Досліджено особистість В. Гавела, суспільно-політичного діяча, президента та його ролі у суспільно-політичних процесах Чехословаччини другої половини XX ст. Обгрунтовано основні фактори, що вплинули на становлення його особистості як політичного діяча. Проаналізовано роль політика у подіях "празької весни", "Хартії - 77" та "оксамитовій революції" у Чехословаччині. Проаналізовано внесок В. Гавела у демократизацію державотворчих процесів ЧФР. Розглянуто "організоване суспільство" як модель переходу від тоталітаризму до демократії. Висвітлено процес мирного розподілу ЧФР як результат демократичних реформ і побудови правової держави. Визначено роль В. Гавела у підготовці демократичного ландшафту та процесів становлення правової держави у Чехословаччині наприкінці 1960-х - початку 1970-х років та у період "оксамитової революції" 1989 р.

Мета дослідження - проаналізувати рух України до НАТО, розкрити основні проблеми і здобутки євроатлантичної інтеграції та окреслити подальші перспективи й можливості у цьому напрямі. Методологія спирається на принципи науковості, об'єктивності, усебічності, багатофакторності. Використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, ретроспективного та системного підходу до розв'язання науко-дослідницьких проблем. Основними результатами дослідження стало визначення особливостей головних зовнішньополітичних напрямів України: позаблокового, багатовекторного, євроатлантичного та узагальнення їх результатів. Зроблено логічні висновки щодо перспектив набуття нашою країною членства в НАТО та обгрунтовано необхідність дотримання євроатлантичного шляху як єдиного можливого для збереження незалежності України. Запропоновані висновки базуються не лише на основі спеціальних праць, а й аналізу офіційних документів, промов, стенограм, звернень посадових осіб, що допомогло всебічно розглянути предмет дослідження. Важливим предметом більш детального вивчення можуть бути конкретні кроки допомоги НАТО Україні в різних галузях та проведення порівняльного аналізу військової, політичної, економічної, технічної підтримки з метою демонстрації вигоди для нашої країни вступу до альянсу. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що висновки й узагальнення можуть бути використані як матеріал для популяризації зовнішньополітичного євроатлантичного вектора в Україні. Ці результати, в основі яких лежать офіційні дані, сприятимуть формуванню образу НАТО як важливого та необхідного партнера.