Запропоновано нафтогазогеологічне районування Європи, Азії, Африки, Америки та Австралії, розроблене на засадах сучасної геотектоніки. Виділено нафтогазоносні провінції та області, охарактеризовано основні риси геологічної будови та особливості їх нафтогазоносності, регіональні нафтогазоносні комплекси та горизонти, типи родовищ та покладів. Розглянуто геологічні закономірності розміщення різних типів скупчень нафти та газу й перспективи нафтогазоносності окремих територій. Наведено характеристику найтиповіших родовищ нафти та газу. Висвітлено основні напрями нафтогазопошукових робіт.

Предложено нафтогазогеологическое районирование Европы, Азии, Африки, Америки и Австралии, разработанное на основах современной геотектоники. Виделены нефтегазоносные провинции и области, охарактеризованы основные черты геологического строения и особенности их нафтогазоносности, региональные нефтегазоносные комплексы, типы месторождений и залежей. Рассмотрены геологические закономерности размещения разных типов скоплений нефти и газа и перспективы нефтегазоносности отдельных территорий. Приведена характеристика типичных месторождений. Освещены основные направления нефтегазопоисковых работ.

Розглянуто наукові засади прогнозування нафтогазоносності надр, а також методи досліджень у процесі пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ. Розкрито послідовність і зміст геологорозвідувального процесу на пошук даних корисних копалин. Визначено сприятливі умови для промислових скупчень нафти та газу. Запропоновано критерії прогнозування, а також методики якісної та кількісної оцінок перспектив нафтогазоносності.

Рассмотрены научные основы прогнозирования нефтегазоносности недр, а также особенности поисково-разведочных работ нефти и газа. Раскрыты последовательность и содержание геологоразведочного процесса по поиску данных полезных ископаемых. Определены благоприятные условия для их промышленных скоплений. Предложены критерии прогнозирования, а также методики качественной и количественной оценок перспектив нефтегазоносности.

Викладено методики математико-статистичної обробки нафтогазогеологічної інформації. Розглянуто питання проведення математичних операцій з нафтогазогеологічними величинами та визначення їх середніх значень і характеристик мінливості. Наведено елементи теорії похибок вимірів. Розкрито основи геолого-математичного моделювання. Запропоновано ефективні методики виявлення відмінностей або подібностей між нафтогазогеологічними об'єктами. Проаналізовано залежності між геологічними ознаками. Описано методи розпізнавання образів у процесі розв'язання геологопрогнозних завдань.

Изложены методы математико-статистической обработки нефтегазогеологической информации. Рассмотрены вопросы проведения математических операций с нефтегазогеологическими величинами и определения их средних значений и характеристик переменчивости. Приведены элементы теории погрешности измерений. Раскрыты основы геолого-математического моделирования. Предложены эффективные методики выявления отличий или совпадений между нефтегазогеологическими объектами. Проанализированы зависимости между геологическими признаками. Описаны методы распознавания образов при решении геологопрогнозных задач.

Обгрунтовано стратегічні напрямки нарощування мінерально-сировинної бази вуглеводнів у Східному, Західному та Південному нафтогазоносних регіонах України на основі сучасних уявлень про їх генезис і формування родовищ, системи критеріїв нафтогазоносності та науково обгрунтованих геодинамічних моделей будови регіонів. Доведено доцільність проведення геологорозвідувальних робіт з метою відкриття нових родовищ на нетрадиційних геологічних об'єктах, стратиграфічних комплексах і вторинних резервуарах. Запропоновано науково-практичне вирішення проблеми промислової нафтогазоносності гетерогенно-гетерохронного фундаменту осадових басейнів України, розроблено рекомендації щодо удосконалення методики пошукових робіт. Виявлено значний вуглеводневий потенціал геологічних об'єктів великих глибин нафтогазоносних регіонів України.

