного центру з розподілом перевезень залежно від виду рухомого складу, власника вагонів або залізничної адміністрації, організації перевезень. Розроблено методику побудови організаційної структури управлінської компанії, яка охоплює одночасно 2 види діяльності: комерційну та ремонт вагонів різної форми власності.

Недостатньо розвинена інфраструктура, а також система транспортного обслуговування туристів та населення стають на заваді швидкому піднесенню та поширенню туристичної слави України. Тому розвиток туристичної інфраструктури та транспортних шляхів сполучення є одним з першочергових державних завдань. Дослідження грунтується на використанні послідовного методичного прийому. Проаналізовано стан індустрії туризму в Україні, визначено основні засади та пріоритетні напрямки його розвитку. Зроблено висновок про те, що туристична галузь має надзвичайно важливе значення для економіки держави та розвиток цієї сфери суспільного життя має стати одним з пріоритетних завдань на найближче майбутнє. Зауважено, що доцільнішим є розвиток в'їзного туризму, адже це надає додаткові робочі місця та валютні надходження. Наголошено, що доведення рівня якості вітчизняних туристичних послуг до європейських стандартів значно прискорить розвиток туризму в Україні та привабить більше відпочивальників з України та близького зарубіжжя. Раціонально застосовані заходи в межах запропонованих напрямків розвитку туризму надають змогу підвищити конкурентоспроможність української туристичної галузі на європейському ринку туристичних послуг.

Для України як постсоціалістичної держави виникає об'єктивна необхідність проведення реформування на залізничному транспорті. Мета роботи - виявлення проблем у процесі вантажних перевезень і розробка шляхів їх подолання, формування принципів підвищення економічної ефективності використання вантажних вагонів за рахунок вдосконалення механізму управління вантажними перевезеннями за умов реформування з використанням методів стратегічного планування, системного підходу для досліджень щодо вдосконалення механізму управління вантажними перевезеннями, а також організаційно-розпорядчий метод для побудови структури управління. Досліджено проблеми, що виникають у процесі перевезення вантажів, та заходи, які надають змогу підвищити ефективність цих перевезень. Розроблено вдосконалений механізм управління вантажними перевезеннями для його застосування за умов реформування залізничного транспорту, який грунтується на централізації управління. Викладено принципи вдосконалення механізму управління вантажними перевезеннями, які засновані на об'єднанні комерційної та вагоноремонтної діяльності господарств. Все це надасть змогу значно зменшити оборот вагона шляхом зниження тривалості простоїв на залізничному транспорті, підвищити швидкість доставки вантажу та знизити транспортну складову в ціні доставленої продукції. Запропоновані заходи надасть змогу підвищити ефективність використання рухомого складу залізниць та збільшити обсяги вантажообігу, сприятимуть розвитку зв'язків України із сусідніми країнами.

Розроблено удосконалений механізм управління вантажними перевезеннями, який відрізняється від існуючого пристосуванням його до умов реформованої галузі та організацією управлінських компаній. Ці компанії разом із Українським транспортно-логістичним центром централізують управління всіма вантажними вагонами вітчизняних та закордонних компаній-операторів. Наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі. Вона виявляється в розробці теоретичних і методологічних підходів до структури управління вантажними вагонами компаній-операторів в умовах реформування залізничного транспорту за рахунок організації в Україні управлінських компаній. Зазначені компанії єднають одночасно два види діяльності - комерційну та ремонт вагонів різної власності, що дозволить скоротити термін обороту вагонів, зменшити час перебування рухомого складу в неробочому парку й тим самим підвищити ефективність вантажних перевезень. Зокрема, будуть брати в оренду й матимуть право розпоряджатися універсальними вагонами вітчизняних компаній-операторів та окремими спеціальними вагонами й поїздами-маршрутами вітчизняних і закордонних компаній-операторів на договірних умовах. Раціонально застосовані заходи за запропонованими автором напрямками управління вантажними вагонами дозволять суттєво покращити показники використання рухомого складу залізниць та компаній-операторів.

Виявлено проблеми, які стають на заваді та стримують розвиток в'їзного туризму, перешкоджають швидкому піднесенню й поширенню туристичної слави держави. Використано методи статистичного дослідження та синтезу, а також розрахунковий та аналітичний методи. Проведено аналіз розвитку українського туризму, визначено основні заходи, необхідні для кращого функціонування даної галузі в країні, та важливість транспорту як складової туристичної сфери. Вказано, що туризм є одним із найважливіших галузей економіки нашої держави та відіграє дуже важливу роль у зовнішньоекономічних зв'язках. Запропоновано значну увагу приділити розвитку в'їзного сільського зеленого туризму, який представлений у вигляді проекту. Розроблення даного проекту (відкриття ферми) та проведення відповідних заходів дало б змогу приваблювати туристів як із України, так і із-за кордону. Запропоновані заходи дозволять підвищити конкурентоспроможність українського туризму на європейському ринку туристичних послуг. Подолання наявних негативних тенденцій, створення системних та комплексних передумов для сталого розвитку туризму має стати одним із пріоритетних напрямів забезпечення сталого розвитку країни в цілому та суттєвою складовою у вирішенні питань підвищення якості життя населення.

