Розглянуто проблеми вартості робочої сили та її структури, рівень заробітної плати та способи її регулювання, управління персоналом і організацію праці на підприємстві, а також планування трудових показників. Охарактеризовано ринок праці в економічній системі. Проаналізовано роль держави у регулюванні зайнятості населення, формуванні заробітної плати та прибутків населення. Наведено види, форми безробіття та визначено чинники, які обумовили його появу. Висвітлено стан безробіття в Україні. Описано резерви підвищення продуктивності праці. Досліджено роль демографічної ситуації у соціально-економічному стані в Україні.

Розглянуто аспекти нормативно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності, міжнародні економічні зв'язки та їх вплив на комплексні економічні перетворення в Запорізькому регіоні, актуальні проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку області. Визначено особливості регіональної політики відносно ввезення та вивезення капіталу. Досліджено напрямки, які забезпечують вихід економіки регіону з кризового стану і стабільний його розвиток, вирішальну роль яких визначає науково обгрунтована інвестиційно-інноваційна політика держави. Особливу увагу приділено дослідженню інвестиційного клімату в краї з метою більш широкого залучення іноземних інвесторів на взаємовигідних засадах.

Проаналізовано стан і перспективи залучення в економіку Запоріжжя внутрішніх і зовнішніх джерел інвестування за умов перехідної економіки, а також вплив державного управління на дані процеси. З урахуванням рівня розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури, фінансового стану регіону, ефективності управління демографічними процесами і ринком праці, рівня криміногенних ризиків, екологічної безпеки розглянуто особливості оцінки інвестиційного клімату в Україні та Запоріжжі вітчизняними інвесторами.

Проанализировано состояние и перспективы привлечения в экономику Запорожья внутренних и внешних источников инвестирования в условиях переходной экономики, а также влияния государственного управления на данные процессы. С учетом уровня развития рыночных отношений и коммерческой инфраструктуры, финансового состояния региона, эффективности управления демографическими процессами и рынком труда, уровня криминогенных рисков, экологической безопасности рассмотрены особенности оценки инвестиционного климата в Украине и Запорожье отечественными инвесторами.

Розкрито теоретичні та практичні аспекти регулювання інноваційного розвитку країни та регіону. Зроблено оцінку стану управління інноваційною діяльністю регіональних підприємств. Висвітлено проблеми державного регулювання, інформаційного та фінансового забезпечення інноваційного розвитку регіонів України.

Проаналізовано законодавчі та нормативні засади ведення державного земельного кадастру. Визначено місце та значення земельно-кадастрової інформації у державному управлінні земельними ресурсами. Узагальнено досвід створення кадастрових систем країнами Європи. Розглянуто сучасний стан і порядок ведення державного земельного кадастру України, охарактеризовано його картографічне забезпечення. Висвітлено питання використання матеріалів кадастрового оцінювання з метою регулювання земельного ринку. Обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення систем державного земельного кадастру у зв'язку з переходом країни до ринкових умов господарювання та запровадження сучасних методів управління з використанням новітніх технологій.

Проанализированы законодательные и нормативные основы ведения государственного земельного кадастра. Определены место и значение земельно-кадастровой информации в государственном управлении земельными ресурсами. Обобщен опыт создания кадастровых систем стран Европы. Рассмотрены современное состояние и порядок ведения государственного земельного кадастра Украины, охарактеризовано его картографическое обеспечение. Освещены вопросы использования материалов кадастрвого оценивания c целью регулирования земельного рынка. Обоснованы рекомендации по усовершенствованию систем государственного земельного кадастра в связи с формированием рыночных условий хозяйствования и внедрением современных методов управления с использованием новейших технологий.

Визначено місце України в міжнародних інтеграційних процесах. Розглянуто передумови у співробітництві ЄС - Україна. Обгрунтовано інвестиційну діяльність як головний чинник міжнародної економічної інтеграції України у світове господарство. Проаналізовано позиції зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів щодо залучення іноземних інвестицій в економіку країн. Виділено пріоритети зовнішньоекономічної діяльності України для активізації процесу інтеграції до ЄС.

Проведено комплексний та системний аналіз аспектів державного управління іноземними інвестиціями на рівні регіону в умовах трансформації економіки, визначено основні елементи економіко-організаційного механізму залучення іноземних інвестицій та обгрунтовано їх раціональні правові форми, розроблено нові підходи до механізму управління інвестиційною діяльністю органами місцевого самоврядування. Обгрунтовано концептуальні засади внутрішнього інвестиційного потенціалу економіки промислового регіону. Запропоновано методичні підходи до аналізу інвестиційної привабливості регіону та визначення критеріїв ефективності використання іноземного капіталу в ринковій економіці. Доведено, що для створення сприятливих умов розвитку регіону необхідне запровадження в процесі адміністративної реформи спеціальних механізмів впливу органів місцевого самоврядування на вдосконалення інвестиційного законодавства, інституціональної структури інвестиційної діяльності, які б враховували регіональну специфіку. Систематизовано головні завдання регіональної влади із залучення іноземного капіталу, основні елементи економічного механізму залучення іноземних інвестицій та обгрунтовано їх раціональні правові форми. Описано концептуальну інтегровану модель залучення прямих іноземних інвестицій, що пропонується як одна з можливих моделей аналізу і прогнозування. Встановлено преспективу надходження іноземних інвестицій та інвестиційні можливості регіону, розроблено довгострокову політику державного управління інвестиційним процесом в інституціонально-ринковій трансформації економіки. Визначено можливості реальної інтеграції України в Європейський Союз.

