Розглянуто основні принципи лексикографічної параметризації, засновані на поєднанні структурного (лексемоцентричного) та функціонального (антропоцентричного) підходів. Проаналізовано засади надання лексичного матеріалу з точки зору різних параметрів у Великому тлумачному словнику сучасної української мови.

Досліджено прийменники сучасної української мови на засадах системної лексикографії. Обгрунтовано статус прийменника як службової частини мови з власною системою семантичних і граматичних характеристик і широкими зв'язками в мові, що потребують лексикографічного опрацювання. Проаналізовано у складі прийменників сучасної української мови підсистему первинних і давніх вторинних прийменників, що належать до питомого лексичного шару. Розглянуто підсистему складених прийменникових одиниць, що розвивається і постійно поповнюється, збагачує сферу номінації відношень. Вивчено досвід лексикографічного опрацювання прийменників в українській тлумачній лексикографії, осмислено його переваги та вади. Враховано їх у виробленні комплексної словникової моделі прийменника.

Комплексно досліджено прийменники сучасної української мови з позицій системної лексикографії. Вивчено досвід їх лексикографічного опрацювання в українському тлумачному словникарстві. Реєстр прийменників доповнено складеними одиницями, змодельовано систему параметрів, яка відображає семантичні, граматичні, прагматичні та синтагматичні особливості прийменника як частини мови. "Словник прийменників сучасної української мови", поданий у додатку, пропонує комплексну лексикографічну модель прийменникової системи на сучасному етапі її розвитку.