Мета роботи - розробка оптимального механізму управління туристичними потоками, обгрунтуванні необхідності розвитку в'їзного та внутрішнього туризму. Розроблено удосконалений механізм управління туристичними потоками, який відрізняється від існуючого розширенням сфери послуг туристам на території України. Запропоновано аналіз розвитку в'їзного та внутрішнього туризму, відновлення вузькоколійок, а також створення спеціальних туристичних поїздів. У результаті виконання поставлених завдань мають бути досягнуті наступні результати: підвищення частки сфери туризму та курортів у структурі валового внутрішнього продукту до рівня розвинених країн; доведення кількості працівників сфери туризму та курортів до рівня розвинених країн; збільшення загальної кількості номерного фонду в готелях та інших сертифікованих засобах розміщення до рівня розвинутих країн; створення ефективної системи моніторингу якості наданих туристичних послуг відповідно до адаптованого світового досвіду; створення привабливого інвестиційного клімату для широкого залучення інвестицій у розвиток туристичної, інженерно-транспортної та комунальної інфраструктури; підвищення безпеки туристів, забезпечення дієвого захисту їх прав, законних інтересів і збереження майна. Наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі. Вони виявляються в розробці теоретичних та методологічних підходів до обгрунтування організації туристичних перевезень залізничним транспортом, та активізації робіт із реалізації проекту щодо відновлення ефективного функціонування гірських залізниць колії шириною 750 мм в Карпатському регіоні України з подальшими можливостями приєднання до розгалуженої міжнародної туристичної мережі.

Досліджено управління вантажними вагонами. Особливу увагу приділено досвіду реформування вантажних перевезень у країнах СНД та Балтії, а також аналізу наукових праць щодо управління вантажними перевезеннями. Обгрунтовано необхідність проведення досліджень щодо вдосконалення структури управління вантажними вагонами в Україні. Досліджено систему управління вантажними вагонами компаній-операторів. Визначено вибір напрямку досліджень до вирішення поставленої мети, проаналізовано виробничу базу, а також існуючий стан вантажних перевезень та вплив на них сучасного ринку України. Розроблено принципи раціонального управління вантажними вагонами компаній-операторів, запропоновано механізм управління вантажними вагонами компаній-операторів, критерій для порівняння альтернативних варіантів управління вантажними вагонами компаній-операторів, основні принципи побудови структури управління вантажними вагонами компаній-операторів, а також альтернативні варіанти моделей управління вантажними вагонами компаній-операторів.

Мета роботи - обгрунтування необхідності розвитку залізничного туризму в Україні. Теоретична та методологічна основа наукового дослідження - аналіз проблем забезпечення конкурентоспроможності туристичної галузі у сфері пасажирських залізничних перевезень та теоретичні положення економічної науки в галузі ефективності залізничного туризму й управління туристичними потоками. Запропоновано напрямки впровадження нових послуг у сфері туризму, управління туристичними потоками, які відрізняються від існуючих розширенням сфери послуг туристам на території України. Акцентовано увагу й на розвитку внутрішнього залізничного туризму. У результаті виконання поставлених завдань мають бути досягнуті наступні результати: підвищення іміджу українських залізниць; створення привабливого інвестиційного клімату для широкого залучення інвестицій у розвиток туристичної, інженерно-транспортної та комунальної інфраструктур; підвищення безпеки туристів; забезпечення дієвого захисту їхніх прав, законних інтересів і збереження майна. Обгрунтовано необхідність і можливості організації залізничного туризму на території України з урахуванням досвіду зарубіжних розвинених країн. Наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі. Вона виявляється в розробці теоретичних і методологічних підходів щодо необхідності розвитку залізничного туризму. Раціонально застосовані заходи за запропонованими авторами напрямками управління туристичними потоками дозволять суттєво підвищити надходження до бюджету країни від внутрішнього туризму.

