Розглянуто результати аналізу потоків радіонуклідів Cs-137 в екосистемі села Галузія та створено камерну модель даної екосистеми. На підставі досліджень формування дозових навантажень внутрішнього опромінення різних груп населення спрогнозовано динаміку цих навантажень у подальші роки після аварії та проведено оцінку екологічної небезпеки для населення.

Розглянуто результати аналізу потоків радіонуклідів Sr-90 в екосистемі с. Коцюбинчики на Тернопільщині. Створено блок-схему екосистеми й її математичну модель методом камерних моделей. Проведено оцінку шляхів формування дозових навантажень внутрішнього опромінення різних груп населення. Спрогнозовано динаміку навантажень опромінення в подальші роки після аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

З використанням модифікованого методу камерних моделей проведено дослідження потоків радіонуклідів цезію-137 на прикладі с.Галузія на Волині та місцевості, забрудненої стронцієм-90 (с.Коцюбинчики на Тернопільщині), створено блок-схеми екосистем і розроблено їх математичні моделі. Розглянуто шляхи формування дозових навантажень внаслідок внутрішньго опромінення за рахунок вживання продуктів харчування для різних верств населення (працівників, пенсіонерів і дітей). Спрогнозовано динаміку даних навантажень у подальші роки після аварії на Чорнобильській АЕС. Встановлено, що дозові навантаження у даних селах формуються по-різному залежно від виду радіонукліда, структури пасовищ і рівнів їх забруднення. Створено модель системного типу радіологічного дослідження локальних екосистем населених пунктів, що охоплює основні ланки трофічного циклу: грунти, сіно, корови, молоко, лісові продукти, людей.

Запропоновано кількісні методи оцінювання надійності окремих елементів агроекосистеми в цілому. Наведено моделі, які дозволили по-новому подивитися на проблему екологічної безпеки людини. Розглянуто питання застосування захисних контрзаходів.

Теоретична екологія і радіоекологія не володіла помітним вибором моделей і параметрів придатних для оцінок і розрахунків радіоекологічних процесів і ризиків у різного типу екосистемах. Киштимська і, особливо, Чорнобильська аварія показали чітку необхідність розвитку саме теоретичних досліджень в даній області. Домінуючі дослідження по моніторингу радіонуклідних забруднень в екосистемах звичайно необхідні, але не достатні, і без використання широкого обсягу теоретичних моделей важко зробити помітні узагальнення для продуктивного використання великої кількості наявних даних по моніторингу.

Розглянуто основні принципи радіоекології, закономірності міграції, нагромадження, розподілу та перерозподілу радіонуклідів між компонентами екосистем. Описано метод камерних моделей і можливість його застосування в радіоекології. Викладено основні шляхи надходження радіонуклідів в екосистему та коефіцієнти нагромадження і переходу рідіонуклідів. Надано оцінку та прогноз розподілу радіонуклідів і дози у типовій для України екосистемі схилів. Висвітлено ефективність контрзаходів для захисту екосистем на схилових ландшафтах.

Проаналізовано державні санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря у приміщеннях. Також проаналізовано санітарні норми допустимих рівнів іонізації у інших державах. Наведено рекомендації щодо вдосконалення нормування аероіонного складу повітря робочих приміщень у сучасних умовах.

