Висвітлено фінансові джерела кадрового забезпечення інноваційного розвитку виробничо-господарських структур. Проаналізовано фактори впливу на вибір податкових пільг щодо стимулювання інноваційної діяльності. Викладено теоретико-методичні підходи до реалізації інноваційних перетворень даних структур за умов антикризового управління, інноваційні підходи в системі економіко-математичного моделювання їх фінансово-кредитної діяльності. Розкрито методологічні засади розробки бюджетів на підприємствах. Розглянуто питання державної фінансової підтримки інноваційного розвитку структур за дії спеціальних режимів інвестиційної діяльності.

Освещены финансовые источники кадрового обеспечения инновационного развития производственно-хозяйственных структур. Проанализированы факторы влияния на выбор налоговых льгот относительно стимулирования инновационной деятельности. Изложены теоретико-методические подходы к реализации инновационных преобразований данных структур в условиях антикризисного управления, инновационные подходы в системе экономико-математического моделирования их финансово-кредитной деятельности. Раскрыты методологические основы разработки бюджетов на предприятиях. Рассмотрены вопросы государственной финансовой поддержки инновационного развития структур в период действия специальных режимов инвестиционной деятельности.

Розглянуто проблему пошуку шляхів інноваційного розвитку України за умов переходу розвинених країн до суспільства, побудованого на знаннях. Надано рекомендації щодо шляхів розбудови в Україні та зокрема на Харківщині, інформаційного суспільства та суспільства, що грунтується на знаннях.

Створено ефективну методику прогнозування довговічності бетону в рідких агресивних середовищах, яка передбачає врахування основних особливостей корозійних процесів у бетоні. Запропоновано методику, алгоритми та програму для визначення довговічності бетону та залізобетону в зазначених середовищах, які дозволяють ураховувати багатокомпонентність агресивного середовища й активних речовин цементного каменю, відображають основні особливості корозійних процесів бетону, а також регламентувати технологічні параметри бетону, які мають забезпечити заданий строк служби матеріалу. На прикладі залізобетонного ростверку виконане проектування антикорозійного захисту (без вторинного захисту) з використанням запропонованої методики.

Розкрито поняття та види малого бізнесу (МБ), висвітлено його роль в економіках провідних країн світу. Розглянуто механізм і сукупність програм державної підтримки розвитку МБ в Україні та її областях, визначено недоліки цих програм. Показано переваги використання методів програмно-цільового управління в процесі формування інструментів підтримки вітчизняного МБ. Запропоновано вдосконалену структуру цільової програми, а також методику оцінювання якості цільових програм державної підтримки розвитку МБ.

Раскрыты понятие и виды малого бизнеса (МБ), освещена его роль в экономиках ведущих стран мира. Рассмотрен механизм и совокупность программ государственной поддержки развития МБ в Украине и ее областях, определены недостатки этих программ. Показаны преимущества использования методов программно-целевого управления в процессе формирования инструментов поддержки отечественного МБ. Предложены усовершенствованная структура целевой программы, а также методика оценки качества целевых программ государственной поддержки развития МБ.

Розглянуто проблеми впровадження нанотехнологій і підвищення середньої продуктивності праці у авіакосмічній промисловості за рахунок створення матеріальних об'єктів з низькою собівартістю. Викладено основи концепції конвергенції нано-, біо-, інфо- і когнотехнологій, що домінує у науково-технічній політиці розвинених країн світу і створює основу розвитку високотехнологічних галузей економіки. Наведено приклади використання нанотехнологічних розробок з метою підвищення ефективності ракетно-космічних систем, що виконують набагато складніші функції з одночасним зниженням вартості програм. Розглянуто використання нанотехнологій для створення конструкцій та елементів ракетно-космічної техніки з абсолютно новими характеристиками, що створює передумови до зниження собівартості продукції. Приведено прогноз зміни структури і динаміки секторів і сегментів ринку нанопродуктів до 2014 р.

