Выполнен анализ частот вибрации, инициируемой приводными станциями подземных конвейерных установок. Приведены структурная схема и характеристики автоматизированного комплекса для исследования распространения вибрации от горно-шахтного оборудования в элементах крепи и во вмещающих выработки горных породах.

Роботу присвячено технологічній оцінці придатності до низькотемпературного заморожування районованих та перспективних сортів абрикоса, вирощуваних у Вірменії. Наведено харчову, біохімічну та фізичну характеристику сортів за основними показниками. Визначено їх збереження у заморожених плодах і виготовлених із них продуктів. Розроблено та затверджено технологічні інструкції з виробництва заморожених плодів абрикоса, а також приготування компотів та варення.

Разработаны аппаратные и программные средства системы виброакустического мониторинга работы продувочных устройств на установке ковш-печь.

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що система соціального захисту є однією з важливих у контексті державного управління, адже вона охоплює фактично все населення будь-якої країни. Разом із тим, враховуючи те, що наразі світ стає все більш і більш глобалізованим, процеси глобалізації викликають кардинальні зміни у світовій економіці, у політичному, економічному, соціальному, культурному складниках життя сучасного суспільства. Відбувається процес формування єдиного економічного простору у світовому масштабі. Через це ті чи інші сфери суспільного буття стають важливими не лише окремо для тієї чи іншої держави, але й глобально, на міжнародному рівні. Це стосується і сфери соціального захисту населення. Зважаючи на те, що наявні певні наукові напрацювання в досліджуваній проблематиці, все ж можна констатувати про досить побіжний аналіз співвідношення та специфіки глобального і локального в соціальному захисті як пріоритету системи публічного управління. Мета роботи - висвітлення особливості глобального і локального в розумінні соціального захисту як пріоритету системи публічного управління та їх визначення у працях українських та зарубіжних дослідників. У результаті здійсненого грунтовного аналізу, розкривши забезпечення соціального захисту як один із ключових пріоритетів системи публічного управління, було доведено, що в сучасному світі соціальний захист в основі своїй має два ключових аспекти: глобальний і локальний. Глобальність даного пріоритету полягає в тому, що через функціонування різного роду міжнародних гуманітарних і політичних організацій мають місце такі явища, як наднаціональний перерозподіл доходів і наднаціональне правове регулювання соціальним захистом. Встановлено, що локальність пріоритету публічного управління у сфері соціального захисту зумовлюється тим, що в результаті ефективної її побудови і функціонування знижуються, а інколи - зникають різного роду соціальні проблеми, які можуть стати основою для дестабілізації, конфліктогенності в певній державі.

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що система соціального захисту є однією з важливих у контексті державного управління, адже вона охоплює фактично все населення будь-якої країни. Разом із тим, враховуючи те, що наразі світ стає все більш і більш глобалізованим, процеси глобалізації викликають кардинальні зміни у світовій економіці, у політичному, економічному, соціальному, культурному складниках життя сучасного суспільства. Відбувається процес формування єдиного економічного простору у світовому масштабі. Через це ті чи інші сфери суспільного буття стають важливими не лише окремо для тієї чи іншої держави, але й глобально, на міжнародному рівні. Це стосується і сфери соціального захисту населення. Зважаючи на те, що наявні певні наукові напрацювання в досліджуваній проблематиці, все ж можна констатувати про досить побіжний аналіз співвідношення та специфіки глобального і локального в соціальному захисті як пріоритету системи публічного управління. Мета роботи - висвітлення особливості глобального і локального в розумінні соціального захисту як пріоритету системи публічного управління та їх визначення у працях українських та зарубіжних дослідників. У результаті здійсненого грунтовного аналізу, розкривши забезпечення соціального захисту як один із ключових пріоритетів системи публічного управління, було доведено, що в сучасному світі соціальний захист в основі своїй має два ключових аспекти: глобальний і локальний. Глобальність даного пріоритету полягає в тому, що через функціонування різного роду міжнародних гуманітарних і політичних організацій мають місце такі явища, як наднаціональний перерозподіл доходів і наднаціональне правове регулювання соціальним захистом. Встановлено, що локальність пріоритету публічного управління у сфері соціального захисту зумовлюється тим, що в результаті ефективної її побудови і функціонування знижуються, а інколи - зникають різного роду соціальні проблеми, які можуть стати основою для дестабілізації, конфліктогенності в певній державі.

Розкрито і проаналізовано історичні та організаційно-правові основи формування вітчизняної системи публічного управління соціальним захистом. Запропоновано авторську хронологію становлення вітчизняної системи публічного управління соціальним захистом, яка складається з п'яти етапів, які охоплюють понад тисячу років. Відповідно розкрито, що публічне управління у сфері соціального захисту в Україні має досить тривалу історію від церковного доброчинства у середньовіччі та модерну до виникнення державних інститутів і формування повноцінної законодавчої бази у незалежній країні. Виявлено, що фундаментом розвитку національного соціального законодавства у сфері публічного управління соціальним захистом є різного роду міжнародні соціальні акти, які мають як регіональний, так і світовий рівні. Відповідно, доведено, що вітчизняна нормативно-правова база здійснення публічного управління у досліджуваній сфері досить розгалужена, проте виходячи з євроінтеграційної стратегії нашої держави, вона передбачає приведення її у відповідність з міжнародно-правовими, в тому числі з європейськими стандартами. Обгрунтовано, що попри наявну цілісну систему органів публічного управління соціальним захистом в Україні, проте це не виключає необхідність удосконалення системи органів влади, організаційно-правових основ її функціонування.