Досліджено молекулярно-генетичний поліморфізм райдужної форелі господарства "Ішхан" за мікросателітними локусами MFW 15, MFW 23, Hmo 02, Hmo 33. Для кожного з використаних праймерів підібрано оптимальні умови проведення ПЛР. На підставі розрахунку алельних частот визначено показники гетерозиготності. Значення наявної гетерозиготності за мікросателітними локусами були близькими до очікуваного. Найвищий рівень наявної гетерозиготності було зафіксовано за локусом Hmo 02 (0,69), найнижчий - 0,51, за локусом MFW 23.

Увагу присвячено вивченню рибницько-біологічних особливостей та ефективності використання три–чотирирічних плідників райдужної форелі, адаптованих до нестабільних умов вирощування. Вперше проведено порівняльний аналіз продуктивних ознак і досліджено основні відтворювальні властивості різних вікових категорій плідників райдужної форелі, вирощених в індустріальних господарствах з комбінованим водопостачанням, під генетичним контролем - здійснено оцінку генетичної структури за генетико-біохімічними системами, ДНК-маркерами та результатами цитогенетичного аналізу. В результаті проведених досліджень встановлено, що 10,4 % самиць досягли статевої зрілості у віці двох років. Продуктивні та репродуктивні показники три–чотирирічних плідників, у порівнянні з існуючим маточним стадом було покращено, відповідно, на 26,1 та 30,6 %. Акцентовано, що це дозволило отримати більш життєстійке потомство, та в результаті підвищити рівень рентабельності до 23,8 %.