Проведено аналітичне дослідження проблем і перспектив конвергенції нано-, біо-, інформаційних і когнітивних технологій (NBIC-технологій) як ключового фактора становлення шостого технологічного укладу в країнах світу й основи побудови економіки випереджувального розвитку. Розглянуто можливі напрями комерціалізації нанотехнологій в економіці, проаналізовано досвід державного регулювання розвитку наноіндустрії у провідних країнах світу. Увагу приділено оцінці стану розвитку нанотехнологій в Україні, необхідності розробки теоретичних положень і методичних підходів до обгрунтування організаційно-економічного механізму забезпечення науково-технічних досліджень і комерціалізації нанотехнологій у країні та реформування на цій основі її економіки.

Розкрито сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій (ІТ), їх роль у розвитку економіки майбутнього на основі конвергенції NBIC-технологій. Висвітлено проблеми та напрямки розвитку інформаційного суспільства в Україні, перспективи розвитку електронного управління та розробки в галузі ІКТ установ НАН України. Акцентовано увагу на розвитку комунікаційних глобальних мереж. Проаналізовано розвиток ринку ІТ в економіках країн світу та України, проблеми захисту інформаційних продуктів і ведення електронного бізнесу в них, ефективні механізми розвитку сучасних ІТ-підприємств різних країн. Висвітлено перспективи розвитку телекомунікаційної галузі України, методів і засобів штучного інтелекту. Розкрито напрями розвитку матеріального базису інформаційно-комунікаційних технологій.

Розкрито питання, пов'язані з цивільною авіаційною промисловістю України та державною підтримкою її розвитку. Проведено аналіз ринку авіаперевезень у світі та Україні, визначено тенденції його розвитку в комплексі з проблемами авіаперевізників та аеропортів. Проаналізовано тенденції розвитку світової авіаційної промисловості, а також фактори, що визначають тенденції розвитку вітчизняної галузі. Досліджено механізм державної підтримки розвитку авіаційної промисловості України та провідних країн світу, а також використання методів програмно-цільового управління в процесі формування інструментів підтримки вітчизняної авіаційної промисловості. Запропоновано вдосконалену структуру цільової програми державної підтримки розвитку авіаційної промисловості, стратегічні напрями розвитку галузі на підставі оцінки конкурентоспроможності цивільної авіаційної техніки з позицій споживачів, експлуатантів і суб'єктів інфраструктури.

Викладено загальні принципи й особливості здійснення підприємницької та інвестиційної діяльності в Україні з урахуванням її міжнародної інтеграції. Розглянуто законодавчі основи та перспективи розвитку в Україні спільних підприємств, реалізації національних проектів і державних інвестиційних програм. Увагу приділено механізмам активізації інвестиційної та підприємницької діяльності за умов поглиблення інтеграції з ЄС і країнами Митного союзу.

Розглянуто проблему наслідків для України від її членства у Світовій організації торгівлі (СОТ) для машинобудування у разі співпраці з країнами ЄС і Митного союзу ЄврАзЕС (МС). Доведено, що після вступу до СОТ для української продукції в цілому відбулось суттєве зниження тарифних ставок і лібералізація доступу на світові ринки. Поряд з цим внутрішній ринок України став більш відкритим для імпортної продукції. Проаналізовано структуру експорту з України після вступу до СОТ у розрізі окремих видів продукції. Визначено зміни, що відбулися на ринку продукції машинобудування після вступу України до СОТ. Доведено, що за основними показниками економічної безпеки машинобудівна галузь України не може розглядатися як стійка, а також те, що після вступу до СОТ основні показники економічної безпеки машинобудівної галузі України не поліпшились. Проаналізовано структуру експорту та імпорту продукції машинобудування України до ЄС, МС та інших країн. Доведено, що для українського машинобудування найбільш актуальним є питання реалізації потенціалу імпортозаміщення та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Окремо розглянуто стан і зміни, що відбулися після вступу України до СОТ у вітчизняному автомобілебудуванні. Визначено основні проблеми вітчизняного автомобілебудування. Проаналізовано заходи державної програми України з економічного розвитку.

