Названо основні протиріччя підготовки кваліфікованих робітників автомобільного профілю в системі професійно-техічної освіти. Викладено можливості оптимізації якості навчання в ПТНЗ за умов впровадження в освітній процес педагогічних програмних засобів(ППЗ). На основі моніторингу діагностики навчальних досягнень учнів першого курсу ПТНЗ констатовано низький рівень теоретичної підготовки та необхідність якісно нового рівня підготовки майбутніх робітників з використанням традиційних засобів та ППЗ. Підкреслено, що ППЗ можна застосовувати за колективної, групової, індивідуальної форм організації НВП. Названо об’єктивні та суб’єктивні причини повільного впровадження ППЗ у професійну підготовку майбутніх робітників.

Названы основные противоречия подготовки квалифицированных рабочих автомобильного профиля в системе профессионально-технического образования. Изложены возможности оптимизации качества обучения в ПТУ в условиях внедрения в образовательный процесс педагогических программных средств (ППС). На основе мониторинга диагностики учебных достижений учащихся первого курса ПТУ констатирован низкий уровень теоретической подготовки и необходимость качественно нового уровня подготовки будущих рабочих с использованием традиционных средств и ППС. Подчеркнуто, что ППС можно применять во время коллективной, групповой, индивидуальной форм организации УВП. Названы объективные и субъективные причины медленного внедрения ППС в профессиональную подготовку будущих рабочих.

The author identifies main contradictions of qualified automobile service workers’ preparation in vocational educational system. The article provides the ways of increasing the quality of education in vocational school under condition of introduction of pedagogical software tools into the educational process.

З'ясовано, що поняття "педагогічні умови" стосується різних аспектів цілей, змісту, принципів, методів, форм, засобів та інших складових процесу навчання, виховання і розвитку, та є важливою категорією дидактики, яка відображає сукупність спеціально спроектованих процедур для впливу на навчально-виховний процес з метою підвищення його ефективності. Продемонстровано термінологічну неоднозначність і невизначеність аналізованого поняття, що спонукає до фундаментального узагальнення категорії "умови" в методології педагогіки та виявлення похідних родового поняття "педагогічні умови". За результатами аналізу запропоновано авторське визначення поняття "педагогічні умови", що має узагальнений інтегрований характер, вказує на функціональне призначення умов і відображає їх науково-педагогічну сутність.

Выяснено, что понятие "педагогические условия" касается различных аспектов целей, содержания, принципов, методов, форм, средств и других составляющих процесса обучения, воспитания и развития, а также является важной категорией дидактики, которая отражает совокупность специально спроектированных процедур для воздействия на учебно-воспитательный процесс с целью повышения его эффективности. Продемонстрирована терминологическая неоднозначность и неопределенность рассматриваемого понятия, что побуждает к фундаментальному обобщению категории "условия" в методологии педагогики и выявлению производных родового понятия "педагогические условия". По результатам анализа предложено авторское определение понятия "педагогические условия", имеющее обобщенный интегрированный характер, указывающее на функциональное назначение условий и отражающее их научно-педагогическую сущность.

It was found that concept of "pedagogical conditions" refers to the various aspects of the objectives, content, principles, methods, forms, tools, and other components of the process of training, education and development, as well as an important category of didactics, which reflects the set of specially designed procedures to influence educational process to improve its effectiveness. Demonstrated terminological ambiguity and uncertainty of the notion that encourages a fundamental generalization of the category of "conditions" in the methodology of pedagogy and identifying derivatives of generic notion "pedagogical conditions". According to the analysis proposed his own definition of the concept "pedagogical conditions", which has a generalized integrated nature, indicating the functionality of the conditions and representing their scientific and educational nature.

Обгрунтовано педагогічні умови та модель використання електронних навчально-методичних комплексів у професійній підготовці кваліфікованих робітників. Викладено теоретичні засади застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній освіті, розглянуто електронний навчально-методичний комплекс як інтегрований засіб інформатизації професійної підготовки. Проаналізовано вимоги інформатизованого виробництва до кваліфікованих робітників, визначено психолого-педагогічні особливості використання електронних навчально-методичних комплексів у їх професійній підготовці. Розроблено методику створення та використання електронних навчально-методичних комплексів у професійній підготовці кваліфікованих робітників (на прикладі професії "Слюсар з ремонту автомобілів"). Уведено поняття "інформатично-технологічна компетентність педагогів".

Розглянуто можливості електронних навчально-методичних комплексів щодо підвищення ефективності підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ). Висвітлено результати експерименту з використання в навчально-виробничому процесі електронного навчально-методичного комплексу для професії „Слюсар з ремонту автомобілів” при визначених педагогічних умовах. Окреслено особливості вимірів складових кваліфікацій на першому етапі професійного навчання. Показано різницю між досягненнями учнів контрольних і експериментальних груп. Виявлено залежність покращення якості підготовки майбутніх робітників від використання в професійній освіті електронного навчально-методичного комплексу. Ознайомлено з впливом означеного комплексу на розвиток таких характеристик учнів, як здатність до формування професіонального плану й самооцінки. Визначено напрями подальшого удосконалення методик розробки і застосування електронного навчально-методичного комплексу для підготовки спеціалістів.

Рассмотрены возможности электронных учебно-методических комплексов по повышению эффективности подготовки квалифицированных рабочих в профессионально-технических учебных заведениях (ПТУ). Представлены результаты эксперимента по использованию в учебно-производственном процессе электронного учебно-методического комплекса для профессии „Слесарь по ремонту автомобилей” при определенных педагогических условиях. Определены особенности измерений составляющих квалификацией на первом этапе профессионального обучения. Показано различие между достижениями учащихся контрольных и экспериментальных групп. Выявлена зависимость улучшения качества подготовки будущих работников от использования в профессиональном образовании электронного учебно-методического комплекса. Ознакомлено с влиянием указанного комплекса на развитие таких характеристик учеников, как способность к формированию профессионального плана и самооценки. Определены направления дальнейшего совершенствования методик разработки и применения электронного учебно-методического комплекса для подготовки специалистов.

The article deals with the capabilities of electronic teaching methods concerning the improvement of the efficiency of training skilled workers at vocational training schools (VTS). The author shows the results of the experiment concerning the use of electronic teaching complex in the process of training vehiclerepairmen under certain pedagogical conditions. The peculiarities of measurement of qualifications components at the first stage of training are outlined. The difference between achievements of students from control and experimental groups is shown. The author emphasizes that the improvement of the quality of future workers’ training depends on the use of electronic teaching complex in the process of vocational education. The author indicates the influence of the mentioned complex on the development of the following characteristics of students: the ability to build a professional plan and the ability to self-appraise. The directions of further improvement of methods concerning the development and use of electronic teaching complex for training specialists are defined.