Проаналізовано результати обстеження 46-ти хворих з приводу облітеруючого атеросклерозу (ОА) артерій нижніх кінцівок, як ізольованого, так і у поєднанні з цукровим діабетом (ЦД). Визначали індекс кісточкового тиску (ІКТ), регіонарний систолічний тиск (РСТ), швидкість об'ємного кровотоку (ОК), реографічний індекс (РІ) з використанням проби з нітрогліцерином, постоклюзійний венозний тиск (ПОВТ) та внутрішньокістковий тиск (ВКТ) у великогомілковій кістці. Встановлено зменшення РІ у міру прогресування артеріальної ішемії. Показники проби з нітрогліцерином у пацієнтів у разі ОА поступово зменшувалися. За супутнього ЦД ефект нітрогліцерину практично відсутній. ПОВТ підвищений у пацієнтів усіх груп і поступово знижувався у положенні хворого лежачи, а у разі переходу у положення стоячи - прогресивно підвищувався у міру прогресування артеріальної ішемії. ВКТ у значно підвищувався за ізольованого ОА у разі ішемії 3а стадії та знижувався - за 3б стадії. За супутнього ЦД ВКТ підвищений і у разі ішемії 3б стадії.

Проаналізовано результати обстеження хворих на облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок ізольовано та поєднаний з цукровим діабетом за 2б, 3а та 3б стадій хронічної артеріальної ішемії. За допомогою радіонуклідної ангіографії встановлено, що порушення периферійного кровообігу та мікроциркуляторного русла посилюється з прогресуванням стадії артеріальної ішемії та наявності діабетичної макро- та мікроангіопатії.

Вивчено та проаналізовано результати комплексного обстеження та хірургічного лікування 124 хворих з хронічною артеріальною ішемією на фоні дистальних оклюзійно-стенотичних уражень судин нижніх кінцівок при облітеруючому атеросклерозі та цукровому діабеті (ЦД). Зазначено, що у дослідження не включали хворих з IV стадією хронічної артеріальної ішемії нижніх кінцівок та декомпенсованим ЦД. У залежності від наявності ЦД усіх хворих поділено на дві групи: І група - 69 хворих з хронічною артеріальною недостатністю на фоні ЦД, II група - 55 хворих з хронічною артеріальною недостатністю на фоні атеросклерозу. У 22 хворих І групи з ЦД II типу та у 24 хворих II групи проведено поглиблене вивчення гемодинамічних і мікроциркуляторних порушень у залежності від стадії хронічної ішемії нижніх кінцівок, що включало: реовазографію з визначенням реографічного індексу та проведенням нітрогліцеринової проби; ультразвукову доплерографію та дуплексне сканування з визначенням об'ємної швидкості кровоплину, постоклюзійного венозного тиску, реґіонарного систолічного тиску з розрахунком кісточково-плечового індексу у горизонтальному положенні та ортостазі; радіонуклідну ангіографію з визначенням часу надходження радіофармпрепарату в дистальну та проксимальну частину гомілки ураженої кінцівки при внутрішньовенному введенні, часу напіввиведення радіофармпрепарату з ураженої та контрлатеральної кінцівки при внутрішньом'язовому його введенні в литкові м'язи; вимірювання внутрішньокісткового тиску великогомілкової кістки. Ґрунтуючись на отриманих результатах комплексного обстеження хворим було проведено непряму реваскуляризацію нижніх кінцівок. Реваскуляризаційну остеотрепанацію (РОТ) виконано ізольовано 27 хворим І групи та 17 хворим 11 групи; РОТ у поєднанні з профундопластикою виконано 35 хворим I групи та 29 хворим II групи; РОТ у поєднанні з поперековою симпатектомією виконано 7 та 9 хворим відповідно у І та II групах. Зазначено, що серед непрямих способів реваскуляризації при хронічній ішемії на фоні атеросклерозу та ЦД стабільно кращий результат по збереженню кінцівки на рівні 63 % і більше протягом трьох років дає профундопластика, доповнена РОТ. Показано, що РОТ при хронічній ішемії як самостійне втручання, ліквідуючи больовий синдром, зберігає кінцівку протягом трьох років у 33,3 % хворих при ЦД, при атеросклерозі - у 29,4 %; у поєднанні із поперековою симпатектомією тільки у 28,6 % при ЦД та у 33,3 % хворих при атеросклерозі відповідно.