Розглянуто негативний вплив шламових амбарів, що створюються в процесі експлуатації нафтових та газових свердловин, на грунти, поверхневі та підземні води. Досліджено методи ліквідації та подальшої рекультивації даних об'єктів. На основі результатів проведених експериментів запропоновано застосування коагулянтів і флокулянтів під час розділення нафтових шламів у центрифугах, визначені їх оптимальні дози.

Приведено аналіз існуючого стану нормування викидів забруднюючих речовин в атмосферу. За результатами аналізу розроблені рекомендації для шляхів вдосконалення механізму нормування промислових викидів і відповідно до підвищення рівня екологічної безпеки.

Розглянуто проблему наслідків для України від її членства в Світовій організації торгівлі (СОТ) у зовнішній торгівлі продукцією високотехнологічних галузей економіки за умов співпраці з країнами ЄС і Митного союзу (МС) Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС). Доведено, що після вступу до СОТ для української продукції в цілому відбулось суттєве зниження тарифних ставок та лібералізація доступу на світові ринки, поряд із цим внутрішній ринок України став більш відкритим для імпортної продукції. Досліджено особливості та зміни на ринку високотехнологічної продукції після вступу України до СОТ. Проаналізовано динаміку об'ємів і питомої ваги світового експорту-імпорту високотехнологічної продукції, а також структуру світового експорту та імпорту високотехнологічної продукції, в тому числі за окремими країнами та угрупуваннями. Зроблено висновок про слабку високотехнологічну складову українського експорту. Досліджено структуру експорту високотехнологічної продукції ЄС, МС і України. Доведено, що Україні для розвитку ринку високотехнологічної продукції необхідно розвивати зовнішню торгівлю з країнами ЄС, а також продовжувати співпрацю з країнами МС, зокрема Росією. Визначено, що найбільшу питому вагу в експорті високотехнологічної продукції України посідає продукція авіакосмічної галузі. Розглянуто перспективи розвитку виробництва цивільних літаків у світі і в Україні за сучасних умов. Проаналізовано сильні та слабкі сторони авіабудівної промисловості, а також загрози і можливості для авіабудування України у зв'язку з впливом зовнішнього середовища. Доведено, що Україна не може самостійно зберегти національне авіабудування, тому необхідно розвивати співробітництво і тісну кооперацію як з підприємствами з Росії, так і з країнами Західної Європи. Запропоновано рекомендації щодо збереження виробничого потенціалу авіабудівної галузі України. Узагальнюючим висновком дослідження зроблено такий: незважаючи на світову фінансово-економічну кризу, з часу приєднання України до СОТ відбувається диверсифікація та зміна структури українського експорту, що не лише сприяє зниженню залежності національної економіки від окремих географічних ринків, а й зумовлює необхідність для українського уряду захищати інтереси національних виробників на нових ринках.

Розглянуто проблему наслідків для України від її членства в Світовій організації торгівлі (СОТ) у зовнішній торгівлі м'ясо-молочною продукцією з країнами ЄС і митного союзу (МС) Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС). Доведено, що м'ясо-молочна продукція є одним з основних потенційних експортних сільськогосподарських товарів країни. Проаналізовано структуру експорту агропромислової продукції з України. Досліджено ситуацію та зрушення, що відбулися на ринку м'яса та продуктів його переробки України після її вступу до СОТ. Доведено, що український експорт м'ясної продукції в основному складається з продукції з низькою доданою вартістю, натомість в Україну імпортується продукція з високою доданою вартістю. Визначено, що за рахунок лібералізації митних режимів і системи квотування торгівлі на світовому ринку м'яса та м'ясних продуктів внутрішній ринок України став незахищеним від імпортної продукції, що призвело до значного збільшення більш дешевого імпорту в Україну та неконкурентоздатності вітчизняних виробників м'ясної продукції. Досліджено ситуацію та зрушення, що відбулися на ринку молока та молочних продуктів внаслідок вступу України до СОТ. Доведено, що ринок країн МС залишається на середньострокову перспективу найбільш потужним для вітчизняних виробників молочних продуктів. Визначено, що стандарти якості молока, які застосовують країни ЄС, є більш високими, ніж існують в Україні та МС, отже, конкурувати з високотехнологічним виробництвом ЄС неможливо. Зроблено висновок, що підвищення якості молока до стандартів ЄС потребує додаткових інвестицій у переоснащення технології виробництва.