Мета роботи - обгрунтування необхідності розвитку залізничного туризму в Україні. Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять системний аналіз проблем забезпечення конкурентоспроможності туристичної галузі у сфері пасажирських залізничних перевезень, теоретичні положення економічної науки в галузі ефективності залізничного туризму й управління туристичними потоками. Висвітлено напрямки управління туристичними потоками, які відрізняються від існуючого розширенням сфери послуг туристам на території України. Запропоновано розвиток залізничного внутрішнього туризму, а також впровадження спеціальних туристичних поїздів. У результаті виконання поставлених завдань мають бути досягнуті такі результати: підвищення іміджу українських залізниць; підвищення частки сфери туризму і курортів у структурі валового внутрішнього продукту до рівня розвинутих країн; доведення кількості працівників сфери туризму й курортів до рівня розвинутих країн; збільшення загальної кількості номерного фонду в готелях та інших сертифікованих засобах розміщення до рівня розвинутих країн; створення ефективної системи моніторингу якості надаваних туристичних послуг відповідно до адаптованого світового досвіду; створення привабливого інвестиційного клімату для широкого залучення інвестицій у розвиток туристичної, інженерно-транспортної та комунальної інфраструктури, підвищення безпеки туристів, забезпечення дієвого захисту їх прав, законних інтересів і збереження майна. Наведено теоретичне узагальнення й нове розв'язання наукового завдання. Воно виявляється в розробці теоретичних і методологічних підходів щодо необхідності розвитку залізничного туризму. Раціонально застосовані заходи за запропонованими напрямками управління туристичними потоками нададуть змогу суттєво підвищити надходження до бюджету країни від внутрішнього туризму.

Проведено аналіз, виявлено причини, що гальмують розвиток страхової діяльності в Україні, а також визначено напрямки розвитку страхового ринку. Для досягнення поставленої мети визначено загальну кількість страхових компаній, складено рейтинг за валовими платежами найбільш крупних із них, представлено динаміку чистих страхових виплат за основними видами страхування. Даний аналіз дозволяє окреслити проблемні питання та напрямки діяльності страхового ринку. На основі проведеного аналізу виявлено ряд гальмівних факторів у розвитку страхування в Україні та першочергові напрямки поліпшення ситуації, що склалася на страховому ринку. Встановлено, що головними задачами розвитку страхування залишаються: реформування законодавчої бази; підвищення конкурентоспроможності, рівня інвестиційної привабливості страхових компаній; розвиток сучасної інфраструктури страхового ринку; розширення спектру послуг та доведення їх рівня до міжнародних стандартів; підвищення кваліфікації кадрів; удосконалення ліцензування страхової діяльності; підвищення культури та рівня довіри населення. При цьому підвищення рівня платоспроможності населення, стабілізація економіко-політичної ситуації в країні сприятимуть стабілізації та інтенсивному розвитку ринку страхових послуг. Вперше розроблено науковий підхід щодо визначення системи факторів, яким мусить відповідати сучасний ринок страхових послуг. Вирішення представлених проблем шляхом запропонованих авторами заходів дозволить успішно розвиватись страховому ринку, який, в свою чергу, сприятиме стабілізації національної економіки, оскільки є невід'ємним її сегментом.

Мета роботи - розробка нового підходу до визначення економічної ефективності залізничних екскурсій, який дозволить врахувати всі витрати туристичної компанії під час визначення реального чистого прибутку від туристичних послуг. Запропоновано нову методику визначення економічної ефективності залізничних екскурсій різної тривалості, яка буде враховувати доходи від додаткових перевезень та витрати на організацію та обслуговування цих подорожей і містить такі складові: витрати на проїзд вузькими залізничними коліями в прямому та зворотному сполученні з урахуванням харчування в поїзді протягом певного періоду; прогнозні витрати на оплату екскурсійних поїздок, що входять у туристичну путівку; прогнозні витрати на харчування туристів, крім харчування, оплата якого входить в вартість путівки; прогнозні витрати на проживання туристів у готелях; прогнозні витрати на автомобільні трансфери для доставки туристів від залізниці або готелів до місць надання туристичних послуг. У результаті запропонованих заходів очікується зростання пасажиропотоку на залізниці, підвищення іміджу українських залізниць всередині країни та за її межами, залучення додаткових коштів на оновлення застарілої інфраструктури та рухомого складу, відновлення об'єктів культурно-історичного значення, створення нових робочих місць, стримання міграційних процесів у Західній Україні. Вперше розроблено теоретико-методичний підхід до визначення економічної ефективності короткострокових оглядових залізничних екскурсій, самостійних та комбінованих багатоденних туристичних подорожей з використанням існуючих залізничних колій, який враховує витрати на перевезення туристів залізницею, автомобільні трансфери, вартість усіх видів екскурсій, харчування у ресторанах та колибах, проживання в готелях, що дозволить підвищити ефективність діяльності туристичних компаній. У результаті використання запропонованої методики можливе підвищення рентабельності діяльності приватних туристичних кампаній та державних перевізників.