Обоснованы стратегические направления наращивания минерально-сырьевой базы углеводородов в Восточном, Западном и Южном нефтегазоносных регионах Украины на основании современных представлений об их генезисе и формировании месторождений, системы критериев нефтегазоносности и научно обоснованных геодинамических моделей строения регионов. Доказана целесообразность проведения геологоразведывательных работ с целью отрытия новых месторождений на нетрадиционных геологических объектах, стратиграфических комплексах и вторичных резервуарах. Обосновано научно-практическое решение проблемы промышленной нефтегазоносности гетерогенно-гетерохронного фундамента осадочных бассейнов Украины, разработаны рекомендации по усовершенствованию методики поисковых работ. Раскрыт значительный углеводородный потенциал геологических объектов больших глубин нефтегазоносных регионов Украины.

Розглянуто умови знаходження та види підземних вод у надрах, основи гідрогеохімії, формування водних розчинів і їх рух у літосфері, гідрогеологічні умови міграції, акумуляції, консервації та руйнування покладів нафти і природних горючих газів, використання гідрогеологічних даних під час проведення нафтогазопошукових робіт, проєтування і контролю за розробкою родовищ. Розглянуто питання охорони підземних вод і довкілля у нафтогазовидобувних районах.

Рассмотрены условия нахождения и виды подземных вод в недрах, основы гидрогеохимии, формирование водных растворов и их движение в литосфере, гидрогеологические условия миграции, аккумуляции, консервации и разрушения производства нефти и естественных горючих газов, использование гидрогеологических данных при нафтогазопоисковых работах, проектирование и контроль за разрабатыванием залежей. Акцентировано внимание на теме охраны подземных вод и окружающей среды в нефтегазодобывающих районах.

Проведены исследования влияния трещиноватости на нефтегазоносность, фильтрационно-емкостные характеристики палеогеновых пород-коллекторов Предкарпатского прогиба с использованием гидродинамических расчетов. Прослежена динамика изменения продуктивности скважин во времени, а также определены оптимальные значения депрессий для эффективной эксплуатации месторождений.

Одним из нефтегазоносных регионов Украины является Днепровско-Донецкая впадина. Открытые в ней месторождения преимущественно приурочены к антиклинальным структурам. Объективно оценить ресурсы углеводородов в ловушках нетрадиционного типа, особенно в карбонатных формациях, сложно. В связи с этим необходимо учитывать опыт исследований, проведенных в разных бассейнах мира.

Простежено гідрогеологічні передумови нафтогазоносності середньокам'яновугільних відкладів Старобільсько-Міллерівської монокліналі і зони Красноріцьких скидів північних окраїн Донбасу. Встановлено наявність сприятливих умов для скупчення покладів вуглеводнів по всьому моноклінальному схилу залягання башкирських та московських відкладів.

Наведено результати досліджень впливу на довкілля Гнідинцівського ГПЗ, які включали відбір проб поверхневих та підземних вод на території с. Гнідинці та с. Світличне - в пунктах, визначених за результатами попередніх досліджень, а також на території с. Остапівка. Встановлено, що визначальними чинниками формування хімічного складу та фізико-хімічних властивостей вод на досліджуваних територіях є природні умови їх формування, а також надходження до водних об'єктів забруднювальних речовин господарсько-побутового походження.

Висвітлено актуальні питання вивчення основних особливостей геологічної будови Внутрішньої зони Передкарпатського прогину, а саме виділення ярусів структур в межах окремих нафтогазопромислових районів.

Розглянуто перспективи нафтогазоносності прилеглого шельфу о. Зміїний. Переглянуто ресурсну вуглеводневу базу у зв'язку з делімітацією українсько-румунського кордону. Виділено перспективні нафтогазоносні райони. Проведено кількісну оцінку початкових сумарних ресурсів вуглеводнів структур прилеглого шельфу о. Зміїний. Визначено, що за результатами делімітації ресурсна база регіону зменшилась за приблизною оцінкою на 80 млн т у.п. Визначено першочергові напрямки для проведення геологорозвідувальних робіт.