Викладено теоретичні засади інвестування, поняття та економічну сутність інвестицій на макро- та мікрорівні. Розкрито особливості міжнародної підприємницької діяльності та міжнародних операцій з цінними паперами. Наведено процедуру прийняття рішень щодо інвестування у реальні та інноваційні проекти. Розглянуто механізми регулювання та стимулювання інвестиційної діяльності та їх особливості в контексті міжнародної інтеграції України. Проаналізовано перспективи покращення інвестиційного клімату в умовах асоціації з ЄС і співробітництва з Митним союзом ЄврАзЕС.

Наведено результати дослідження, метою якого було визначення шляхів збереження економічних відносин з країнами Митного союзу (МС) під час укладення угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). Розглянуто потенційні вигоди для України від її приєднання до світової організації торгівлі (СОТ). Визначено, що при вступі до СОТ між "старими" і "новими" членами існує асиметрія у зобов'язаннях щодо відкриття ринків. Виділено основні напрями, за якими виявилася асиметрія угоди між Україною і СОТ. Доведено, що після вступу до СОТ для української продукції в цілому відбулось суттєве зниження тарифних ставок і лібералізація доступу на світові ринки, поряд з цим внутрішній ринок України став більш відкритим для імпортної продукції. Проведено компаративний аналіз тарифного захисту України, РФ та ЄС. Проаналізовано зміни у структурі експорту та імпорту товарів з України. Доведено, що основний приріст імпортних надходжень після вступу країни до СОТ зафіксований з країн МС. На підставі проведеного дослідження зроблено висновки та рекомендації щодо покращення ситуації, яка склалася стосовно структури українського експорту, зовнішньої торгівлі, митної сфери.

Розглянуто проблему наслідків для України від її членства в СОТ у виробництві і зовнішній торгівлі зерновими культурами з країнами ЄС і Митного союзу (МС) ЄВРАЗЕС. Визначено, що Україна знаходиться серед безумовних світових лідерів з виробництва і експорту зерна та соняшникової олії з вітчизняної сировини. Проаналізовано товарну структуру експорту та імпорту агропромислової продукції. Досліджено ситуацію та зміни на ринку зернових культур і продуктів їх переробки після вступу України до СОТ. Визначено негативні фактори розвитку релевантного ринку зернових культур і продуктів його переробки від цього. Визначено, що зовнішня торгівля України з третіми країнами, які не є членами ЄС і МС, після вступу до СОТ значно розширилась і має більш перспективні напрямки подальшого розширення ринків збуту, ніж із країнами ЄС та МС. Доведено, що найбільшим імпортером вітчизняних готових зернових продуктів є Росія. Визначено, що внутрішній ринок України є досить відкритим для імпортної продукції зернових культур і продуктів їх переробки. Досліджено ситуацію та зміни на ринку насіння соняшнику та олії соняшникової після вступу України до СОТ. Виявлено, що виробництво в Україні олії соняшникової є експортоорієнтованим видом діяльності. Аналіз експортно-імпортних операцій України з країнами ЄС та МС дозволив зробити висновок про закритість цих ринків збуту для вітчизняних виробників. Визначено, що внутрішній ринок України з точки зору забезпеченості власною сировинною базою (насіння соняшнику) для виробництва олії соняшникової є досить захищеним. Доведено, що для ефективного розвитку внутрішніх ринків даних товарів Україні необхідно розвивати інші інтеграційні напрями зовнішньої торгівлі.

