Установлена степень влияния вариантов анатомического строения полости носа и параназальных синусов на формирование хронических воспалительных заболеваний околоносовых пазух. Проанализированы компьютерные томограммы 115 больных. Оценены анатомическое строение полости носа и параназальные синусы и состояние слизистой оболочки околоносовых пазух. Патологические изменения слизистой оболочки в околоносовых пазухах выявлены у 98-ми человек. Контрольную группу составили 16 пациентов без признаков патологии. Различные варианты анатомического строения полости носа и параназальных синусов оказывают влияние на формирование хронических воспалительных заболеваний околоносовых пазух с разной степенью корреляции. Результаты КТ-исследования показали, что хронические синуситы чаще возникают у пациентов с неблагоприятным строением носа и параназальных синусов. Значение различных вариантов анатомического строения в этиологии синуситов неравнозначно и требует дальнейшего изучения.

Цель работы - изучение возможностей диагностики пролиферативных (необратимых) воспалительных изменений слизистой оболочки верхнечелюстных пазух (СОВЧП) по данным спиральной компьютерной томографии (СКТ). Проанализированы компьютерные томограммы (КТ) 32-х пациентов (15 женщин и 17 мужчин) в возрасте 11 - 66-ти лет (основная группа) с воспалительными и воспалительно-пролиферативными заболеваниями верхнечелюстных пазух, которым СКТ-исследование полости носа и параназальных синусов проводилось в период обострения воспалительного процесса и в период ремиссии. Интервал между первичными и повторными СКТ-исследованиями составил от 10-ти дней до 34-х месяцев. В основной группе проводилось изучение динамики воспалительных изменений с целью отбора пациентов с обратимыми изменениями СОВЧП. Обратимость патологического процесса оценивалась по нормализации толщины слизистой оболочки и по отсутствию клинических проявлений верхнечелюстного синусита. Контрольную группу составили 10 пациентов (5 мужчин и 5 женщин) в возрасте 11-ти - 53-х лет с хроническими воспалительно-пролиферативными верхнечелюстными синуситами, которым после проведения СКТ околоносовых пазух (ОНП) было выполнено оперативное лечение с удалением измененной слизистой оболочки и гистологическим подтверждением хронического воспалительно-пролиферативного процесса (необратимые изменения). Результаты. Участки с полипозно-фиброзными изменениями слизистой оболочки имеют более высокую рентгеновскую плотность (РП) (до 78,8 HU; СО = 12,0 HU), чем участки с полипозными и кистозно-полипозными изменениями (до 54,O HU; CO = 21,5 HU). Показатели средней РП различных участков утолщенной СОВЧП м

огут значительно различаться даже в рамках одного СКТ-скана. Показатели средней РП участков обратимого утолщения СОВЧП на КТ могут иметь те же значения, что и показатели средней РП участков с необратимым (пролиферативным) утолщением СОВЧП. Выводы. В клинической практике для диагностики хронических воспалительных пролиферативных изменений слизистой оболочки ОНП целесообразно проводить СКТ в период ремиссии воспалительного процесса. В острую фазу риск диагностической ошибки возрастает. Показатели РП утолщенной СОВЧП на КТ не могут являться достоверным критерием дифференциальной диагностики между обратимыми и необратимыми (пролиферативными) изменениями слизистой оболочки воспалительного генеза.

Уперше проведено комплексне дослідження взаємозв'язку варіантів анатомічної будови перегородки порожнини носа, структур остіомеатального комплексу та нижньо-орбітальних етномоїдальних клітин Халлера з хронічними запально-проліферативними захворюваннями слизової оболонки верхньощелепних пазух, одержано гістологічне підтвердження рентгенологічних змін слизової оболонки верхньощелепних пазух (дані спіральної комп'ютерної томографії), характерних для хронічного проліферативного верхньощелепного синуситу. Одержано дані про зміни рівня кортизолу у венозній крові хворих залежно від способу, об'єму та тривалості хірургічного втручання у разі операцій на верхньощелепних пазухах. Оптимізовано способи малоінвазивних ендоскопічних втручань на цих пазухах за результатами експериментальних досліджень на об'ємних високоточних моделях порожнини носа та параназальних синусів, створених на базі розробленої технології.