Висвітлено головні теоретичні та практичні проблеми геології та нафтогазоносності морських надр Світового океану. Розглянуто основні питання геологічної будови морів та океанів, методи їх вивчення. Надано характеристику основних нафтогазоносних басейнів Світового океану, згрупованих за географічною ознакою - Північного Льдовитого океану, Північної та Південної Атлантики, західної та східної частини Індійського океану, західної та східної частини Тихого океану. Розкрито основні риси геологічної будови та нафтогазоносність Чорного й Азовського морів. Охарактеризовано природні газогідрати, а також формування, способи виявлення та розвідки їх покладів. Визначено основні закономірності формування та розташування родовищ нафти та газу, перспективи нафтогазоносності надр Світового океану та структуру витрат на освоєння його морських родовищ. Висвітлено питання міжнародного морського права.

Досліджено вторинні зміни порожнинного простору глибокозанурених порід-колекторів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину (ВЗПКП). У результаті вивчення та аналізу кернового матеріалу з глибоких і надглибоких свердловин ВЗПКП встановлено, що формування зон постседиментаційного розущільнення порід та, відповідно, покращання фільтраційно-ємнісних властивостей піщано-алевритових колекторів з аномально високими значеннями їх пористості та проникності зумовлене розташуванням свердловин в районі активної тектонічної діяльності з широким розвитком диз'юнктивних порушень. А відповідне формування вторинного пустотного простору пов'язано з випереджуючим фронтом вуглекислоти, яка поступає в колектор по ослаблених (тріщинуватих) зонах. Доведено, що головними критеріями потенційного прогнозу вторинної пористості на великих глибинах є присутність у розрізі окремих зон з підвищеною пористістю, проникністю та розущільненістю порід на загальному тлі закономірного погіршення колекторських властивостей з глибиною. Прогнозування та картування зон постседиментаційного розущільнення порід як перспективних об'єктів пошуку скупчень нафти та газу на великих глибинах необхідно проводити шляхом комплексування всього наявного геолого-геофізичного матеріалу з залученням даних мінерало-петрографічних, петрофізичних і гідрохімічних досліджень. Під час буріння свердловин необхідно не допускати різкого зниження протитиску на пласт, щоб запобігти незворотному закриттю тріщин, що і є причиною короткотривалих фонтанувань (по декілька тонн на добу) з надглибоких свердловин прогину під час їх випробування.

Проаналізовано вплив тріщинуватості палеогенових глибокозанурених порід-колекторів (П-К) Бориславського нафтопромислового району на їх нафтогазоносність і фільтраційно-ємнісні властивості. Проведено зіставлення проникностей і пористостей П-К глибокозанурених горизонтів з метою виділення типу колектора, що підтверджено також проведеним аналізом продуктивності свердловин. За результатами комплексних мікроскопічних досліджень встановлено широкий розвиток переважно літогенетичної тріщинуватості П-К глибокозанурених горизонтів. Зазначено, що важливу роль у процесі формування фільтраційних властивостей П-К на великих глибинах відіграють зони літогенетичної тріщинуватості, а розвиток таких зон призводить до нерівномірного нафтогазонасичення П-К. Вказано на напрямки для подальших пошуків покладів вуглеводнів, пов'язаних із глибокозануреними горизонтами. Для підвищення ефективності пошуків слід якомога детальніше враховувати особливості поширення окремих пластів, пропластків та їх літологічну неоднорідність.

Аналіз морфології гравітаційного поля дає можливість виявити і простежити характерні аномальні зони прояву глибинних розломів або пов'язаних з ними структурних форм осадового чохла, та прогнозувати будову Підкарпатського ложа і перспективи його нафтогазоносності.