Наведено узагальнену процедуру реалізації форсайт-проекту з визначення перспективних напрямів НТР нанотехнологій. В результаті вирішення задачі буде створено інформаційну технологію реалізації форсайт-проекту за вибором пріоритетів при прогнозуванні НТР наноіндустрії. В якості формальної основи обрано методи бібліометрії та наукометрії (підрахунку кількості публікацій), багатокритеріальних задач прийняття рішень (t-впорядкування, Парето-оптимальності) та патентного аналізу (аналізу кривих динаміки винахідницької активності). Викладено підхід до комплексної автоматизації форсайт-проектів в Україні. Теоретичний доробок у перспективі буде впроваджено у формі діалогової системи підтримки прийняття рішень учасників форсайт-проектів. У разі цього доступ до системи буде забезпечено за допомогою web-інтерфейсу. Економічний ефект від комплексної комп'ютеризації форсайт-проектів буде досягнуто шляхом зниження витрат на оплату експертів, за рахунок зменьшення їх кількості.

Встановлено, що у 2012 р. металургійна промисловість залишалася однією з провідних галузей України (займала 16,0 % в обсягах промислового виробництва і 27,5 % в експорті товарів з країни), її масштабність і значущість для економіки країни після вступу до СОТ знизилася. Показано, що в період 2007 - 2012 рр. відбулося скорочення обсягу експорту металургійної продукції з України як у натуральному, так і у вартісному вираженні: в 2012 р. порівняно з 2007 р. питома вага продукції металургії в Україні впала як в експорті (в 1,53 рази), так і в імпорті (в 1,26 рази). Представлено дані щодо того, що металургійна продукція, яка експортується з України, має значно нижчу додану вартість ніж та, яка імпортується, а переважання ціни імпорту над ціною експорту має негативну тенденцію до збільшення. Доведено, що після вступу до СОТ для української продукції в цілому відбулись суттєве зниження тарифних ставок і лібералізація доступу на світові ринки, поряд із цим внутрішній ринок України став більш відкритим для імпортної продукції. Показано, що після вступу до СОТ питома вага українського експорту металургійної продукції до третіх країн, які не є членами ЄС і МС, у структурі загального експорту (у вартісному вираженні) збільшилася в 2012 р. проти 2007 р. на 1,4 %, тобто відбувається переорієнтація на торгівлю з іншими країнами. Проведений аналіз показав, що у період 2007 - 2012 рр. відбулося скорочення обсягів виробництва основних видів металургійної продукції, оскільки незбалансованість виробничих потужностей і асортименту продукції, що виробляється, сприяла зростанню імпортної залежності галузі та її експортної спрямованості за зростаючій ємності внутрішнього ринку, а через низький технологічний рівень продукції вітчизняного виробництва та низьку конкурентоспроможність підприємства галузі втрачають як зовнішні, так і внутрішні ринки збуту. Представлений прогноз свідчить, що у 2014 р. надлишок потужностей на світовому ринку металургійної продукції та висока конкуренція матимуть свій вплив, однак попит може зрости за рахунок відновлення економіки Єврозони, а також завдяки стабілізації і зростанню на ринках Північної Америки.

Розглянуто історію створення. Світової організації торгівлі (СОТ) Викладено загальні принципи й особливості роботи СОТ, результати п'ятирічного періоду роботи економіки України за умов асиметрії угод у межах СОТ. Оцінено наслідки від членства в COT для "базових" експортних галузей економіки України за умов поглиблення інтеграції з ЄC і розвитку співробітництва з країнами Митного союзу ЄврАзЕС. Надано рекомендації щодо необхідних заходів для реалізації можливостей і усунення загроз для розвитку експорту та стабілізації внутрішнього ринку продукції основних галузей агропромислового комплексу і промисловості за умов роботи в СОТ.