  Скачати повний текст

Показано роль метрологічного забезпечення зразків озброєння та військової техніки для своєчасного та достовірного виявлення виходу параметрів (характеристик) озброєння за границі встановлених значень шляхом проведення вимірювань. Обгрунтовано, що на сьогодні нормативно не визначено порядок формування міжкалібрувальних інтервалів вихідних еталонів. Мета роботи - розробка методу визначення та коригування міжкалібрувальних інтервалів вихідних еталонів. Запропоновано основні розрахункові співвідношення методу визначення та коригування міжкалібрувальних інтервалів вихідних еталонів, проведено його дослідження. Наведено приклад застосування запропонованого методу для розрахунку міжкалібрувального інтервалу для існуючого вихідного еталону. Проведено перевірку розробленого методу на адекватність.

Показана важливість проведення метрологічної експертизи документації на вироби озброєння та військової техніки як частини військово-метрологічного супроводження розроблення (модернізації) таких виробів для забезпечення їх ефективної експлуатації та підтримання технічної готовності. Останнє досягається за рахунок забезпечення єдності вимірювань і достовірності контролю параметрів об'єктів вимірювання військового призначення у Збройних Силах України. Проаналізовано сучасний стан нормативно-правової бази з питань організації та проведення метрологічної експертизи документації на вироби озброєння та військової техніки. За результатами проведених досліджень визначені та обгрунтовані основні аспекти нормативно-правового забезпечення проведення метрологічної експертизи документації на вироби озброєння та військової техніки та проблемні питання, які потребують врахування у подальшій діяльності за цим напрямком. Мета роботи - проведення аналізу сучасного стану нормативно-правового забезпечення в галузі метрології та метрологічної діяльності, зокрема проведення метрологічної експертизи документації на вироби озброєння та військової техніки та пошук шляхів вирішення визначених проблемних питань.

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.109

Рубрики:

Відходи доменного виробництва та їх використання

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.103-14

Рубрики:

Доменна плавка чавуну

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто перспективи розвитку чорної металургії України до 2050 р. з урахуванням наслідків військової агресії рф. На основі комплексного аналізу сучасного стану визначено позитивні та негативні фактори впливу на розвиток галузі, можливості реалізації сучасних і перспективних технологій у металургійному виробництві. На основі системного підходу розроблено проєкт "Концепції сталого розвитку чорної металургії України до 2050 р.", зміст та структура якої відповідає вимогам "Порядку розроблення та виконання державних цільових програм" за постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 106. У проєкті Концепції представлено можливі сценарії та етапи розвитку чорної металургії, визначено пріоритетні напрями на найближчу, середню та довгострокову перспективи. Наголошено, що розвиток гірничо-металургійного комплексу України в цілому має бути пов'язаний з посиленням державної підтримки, розширенням внутрішнього ринку металопродукції, освоєнням сучасних технологій, використанням перспективних результатів досліджень при системному науково-технічному супроводі виробництва. Запропоновано перспективні шляхи удосконалення технологій на всіх основних металургійних переділах. Відзначено, що поряд з модернізацією процесу одержання чавуну в доменних печах доцільно розвивати способи прямого відновлення заліза. Прогрес у сталеплавильному виробництві перш за все пов'язаний з удосконаленням сучасних киснево-конвертерних і електросталеплавильних технологій. Показано, що прокатне виробництво також потребує модернізації промислового обладнання та розширення сортаменту металопродукції. Успішне вирішення завдань і реалізація напрямів перспективного розвитку, визначених Концепцією, нададуть змогу металургійній промисловості надійно закріпитися на шляху сталого зростання і забезпечити Україні конкурентні переваги на міжнародному ринку.