На основі встановлення залежностей між відкритою пористістю і проникністю та комплексними геологічними параметрами спрогнозовано колекторські властивості піщано-алевритових порід нижньої крейди центральної частини Скибової зони Карпат. Установлено, що на глибинах близько 6 км можуть існувати породи-колектори з високими показниками ємнісно-фільтраційних властивостей, здатні утримувати промислові скупчення вуглеводнів і віддавати їх у процесі розробки. Звідси є очевидною висока перспективність нафтогазоносності спаської світи Скибових Карпат. Оцінено ступінь впливу кожного з комплексних геологічних параметрів на значення пористості та проникності пісковиків нижньоспаської підсвіти Скибової зони Карпат. Установлено, що для перетворення пористості роль чинника динамокатагенеза - первинна, далі - дія експоненціальної геохронотерми, і ще менший вплив здійснює експоненціальний хроноградієнт ущільнювального тиску, що відповідає сучасним уявленням про умови формування теригенних колекторів на великих глибинах. Відповідно, у перетвореннях проникності на перший план виступає чинник динамокатагенеза, далі - експоненціального хроноградієнта ущільнювального тиску, і відтак - експоненціальної геохронотерми. Такі дані відображають головні риси колекторів тріщинного типу, в яких основними шляхами фільтрації є тріщини.

Наведено стислий огляд існуючих поглядів зі структурно-тектонічної будови та нафтогазоносності Передкарпаття та Зовнішніх Карпат. Викладено результати новітніх досліджень з питань генезису вуглеводнів і формування покладів як основи прогнозування нафтогазоносності глибокозанурених горизонтів. На підставі результатів геолого-геофізичних досліджень, геолого-гравітаційного моделювання та даних буріння уточнено глибинну геологічну будову Українських Карпат, а також особливості формування, поширення порід-колекторів та їх фільтраційно-ємнісні властивості. Окремі розділи присвячені термобаричним умовам і фазовому стану вуглеводнів у глибокозанурених горизонтах і перспективам нафтогазоносності глибокозанурених об'єктів Крукеницької підзони Більче-Волицької зони, підложа Карпат і насуненого комплексу порід.

Розглянуто сучасний стан вивчення постседиментаційних перетворень порід-колекторів. Одержано геолого-статистичні залежності зміни величини гранулярної пористості з глибиною у межах Бориславського нафтопромислового району. Підтверджено, що до глибини 3900 м не спостерігається значного погіршення ємнісно-фільтраційних властивостей палеогенових порід-колекторів. На підставі комплексу лабораторних досліджень шліфів та геофізичних досліджень свердловин виділено інтервали розущільнення палеогенових порід-колекторів. Встановлено, що для утворення вуглеводневих скупчень у щільних глибокозанурених частинах розрізу важливе значення мають формування глибинних зон розущільнення за рахунок механічного розущільнення порід під дією тектонічних процесів та їх фізико-хімічного вилуговування агресивними компонентами міграційних флюїдів. Встановлено, що в зоні середнього та пізнього катагенезу вторинна пористість зумовлює розвиток порід-колекторів промислового значення.

Уточнено геологічну будову глибокозанурених відкладів Дніпровсько-Донецької западини, на окремих площах підтверджено нафтогазоносність девонських та нижньо-середньокам'яновугільних відкладів, а також перспективні ділянки розповсюдження структурних і неструктурних пасток. Оцінено перспективи нафтогазоносності території дослідження та прогнозні ресурси вуглеводнів для кожного стратиграфічного комплексу. Обгрунтовано основні напрями геологорозвідувальних робіт та першочергові об'єкти пошуків і розвідки покладів нафти і газу.

На підставі узагальнення раніше відомих, а також нових геолого-геофізичних досліджень, результатів буріння свердловин та лабораторних аналізів керна побудовано схеми поширення ефективних товщин палеогенових відкладів у межах I та II ярусів структур північно-західної частини Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Вивчено характер поширення порід-колекторів, уточнено умови їх формування та встановлено основні закономірності їх просторового поширення, а також особливості фільтраційно-ємнісних властивостей. Одержані результати стали основою для виділення нафтогазоперспективних об'єктів у межах обраного району досліджень. Виділено 9 нафтогазоперспективних об'єктів, просторове положення яких підтверджується наявністю газогеохімічних аномалій. Обсяг сумарних перспективних ресурсів виділених об'єктів, які залягають на глибинах від 2 до 5 км, складають 4221 тис. т нафти. Основними критеріями під час ранжування об'єктів були глибина залягання об'єкта та величина перспективних ресурсів, оскільки вони визначають економічну доцільність буріння свердловин.