Розглянуто теорії становлення державного регулювання рекреаційної сфери (РС) та узагальнено теоретичні положення щодо сучасного змісту рекреації. Досліджено основні методи та механізми, що складають систему механізмів державного регулювання РС. Проаналізовано сучасний стан рекреаційної діяльності населення України, розкрито системний зв'язок правового й організаційного механізмів. Розроблено систему механізмів державного регулювання РС, функції якої реалізуються через координаційний зв'язок уповноваженого органу управління цією сферою.

Проаналізовано складові процесу формування та реалізації державної політики у сфері управління соціальними ризиками, визначено сутність та зв'язок усіх її елементів, надано сутність дефініції "державна політика у сфері управління соціальними ризиками". Доведено, що наукове обгрунтування зазначеної категорії та уточнення складових цього процесу дозволить підвищити ефективність формування та реалізації державної політики управління соціальними ризиками як ключової ланки механізму державного управління, що, у свою чергу, дасть можливість мінімізувати, нейтралізувати та усунути загрози соціальній стабільності.

Визначено заходи державного регулювання розвитком інновацій вітчизняного туризму, що максимально сприятимуть взаємозалежності екології та економіки. Розглянуто світові тенденції туристичного ринку щодо узгодженості економіки й екології як основних умов державного розвитку. Обгрунтовано напрями державного регулювання розвитком інновацій "туризм - транспорт", що сприятимуть створенню еколого-економічного ефекту.

Обгрунтовано історичні аспекти реалізації державної політики у сфері страхування сільськогосподарської продукції. Визначено особливості державного управління у сфері страхування сільськогосподарської продукції та виокремлено основні історичні етапи розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції.

Визначено роль державної підтримки у сфері розвитку страхування сільськогосподарської продукції в Україні, проаналізовано існуючий напрям державної підтримки у цій сфері. Розглянуто переваги державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції шляхом надання субсидій сільгосптоваровиробникам на відшкодування частини страхового платежу, над прямими виплатами з державного бюджету для подолання наслідків негативних природних явищ у сільському господарстві. На основі проведеного дослідження запропоновано напрями вдосконалення державної підтримки у сфері страхування сільськогосподарської продукції в Україні.

Розглянуто застосування механізмів державно-приватного партнерства в енергетичній сфері. Проаналізовано підходи до фінансування проекту державно-приватного партнерства на прикладі м. Мелітополь (Запорізька область) з використанням інституційного, організаційного та фінансового інструментів. Запропоновано варіанти розв'язання існуючих проблем у сфері житлово-комунального господарства у разі впровадження проектів державно-приватного партнерства.

Обгрунтовано державне регулювання соціальної відповідальності в Україні, виявлено способи залучення компаній до такої відповідальності, розглянуто досвід інших країн у цій сфері та визначено переваги впровадження соціальної відповідальності для держави й суспільства.

Обгрунтовано місце та роль державного механізму підвищення рівня конкурентоспроможності експорту в системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України. Розглянуто зарубіжний досвід забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного експорту. Запропоновано комплексний державний механізм підвищення конкурентоспроможності підприємств України та їх продукції на внутрішньому й зовнішньому ринках.

Розглянуто процес надання електронних публічних послуг в світі як базису для розвитку електронного урядування щодо взаємодії держави та її громадян у процесі розбудови інформаційного суспільства. Досліджено зміст ключових аспектів такої взаємодії, зокрема, розкрито зміст понять "інформаційне суспільство", "електронне урядування", "електронний уряд", "електронна послуга". Виявлено, що на цей час у зарубіжній практиці до сфери публічних послуг відносять "послуги загального інтересу" або SGI - "services of general interest"), до яких належить водопостачання, енергетика, освіта, громадський транспорт, поштові послуги, охорона здоров'я, телекомунікації, соціальне обслуговування, державне управління тощо, і які формуються в групи за такими категоріями, як управлінські, адміністративні, соціальні й неадміністративні послуги. Визначено основні детермінанти, на яких грунтується система надання публічних послуг у зарубіжній практиці (відкриті дані, відкриті процеси та відкриті послуги), що реалізуються на засадах прозорості, участі та взаємодії між основними стейкхолдерами цього процесу (урядом, фізичними та юридичними особами, громадянським суспільством, іншими соціальними партнерами). З'ясовано, що до основних засад та принципів розбудови системи надання електронних публічних послуг за кордоном відносяться: цифрова взаємодія; доступність, безпека та зручність використання; зменшення адміністративного навантаження; залучення громадян; стимули за використання цифрових послуг; захист персональних даних і конфіденційності; наявність механізму відшкодування та оскарження. Встановлено, що розвиток системи запровадження електронних публічних послуг в зарубіжних країнах, перш за все, тісно пов'язане із розвитком інформаційної культури населення. Дослідження рейтингу країн-членів ЄС за індексом цифрової економіки та суспільства (DESI 2020) надало змогу встановити, що такі держави, як Фінляндія, Швеція, Данія та Нідерланди мають найрозвиненішу цифрову економіку в ЄС. Серед країн, де спостерігалася найбільша частка користувачів, які взаємодіяли з урядом через електронні засоби комунікації, було виокремлено Данію, Ісландію, Фінляндію, Норвегію, Швецію, Нідерланди, Естонію. Проведено аналіз основних тенденцій та практики запровадження електронних послуг в таких країнах, як Естонія, Данія та ін.