Розглянуто перспективи розширення сировинної бази для виробництва біодизельного палива в Україні. Визначено стан паливно-енергетичного та транспортного сектору України. Показано, що однією із найактуальніших проблем енергетики України є скорочення споживання власних нафтопродуктів, і, як наслідок пошук нових відновлюваних джерел енергоресурсів. Представлено огляд сучасного стану розвитку біопаливної галузі в Україні та світі, зокрема у галузі виробництва біодизельного палива. Наведено основні нормативно-технічні документи щодо виробництва та використання біодизельного палива. Розглянуто доступні на сьогодні сировинні ресурси, що можуть застосовуватися для виробництва біодизельного палива - усі види рослинних олій, що є традиційними для України (соєва, соняшникова, кукурудзяна), але найчастіше ріпакова олія та порівняно нова рижієва олія. Проведено порівняльний аналіз агротехнічних характеристик ріпакової та рижієвої олії. Показано, що культура рижію характеризується високою холодо- і посухостійкістю, меншою вимогливістю до родючості грунтів і особливо до застосування хімічних засобів захисту від 76 Наукоємні технології № 1 (41), 2019 Матвєєва І. В., Яковлєва А. В., Зубенко С. О., Гудзь А. В., 2019 шкідників та хвороб, що майже у двічі знижує собівартість насіння. Проведено порівняльний аналіз зразків біодизельних палив на основі метилових та етилових естерів ріпакової та рижієвої олії. Сформульовано та наведено переваги використання рижієвої перед ріпаковою, як альтернативи для виробництва біодизельного палива. Показано, що фізико-хімічні та експлуатаційні властивості зразків досліджених біопалив, зокрема на основі рижієвої олії, цілком задовольняють вимоги стандартів на біодизельне паливо. Зроблено висновок, що рижієва олія може бути ефективно використана для виробництва біодизельного палива і використання для повної або часткової заміни традиційного нафтового дизельного палива.

Проаналізовано екологічні властивості компонентів авіаційних бензинів та обгрунтовано їх оптимальний компонентний склад для забезпечення достатніх експлуатаційних та екологічних властивостей. Під час дослідження розглянуто техногенний вплив процесів видобування та переробки нафти. Розглянуто процес переробки нафтової сировини та виробництва авіаційних бензинів. У представленій статті наведено екологічні властивості традиційних та альтернативних авіаційних бензинів. Показано вплив індивідуальних вуглеводневих компонентів, що містяться у бензинах на їх екологічні властивості, а також рівень токсичності вуглеводневих компонентів. Встановлено, що із зменшенням вмісту ароматичних вуглеводнів у складі бензинів, насичуючи їх оксигенатами, можна покращити склад авіаційних бензинів. Це допоможе зменшити рівні утворення оксиду вуглецю та неспалених вуглеводнів під час згорання. Показано, що зі збільшенням октанового числа концентрація токсичних газів у вихлопі зменшується, чим поліпшуються екологічні властивості. Використання біопалива веде до покращення екологічних характеристик. Розроблено та проаналізовано порівняльну характеристику фізико-хімічних властивостей традиційних автомобільних та авіаційних бензинів та деяких оксигенатів, таких як метанол, етанол та бутанол, а також водень. Показано, що додавання оксигенатів, зокрема етанолу до складу авіаційного бензину допомагає підвищити його октанове число, таким чином справляючи позитивний ефект на експлуатаційні властивості поршневих авіаційних двигунів, а також поліпшуючи склад відпрацьованих газів у результаті згорання авіаційного бензину. Запропоновано оптимальний вміст етанольного оксигенату у складі авіаційного бензину - 25 %. У результаті роботи зроблено висновок, що застосування оксигенатів поліпшує екологічні характеристики альтернативних авіаційних бензинів. Це також поліпшує експлуатаційні властивості авіаційних бензинів та мінімізує вплив авіаційної галузі на довкілля.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*801.1-652.15

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: РА422276 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження і моделювання радіоекологічних процесів на основі ідей теорії радіоємності та надійності. Розроблено метод надійнісної структуризації екологічних систем, що складається з наступних етапів: побудови камерної радіоекологічної моделі екосистеми, визначення її конфігурації (послідовної, паралельної або комбінованої), дослідження параметрів і швидкостей переходу радіонуклідів між камерами, розрахунку надійності структурних елементів та екосистеми загалом. Проаналізовано радіаційний стан лісових масивів під час пожеж, наведено математичну модель лісової пожежі, проведено моделювання викиду радіоактивних продуктів згоряння із зони лісової пожежі, а також розрахунок дозових навантажень радіаційного ризику для населення. Науково обгрунтовано застосування контрзаходів для ефективної ліквідації наслідків різних видів забруднень. Запропоновано геоінформаційну систему підтримки прийняття рішень із локалізації та ліквідації лісових пожеж для мінімізації радіоекологічних наслідків.

