Вперше в українському літературознавстві виділено основні наративні структури в "Повісті врем'яних літ". Охарактеризовано типологію інформативних повідомлень, досліджено сюжетну структуру циклу оповідей, структурні особливості міфопоетичних оповідей. Розглянуто наративні особливості літописних оповідань, композицію літописних повістей. Здійснено спробу дослідити літопис як об'єкт наратології, описано наративні особливості літописного тексту, способи уособлення персоніфікації оповідача у художньому світі літопису. Розглянуто проблему авторства "Повісті врем'яних літ" крізь призму наратології, питання літописного хронотопу як наративної категорії.

Проаналізовано об’єктивні та суб’єктивні причини прийняття християнства в Київській Русі, зокрема обгрунтовано положення концепцій різного онтологічного виміру: від думки, що прийняття християнства Київською Руссю було явищем вкрай необхідним та неминучим, оскільки язичництво вже вичерпало себе. Дослідники цього напрямку по-різному трактують причини релігійних змін у Київській Русі, причини прийняття християнства. Описано шляхи, напрями впливу на масову свідомість: масові хрещення у селах та містах Київської Русі, будування храмів, посилання своїх людей забирати дітей із сімей і навчання їх церковної книжної грамоти. Виокремлено основні суперечності в трактуванні язичницької та християнської традицій: язичницька традиція сповідувала любов до життя, визнавала його найвищою цінністю, тому людина найперш прагнула задовольнити потреби, які є гарантом її продуктивної життєдіяльності, в тому числі потребу в їжі та відтворенні свого роду. На противагу язичництву християнство вбачало смисл життя у підготовці до "царства Божого", тобто знецінювало і зневажало земне життя людини, її земні діяння, та й саму людину, інфікувавши її міфом про одвічну гріховність: антиприродний аскетизм, умертвіння плоті, постійний страх перед Богом, невідворотність покари за гріх, якого конкретна людина не вчинила. Зазначено, що примусова християнізація призвела до глибокої психологічної травми – світоглядного роздвоєння, так званого феномену "двовір‘я". Особливістю такого явища став синкретизм основних рис обох релігій. Так, "у свідомості української людини "віра в "єдиного" Бога уживалась з різноманітними повір‘ями про чортів, упирів, домових, русалок й іншу "нечисту силу", євангельські заповіді – з віруваннями в чародійство, магію, ворожбу тощо.

Проанализированы объективные и субъективные причины принятия христианства в Киевской Руси, в частности обосновано положение концепций различного онтологического измерения: от мысли, что принятие христианства Киевской Русью было явлением крайне необходимым и неизбежным, поскольку язычество уже исчерпало себя. Исследователи этого направления по-разному трактуют причины религиозных изменений в Киевской Руси, причины принятия христианства. Описаны пути, направления воздействия на массовое сознание: массовые крещения в селах и городах Киевской Руси, строительство храмов. Выделены основные противоречия в трактовке языческой и христианской традиций: языческая традиция исповедовала любовь к жизни, признавала его высшей ценностью, поэтому человек первый раз стремился удовлетворить потребности, которые являются гарантом его продуктивной жизнедеятельности, в том числе потребность в пище и воспроизведении своего рода. В противоположность язычеству христианство видело смысл жизни в подготовке к "царству Божию", то есть "обесценивало и презирало земную жизнь человека, его земные деяния, и самого человека, инфицировав ее мифом об извечной греховности: антиприродный аскетизм, умерщвление плоти, постоянный страх перед Богом, неотвратимость наказания за грех, который конкретный человек не совершил. Отмечено, что принудительная христианизация привела к глубокой психологической травме - мировоззренческому раздвоению, так называемому феномену «двоеверия». Особенностью такого явления стал синкретизм. Так, «в сознании украинца "вера в "единого" Бога уживалась с различными поверьями в чертей, упырей, домовых, русалок и прочую "нечистую силу", евангельские заповеди с верованиям в волшебство, магию, гадание и т. п.

The article reveals the peculiarities of the religious worldview of the ―medieval Ukrainian‖, there we analysed contradictions which are caused by the change of religion. Grounded causes and consequences of the adoption of Christianity as the state religion in Kievan Rus. It was showed the essence of the phenomenon of dual faith in the worldview of medieval person. The worldview known as a complex of some inner experiences, feelings, which imposed personal meanings, so images of surrounding world appear in individual interpretation of the subject.

Розглянуто візантійсько-болгарські впливи на формування тексту "Повісті врем'яних літ". З'ясовано причини та наслідки цих впливів, їх роль та значення у художній структурі літопису.