Проаналізовано процес виникнення суспільства як закономірний результат розвитку Всесвіту від неживого до живого та людини. Висвітлено проблему антропосоціогенези, причиною якої є виникнення в межах органічного світу нового способу організації життєдіяльності - комунікації. Визначено причини існуючих розбіжностей між східним і західним способами функціонування суспільства, виявлено кореляцію різних логік суспільного розвитку зі світоглядними та культурними особливостями їх представників.

Проанализирован процесс возникновения общества как закономерный результат развития Вселенной от неживого к живому и человеку. Освещена проблема антропосоциогенезы, причина которой коренится в возникновении в границах органического мира нового способа организации жизнедеятельности - коммуникации. Определены причины существующих расхождений между западным и восточным способами функционирования общества, выявлена корреляция различных логик общественного развития с мировоззренческими и культурными особенностями их представителей.

Розглянуто питання історичних трансформацій світогляду європейської людини від архаїчних часів до епохи Модерну включно. Розкрито світоглядні інваріанти кожної історичної епохи та генетичний зв'язок між ними. Доведено, що виниклі внаслідок незбігу родового ейдетичного буття людини з її особисто-екзистенційним буттям, аксіологеми визначають не лише світоглядні особливості представників різних хронотопів, а й задають вектор розвитку соціальних систем.

Рассмотрены вопросы исторических трансформаций мировоззрения европейского человека от архаических времён до эпохи Модерна включительно. Раскрыты мировоззренческие инварианты каждой исторической эпохи и генетическая связь между ними. Доказано, что возникшие вследствие несовпадения родового эйдентичного бытия человека с его личностно-экзистенционным бытием, аксиологемы определяют не только мировоззренческие особенности представителей разных хронотипов, но и задают вектор развития социальных систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21

Рубрики:

Людина і буття

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему типологізації суспільств як провідну проблему макросоціології. Висвітлено "цивілізаційні", культурологічні та комунікативні соціологічні концепції.

Рассмотрена проблема типологизации обществ как главная проблема макросоциологии. Освещены "цивилизационные", культурологические и коммуникативные социологические концепции.

Висвітлено особливості постмодернового етапу розвитку людського буття. Розглянуто світоглядні стратегії постмодерну. Проаналізовано питання буття людини в ситуації постмодерну.

Освещены особенности постмодернового этапа развития человеческого бытия. Рассмотрены мировоззренческие стратегии постмодерна. Проанализированы вопросы бытия человека в ситуации постмодерна.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю223.31 + Ю223.23 + Ю212.2

Рубрики:

Пізнання і предмет

Пізнання та інформація. Пізнання і комунікація

Філософське вчення про дух, свідомість і мислення

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено аналітичну інформацію про становище в основних галузях культури України. Проаналізовано законодавчу базу, систему управління та фінансування культури, розглянуто міжнародні культурні зв'язки та наукові дослідження в даній сфері. Увагу приділено проблемам культурно-мистецької освіти, питанням авторського права, застосуванню нових інформаційних технологій в бібліотеках, культурним зв'язкам з українською діаспорою.

Дана аналитическая информация о положении в основных отраслях культуры Украины. Проанализированы законодательная база, система управления и финансирования культуры, рассмотрены международные культурные связи и научные исследования в данной сфере. Уделено внимание проблемам культурно-художественного образования, вопросам авторского права, использованию новых информационных технологий в библиотеках, культурным связям с украинской диаспорой.

Висвітлено різні проблеми Вітчизняної війни 1812 р. в контексті поступу всесвітньої історії, також проаналізовано роль і місце українців та України в цій війні. Досліджено Україну в планах Наполеона, місце і роль українських козаків, зокрема, київські події 1812 р. З'ясовано роль партизанського руху, спецслужб, дипломатії, нагородних систем протиборців чи проблематики, пов'язаної з участю України та українців у цій війні, наслідків воєнних баталій для учасників протистояння, для окремих держав, регіонів і контененту, так і міжнародних аспектів, встановлення нової системи у постнаполеонівський період. Обговорено особисті риси головних лідерів і полководців, цивілізаційної сутності епохи бонапортизму й історичних шансів чи альтернатив розвитку Російської імперії, інших держав і народів.

Проаналізовано особливості, напрями та механізми формування взаємовідносин особа - суспільство - держава в країнах Центрально-Східної Європи. Вказано на дієві складові законодавчого регулювання діяльності організацій громадянського суспільства в окремих країнах регіону. Доведено, що обраний зазначеними країнами курс на модернізацію економіки та суспільного життя, а також європейську інтеграцію як головний зовнішньополітичний орієнтир, позитивно позначились на розвитку та діяльності інституцій громадянського суспільства в Польщі, Чехії, Угорщині, країнах Балтії. З урахуванням позитивного досвіду країн регіону визначено стратегічні напрями оптимізації взаємовідносин особа - суспільство - держава в Україні та запропоновано узагальнені рекомендації органам державної влади України щодо активізації взаємодії із суспільством.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю217.1 + Ю952.2

Рубрики:

Проблема ідеалу. Цінності та світогляд

Формування, самоствердження, самовиховання особистості

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4НІМ)5-563.1

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми еволюції культурно-історичних цінностей у світлі глобалізаційних процесів. Розкрито модифікації та перспективи політики мультикультуралізму в XXI ст. Доведено провідну роль європейських демократичних цінностей у розбудові правової держави та громадянського суспільства. З урахуванням позитивного досвіду розвинутих європейських країн запропоновано напрями реформування окремих сфер української політики. Визначено особливу роль європейських політичних і культурно-цивілізаційних цінностей для розвитку суспільства в майбутньому.

