Вперше проведено експериментальне дослідження температурних залежностей (80 - 550 К) магнітної сприйнятливості лавоподібних паливовмісних матеріалів (ЛПВМ) об'єкта "Укриття". Зафіксовано зміни магнітних властивостей ЛПВМ внаслідок ізохронного відпалу.

Індекс рубрикатора НБУВ: З47-082.03

Рубрики:

Атомні електричні станції

Шифр НБУВ: Р88144 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Создано эффективное программное обеспечение для исследования и проектирования сложных технических систем, базирующееся на математическом и геометрическом моделировании, теории вычислительных алгоритмов и современных вычислительных средствах в сочетании с методом конечных элементов. Исследованы вопросы прочности конструкций, выполненных из гипотетических материалов, способных выдерживать только сжимающие напряжения и не сопротивляющихся растяжению при деформировании. Для решения поставленных задач использованы математические трехмерные конечноэлементные аппроксимации высокого уровня с учетом специфики деформирования и разрушения конструкций.

При рассмотрении демпфирования колебаний, обусловленного необратимыми процессами, происходящими в циклически деформируемом материале, представляет практический интерес рассеяние энергии при значительных напряжениях, которые могут возникать в элементах колебательной системы вблизи резонанса (при напряжениях, близких к пределу усталости). В области высоких циклических напряжений рассеяние энергии существенно зависит от амплитуды циклических напряжений (деформаций). Справочные данные о демпфирующей способности материала представлены в виде графиков изменения декрементов колебаний от амплитуды нормальных или касательных напряжений. Для решения поставленных задач используются математические трехмерные конечноэлементные аппроксимации высокого уровня с учетом специфики деформирования и разрушения конструкций. (Исследования проведены при финансовой поддержке Российского фонда фундаментальных исследований и Правительства Калужской области (проект N 07-01-96406)).

Розглянуто питання можливості використання державних запозичень для стимулювання економіки. Підкреслено тезу про здатність державного боргу наділяти непродуктивні гроші продуктивною силою. Розглянуто питання про специфічні риси державного боргу, які відрізняють його від інших видів заборгованостей. Відзначена зростаюча значущість даного чинника для економіки України. Проведено збір та аналіз статистичних даних за державними боргами деяких розвинених країн. Акцентовано увагу на значній ролі, яку відіграють державні борги в сучасних світогосподарських процесах. На підставі проведеного в дослідженні порівняльного аналізу темпів приросту державного боргу та ВВП обраних країн зроблено висновок про можливість використання державних запозичень у якості інструмента пом'якшення негативних наслідків кризових явищ в економіці.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на базі вивчення наукових публікацій дослідників цифрових товарів та існуючих нормативних актів, що регулюють процеси їх виробництва та обігу, запропонувати наукове бачення сутності цифрових товарів та рекомендації щодо відображення її в українському правовому регулюванні. У статті наводяться аргументи на користь того, що "віртуальні активи", "цифрові активи" та "крипто-активи" не є вдалими назвами для товарів, що функціонують на базі технології розподіленого реєстру, оскільки така назва не обгрунтована науково та не відображає сутність даних об'єктів. З точки зору економічної науки доцільніше використовувати назву "криптотовари", що відображає як товарну сутність даних об'єктів, так і їх зовнішню технологічну форму, що сформована на базі криптографії та розподіленого реєстру. Відповідно, серед криптотоварів є такі, що за своєю функціональною роллю відносяться до грошей, інвестиційних товарів, предметів особистого споживання та засобів виробництва. Визначено, що регулятори обирали подібні назви, керуючись не науковою, а політичною доцільністю, оскільки намагаються запобігти конкуренції з боку криптотоварів-грошей для монополії емісії державних грошей центральними банками. Водночас, економічна сутність криптотоварів змушує призначати безпосередньо відповідальними за регулювання тих чи інших криптотоварів відповідні інституції. Наприклад, криптотовари-гроші регулюються центральними банками, а криптотовари - інвестиційні товари регулюються органами, які зазвичай займаються регулюванням ринку цінних паперів. Філософія регулювання направлена передусім на те, щоб юридично зробити всі криптотовари або інвестиційними, або споживчими товарами. Криптотовари-гроші розглядають лише як цифрові валюти центральних банків. Перспективним напрямком досліджень у даній сфері може бути аналіз наслідків розповсюдження виробництва криптотоварів, особливо в метавсесвітах, для національних економік та для бізнесу.