На основі аналізу механізмів розсіювання іонізуючих електромагнітних випромінювань та залежності ослаблення випромінювання від порядкового номера елемента та його густини зроблено висновок про можливість їх екранування матеріалами з вмістом заліза. Запропоновано засади проектування композиційного металополімерного матеріалу для зниження інтенсивності рентгенівського та гамма-випромінювань. Показано, що зміна поглинання іонізуючого випромінювання зі зміною довжини хвилі випромінювання відбувається немонотонно. Тому для проектування матеріалу необхідно з'ясувати переважні довжини хвиль (частоти) випромінювання, яке потребує екранування. Встановлено, що для ефективного екранування випромінювання існує критична концентрація металевих частинок у полімерній матриці. Це відбувається на порозі протікання електричного струму за вмісту екрануючої субстанції 11 - 12 % (за вагою). Це добре узгоджується зі співвідношеннями електродинаміки суцільних середовищ. При проектуванні матеріалу з використанням залізорудного концентрату слід враховувати його різні властивості у залежності від виробника. Проектуванню захисного матеріалу повинні передувати лабораторні дослідження з визначення переважної фракції залізорудних частинок за розмірами та вмісту заліза і його сполук у вихідній сировині.

Здійснено спробу виокремити сучасні проблеми організації навчання математики в різних ланках освіти (початкова й середня школа, заклади професійно-технічної, передпрофесійної та вищої освіти), запропоновано деякі шляхи і засоби нівелювання цих проблем з урахуванням уроків минулого та потреб майбуття.

Вивчено способи перетворення н-алканів у високооктанові компоненти моторних палив (КМП), що грунтуються на взаємодії н-алканів з гідроксильним радикалом. Висвітлено проблеми розробки, вдосконалення та розвитку технологій отримання високооктанових КМП через перетворення н-алканів у ізоалкани, оксигенати та ароматичні вуглеводні.

Експериментально досліджено ефективність екранування рентгенівських випромінювань композиційними металовмісними матеріалами з наповнювачем із заліза. Показано, що для "м'якого" випромінювання коефіцієнти екранування складають 7 - 8. Перемішування рідкої металополімерної суміші ультразвуковим випромінюванням частотою 23 кГц з амплітудами 40 - 45 мкм значно підвищує ефективність екранування (у 2 - 2,5 рази). Розраховані масові коефіцієнти ослаблення рентгенівського випромінювання свідчать, що для енергій випромінювання 8 - 12 кеВ залізовмісний матеріал має кращі захисні властивості, ніж матеріал із вмістом свинцю. Дано розрахунок для врахування фактичної густини матеріалу для визначення масового коефіцієнта ослаблення. При цьому зарядовий номер елемента, який забезпечує розсіювання рентгенівського випромінювання залишається незмінним. Показано, що цей показник слід перераховувати для визначення внеску інших, ніж фотоефект, механізмів розсіювання іонізуючого випромінювання (утворення електрон-позитронних пар, ефект Комптона). Для підвищення ефективності композиційних рентгенозахисних матеріалів доцільно підвищити дисперсність та ваговий вмістзалізного концентрату у полімерній матриці. За співвідношення заліза та полімеру 3:1 (за вагою) матеріал втрачає гнучкість і може застосовуватись у вигляді облицювальних плиток. Для підвищення коефіцієнтів екранування "жорсткого" випромінювання у матеріал доцільно додавати сполуки вольфраму у невеликій кількості. Перспективним напрямом досліджень щодо застосування безсвинцевих матеріалів є підвищення дисперсності наповнювачів з елементів з меншими зарядовими числами.