Проаналізовано теоретико-концептуальні проблеми соціально-політичної модернізації, національні моделі та регіональний вимір політико-модернізаційних процесів у контексті новітньої історії та сучасних імперативів розвитку. Проведено огляд суспільно-економічних процесів, які впливають на еволюцію сучасної міжнародної системи. Розглянуто поняття демократії як синтезу легальності та легітимності формування політичної влади. Висвітлено концептуальне бачення глибинної функціональної сутності феномену демократизації соціально-економічного життя та процесів загальноцивілізаційного розвитку, на сучасному етапі реально виявленого на пріоритетно стратегічній інформаційній основі. Проаналізовано діяльність міжнародних організацій та інститутів громадянського суспільства. Розглянуто специфіку модернізації ісламських країн за сучасних умов.

Проаналізовано трансформації громадянського суспільства за умов глобалізації та виявленню особливостей глобального громадянського суспільства. В контексті розгляду громадянського суспільства як особливого способу комунікації, доведено взаємозумовленість існування громадянського суспільства і правової держави, що формуються за умов полісуб'єктного простору. Зроблено висновок, що особливістю функціонування глобального громадянського суспільства є його вплив на внутрішню політику держав.

Подано інформацію про Державну установу "Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України", її структуру, історію та діяльність. Викладено наукові здобутки та результати науково-дослідних робіт за період 2012 - 2017 рр. Наведено перелік наукових публікацій науковців Інституту. Зазначено напрями наукових досліджень відділів установи, а також тематики їх науково-дослідної роботи на 2017 - 2019 рр. Висвітлено перспективи наукових досліджень Інституту.

Увагу приділено систематизації, концептуалізації та адаптації світового досвіду політики пам'яті до потреб України задля оптимізації шляхів формування національної єдності та зниження конфліктогенного потенціалу в суспільстві. Проаналізовано історичний досвід реалізації політики пам'яті як складової державної стратегії досягнення національної єдності в окремих розвинених і транзитивних країнах світу. Виявлено основні форми, методи та засоби актуалізації знакових подій історичного минулого як дієвого компоненту націєтворчих процесів, забезпечення національного консенсусу й адаптації цього досвіду для потреб України. Надано практичні рекомендації щодо форм, напрямів, способів актуалізації та підвищення потенціалу інструментальних можливостей політики пам'яті.

Розглянуто проблеми консолідації українського суспільства в ситуації соціально-економічної, внутрішньо- та зовнішньополітичної кризи. Оцінено стан національної згуртованості, розкрито причини та фактори конфронтаційних явищ у суспільних відносинах. Висвітлено модель національної єдності та стратегію її досягнення.

Розглянуто концептуальні моделі щодо посилення взаємодії держави та її органів і інститутів громадянського суспільства. Визначено, що ключовим напрямом такого посилення слугує здійснення системної конституційної реформи та вдосконалення соціального, антикорупційного, антидискримінаційного та іншого галузевого законодавства України.

Досліджено питання насильницької депортації (етнічних німців УРСР) громадян німецької національності, що відбулася на підставі цілком таємних, засекречених на довгі роки постанов Державного комітету оборони СРСР, у серпні 1941 року з Криму, у вересні 1941 року із Запорізької, Сталінської, Ворошиловградської та інших областей у віддалені райони Радянського Союзу. Проаналізовано умови та наслідки насильницької депортації, правовий статус і реальне становище німців у трудових таборах, трудармійців, мобілізованих на роботу до таборів НКВС. Простежено довгий і обтяжливий шлях та непомірні труднощі, що були пов'язані з відновленням німецького етносу й історичної справедливості у період існування СРСР та у сучасну добу сходження незалежної України.

Здійснено систематизацію історичного досвіду реалізації програм модернізації у країнах пострадянського простору. Проведено порівняльний аналіз основних моделей та алгоритмів трансформаційних процесів на пострадянському просторі. Обґрунтовано теоретичне положення про те, що конкуренція європейського та євразійського (інтеграційних) векторів на пострадянському просторі сутнісно виявляється як конкуренція між європейським прикладом успішного розвитку та російським прикладом опертя на силу. Визначено специфіку та особливості трансформації колишніх радянських республік. Проаналізовано вплив ЄС, США, КНР на пострадянські трансформації. Доведено, що наявні цивілізаційні відмінності між країнами пострадянського простору та вплив ключових світових геополітичних та економічних суб’єктів зумовлюють подальшу сегментацію пострадянського простору, розходження цивілізаційного уявлення свого майбутнього пострадянськими державами.