Сучасна українська система оподаткування створює дисбаланс: вона робить працю дорогою, а енергетичні та природні ресурси - досить дешевими. У результаті ресурсінтенсивні та забруднюючі галузі становлять левову частку ВВП та структури експорту країни. Еко-трудова податкова реформа, яка полягає у зміщенні податкового тягаря від праці та доходів до ресурсопотоку, є одним з ефективних способів реструктуризації економіки. Таку реформу вже успішно впроваджено у восьми країнах світу. В Україні існують необхідні передумови для проведення еко-трудової податкової реформи. Моделювання її можливих наслідків для економіки, різних секторів та категорій населення є актуальним та своєчасним завданням.

Висвітлено концептуально-методологічні засади збалансованого природокористування, розглянуто сталий розвиток як ключову домінанту регіонального екологічного управління, охарактеризовано індикатори сталого розвитку в регіональному вимірі. Акцентовано на екологічній політиці як складовій державної регіональної політики, показано роль стратегічного планування у забезпеченні "озеленення" економічного розвитку регіонів України. Увагу приділено розвитку екологічного пратнерства як складової забезпечення "зеленої" стратегії регіону, наведено модель взаємодії та партнерства на транскордонному рівні. Розглянуто передумови, принципи та механізми формування "зеленої" стратегії регіону. Наведено трактування основних термінів і понять, виявлено напрями подальших динамічних процесів щодо розробки та затвердження доктрини "зеленої" економіки з визначенням пріоритетів, завдань і цільових орієнтирів її розвитку.

  Скачати повний текст

За умов польового досліду вивчено варіабельність вмісту хлорофілу в листках та хлорофільного індексу посівів різних сортів озимої пшениці у фази молочної та молочно-воскової стиглості зерна в роки, що суттєво відрізнялися за погодними умовами. На підставі порівняльного аналізу генотипної та фенотипної мінливості пігментних показників інтенсивних сортів озимої пшениці виявлено, що хлорофільний індекс листків на пізніх етапах онтогенезу, на відміну від вмісту хлорофілу в них, суттєво впливав на зернову продуктивність. Збереження більшої площі асиміляційної поверхні та внаслідок цього подовження тривалості періоду поглинання світла посівом сприяли підвищенню врожайності. Встановлено, що за значеннями хлорофільного індексу у фазу молочно-воскової стиглості сорти озимої пшениці можна диференціювати за врожайністю та використовувати його в селекційних програмах для добору перспективних форм.