Висвітлено доклінічні та клінічні проблеми анкілозивного спондилоартриту. Наведено дані щодо епідеміології, етіології та патогенезу захворювання, які базуються на результатах імуногістохімічних і патоморфологічних досліджень. Запропоновано схему огляду ревматичного хворого, зокрема пацієнта з анкілозивним спондилоартритом. Описано методики сучасної інструментальної діагностики та стандарти їх застосування. Наведено дані про стан мінеральної щільності кісткової тканини осьового скелета у даної категорії хворих. Висвітлено сучасні погляди на немедикаментозне та медикаментозне лікування хворих на анкілозивний спондилоартрит.

Освещены доклинические и клинические проблемы анкилозивного спондилоартрита. Приведены данные об эпидемиологии, этиологии и патогенезе заболевания, базирующиеся на результатах иммуногистохимических и патоморфологических исследований. Предложена схема осмотра ревматического больного, в частности пациента з анкилозивным спондилоартритом. Описаны методики современной инструментальной диагностики и стандарты их применения. Приведены данные о состоянии плотности костной ткани осевого скелета у данной категории больных. Освещены современные взгляды на немедикаментозное и медикаментозное лечение больных анкилозивным спондилоартритом.

Індекс рубрикатора НБУВ: К232.2 + К390.1-1

Рубрики:

Нікель та його сплави

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично обгрунтовано перспективи застосування хондропротекторів для лікування хворих на анкілозивний спондилоартрит.

З використанням традиційної методики та шкали BASDAI визначено ступінь активності у пацієнтів із центральною формою анкілозивного спондилоартриту різних стадій з проведенням порівняльного аналізу між ними та клінічними параметрами захворювання. Із застосуванням шкали BASDAI виявлено зниження активності захворювання пропорційно прогресуванню недуги, що обгрунтовує доцільність застосування хондропротекторної терапії у цих хворих. Запропоновано власний варіант перекладу шкали BASDAI з англійської українською.

Досліджено проблему покращання якості наслідків вторинної профілактики та лікування хворих на ревматоїдний артрит (РА) та центральну форму анкілозуючого спондилоартриту (ЦфАС). Установлено механізми формування остеодефіциту та удосконалено діагностику системних порушень метаболізму кісткової тканини, визначено її роль у клінічному перебігу захворювань та запровадженні диференційованих профілактично-лікувальних заходів попередження та корекції змін кісткової маси. Узагальнено дані експериментального дослідження на білих щурах з використанням трьох моделей остеопорозу, а також п'ятирічного спостереження за 139-ма хворими на РА та 81-им - на ЦфАС. Виявлено частоту розвитку системної остеодистрофії, її швидкість та напрямок розвитку зазначених хвороб. Запропоновано концепцію послідовності змін кісткової маси у хворих на анкілозуючий спондилоартрит. Виявлено негативний вплив остеодистрофії на перебіг захворювань. Установлено, що основними клінічними факторами, що визначають ступінь та темпи змін кісткової маси у цих хворих є вік, стать, рентгенологічна стадія захворювання, ступінь функціональних порушень та збереженість менструальної функції, а стан та темп змін кісткової маси спричинені перманентним імунним запаленням з проявами автоагресії, вагомість якого на різних стадіях захворювання не однакова. Доведено, що стандартні методики лікування не запобігають втраті кісткової маси. Уперше представлено інтерпретацію, моніторинг та прогнозування змін кісткової маси, обгрунтовано ефективність модифікованих лікувальних програм у профілактиці та лікуванні остеодистрофії у хворих на РА та ЦфАС.

Наведено дані щодо апробації модифікованих шкал BASDAI та BASFI з метою визначення впливу фактора м'язового спазму на їх результати. Запропоновано методику кількісного визначення цього фактора з використанням шкали BASFI. Зазначено, що застосування модифікованої методики створить можливість для об'єктивної оцінки функціональних порушень у пацієнтів з анкілозивним спондилітом, зумовлених переважно структурним ураженням скелета.

Вивчено зв'язок між антропометричними показниками (біомас-індексом, істинним об'ємом тіла, абсолютною поверхнею тіла, відносною площею тіла, відносною масою тіла, знежиреною масою тіла) та показниками мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта у 81-го хворого на анкілозивний спондилоартрит (АС) у порівнянні з 297-ма здоровими чоловіками. Зроблено висновок про те, що хворі на АС характеризуються зменшеною масою тіла; у пацієнтів із дефіцитом мінеральної щільності кісткової тканини маса тіла менша, ніж у таких же з нормальною кістковою масою. Хворі з підвищеною мінеральною щільністю кісткової тканини характеризуються більш високою масою тіла. Вважають, що знижена маса тіла у хворих на анкілозивний спондилоартрит може являти собою додатковий фактор розвитку остеодефіциту.