Для підвищення ефективності роботи залізничного транспорту в умовах сучасного ринку автори пропонують розвивати в Україні залізничний туризм. Мета роботи - узагальнення основних теорій стосовно залізничного туризму та трансферних перевезень. Заропоновано нове термінологічне визначення залізничного туризму та супутніх з ним трансферних перевезень різними видами транспорту, що дозволить більш повно окреслити перелік туристичних послуг, які одержують туристи упродовж залізничної туристичної екскурсії. У результаті запропонованих авторами заходів очікується зростання пасажиропотоку на залізниці, підвищення іміджу українських залізниць всередині країни та за її межами, залучення додаткових коштів на оновлення застарілої інфраструктури та рухомого складу, відновлення об'єктів культурно-історичного значення, створення нових робочих місць, стримування міграційних процесів на Західній Україні. Вперше запропоновано нове термінологічне формулювання залізничного туризму, яке уточнює термінологію, що існувала до переходу залізниць на ринкові відносини, а також надано удосконалене поняття "трансферні перевезення". Удосконалене трактування термінів "залізничний туризм" та "трансферні перевезення" дозволить суб'єкту господарювання врахувати надання туристичних послуг поза межами поїзда (готелями, апартаментами, ресторанами, кав'ярнями та іншими об'єктами туристичної інфраструктури).

Обгрунтовано розвиток туризму в контексті задоволення потреб людини згідно із теорією життєвого простору особистості. Теоретичною та методологічною основою даного дослідження є положення економічної теорії, філософія управління. Раціональну діяльність туристичних компаній побудовано на принципах економічної рівноваги; визначення попиту населення на певний вид туризму виконувалось за допомогою маркетингових досліджень та анонімного анкетування; для пізнання реального співвідношення між попитом на туристичні і перевезення та потенціалом надання необхідного обсягу послуг в роботі запропоновано балансовий метод. Оскільки будь-яка туристична компанія є відкритою системою і повністю залежить від факторів зовнішнього середовища, запропоновано метод оцінки факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Маркетингові дослідження, які були проведені автором, показали, що в Україні є певний попит на туристичні залізничні перевезення, оскільки вони надійніші, безпечніші та комфортніші за автомобільний транспорт. Доведено, що розробка нового інноваційного проекту відбувається дуже вчасно, оскільки це надасть змогу: розвинути туристичну інфраструктуру України та залучити до неї вітчизняних і закордонних туристів; створити нові робочі місця для населення та підвищити їх прожитковий рівень; частково знизити збитковість пасажирського господарства за рахунок збільшення обсягів залізничних перевезень; розширити для мешканців життєвий простір, що надасть змогу підвищити інтелектуальний рівень особистості.

Розглянуто питання розробки оптимізаційної економіко-математичної моделі, призначеної для формування засад розвитку сфери залізничного туризму в Україні. Відзначено, що завдання оптимального планування розвитку в зазначеній сфері з урахуванням можливих ризиків щодо його реалізації виконується вперше. Змістовно модель, що розробляється, надає можливість визначити оптимальний за критерієм максимальної рентабельності туристичний маршрут (групу маршрутів) на заданому полігоні вузькоколійної залізниці. Як система обмежень у моделі оптимального розвитку сфери залізничного туризму прийнято вимоги щодо рухомого складу, кількості туристів та рейсів, кількості визначених категорій маршрутів тощо. Для ефективного формування та розгортання сфери послуг залізничного туризму в Україні запропоновано економіко-математичну модель з оптимального вибору множини туристичних маршрутів із встановленого набору, які б забезпечили максимальну рентабельність операторів при виконанні множини умов здійснення туристичної діяльності. Запропонована методика базується на принципі незалежності функціонування окремих туристичних маршрутів, адитивності функцій оцінки показників діяльності операторів. Урахування можливих ризиків на етапі формування множини найбільш рентабельних туристичних маршрутів забезпечується шляхом застосування двоетапних моделей вибору та планування. Вперше для сфери залізничного туризму в Україні побудовано економіко-математичну модель дискретного оптимального планування, призначену для визначення наборів найбільш рентабельних маршрутів при встановленій системі вимог. Одержано нову економіко-математичну модель планування процесів діяльності туристичних операторів з урахуванням ризиків, представлену у вигляді дискретної двоетапної моделі оптимізації, яка забезпечує вибір набору найбільш рентабельних маршрутів залізничного туризму в Україні. Результати досліджень забезпечують можливість підвищення ефективності роботи туристичних залізничних операторських компаній на етапі визначення та вибору сфери діяльності.