Досліджено вплив політичної й етнокультурної маргінальності на трансформацію політичного простору пострадянської України. На теоретичному рівні визначено та проаналізовано методологічні підходи щодо вивчення категорій політичної й етнокультурної маргінальності. Проведено комплексне дослідження причин маргіналізації у сучасній Україні. Запропоновано процес політичної маргіналізації розглядати не лише як негативне явище, але й як основу формування позитивного потенціалу для становлення нових політичних структур і відносин у країні, що реформується. Розкрито сутність і специфіку етнокультурної маргінальності в Україні, яка полягає у значному зростанні проявів маргіналізму серед більшості етносів, поглибленні маргінальних тенденцій у зв'язку з активізацією міграційних процесів, медіативним характером України (географічне положення між Заходом і Сходом), що породжує її особливий етнокультурний статус як маргінальної держави. Наведено рекомендації щодо удосконалення механізму управління процесами маргіналізації за умов пострадянської України. Обгрунтовано необхідність розробки за підтримки держави та активної участі різних структур громадянського суспільства консолідувальної програми міжетнічного діалогу на засадах інтеграції та мультикультуралізму з метою об'єднання різних верств населення за принциповими питаннями з обов'язковим урахуванням культурно-історичних особливостей окремих регіонів.

Розглянуто використання порівняльного методу політології для формування в студентів глибоких політичних знань та вміння застосовувати їх у суспільному житті. Наведено приклади фрагментів порівняльних таблиць, що демонструють особливості використання порівняльного методу під час вивчення політичних учень різних часів.