Изучены связи личностных переменных с суицидальным поведением и с его предиктором - феноменом безнадежности (ФБ) в двух возрастных группах: 18 - 29 и 30 - 39 лет. Для мужчин в обеих возрастных группах наиболее важной характеристикой, позволяющей дифференцировать суицидентов с ФБ, оказались низкие значения фактора экстраверсии, для женщин старшей возрастной группы - констеляция личностных черт, связанных с переживанием и выражением гнева. Рассмотрено возможное значение полученных данных с точки зрения типологии личности суицидентов.

Исследованы мотивационные аспекты самоповреждающего поведения ("намеренности" суицидальной попытки (СП)) у суицидентов, переживающих феномен безнадежности (ФБ). Оценена возможность предсказания степени тяжести суицидальной попытки (ТСП) на основе показателей, отражающих Меру Желания Смерти суицидента и субъективной Оценки Вероятности Смерти (ОВС) СП. Регрессионный анализ показал возможность предикции ТСП только на основе переменной ОВС в группе лиц, не обнаруживающих ФБ. В группе суицидентов, переживающих ФБ, предикция ТСП на основании указанных переменных оказалась невозможной. Полученные результаты обсуждены с позиций возможного объяснения природы предиктивных свойств ФБ относительно различных форм суицидального поведения.

Изучено влияние личностной предиспозиции и актуального психического состояния на развитие суицидального процесса. Использована нелинейная статистическая модель для оценки способности такого психологического параметра как Феномен Безнадежности отражать степень развития суицидального процесса. Обсуждены возможные теоретические и практические следствия полученных результатов.

Представлено результати теоретичного аналізу уявлень щодо феноменології переживання безнадійності, зокрема її поведінкових інваріант і прогностичного значення в детермінації саморуйнівної поведінки. На засадах метатеоретичного аналізу визначено предиспозиційні фактори суїцидальної поведінки. Диференційовано переживання безнадійності нормотипових осіб і тих, що вчинили суїцидальні спроби. Визначено емпіричні кореляти та здійснено порівняльний аналіз тенденцій переживання безнадійності та реалізації суїцидальної поведінки в контекстах особистісних, статево-рольових відмінностей. Установлено особистісні детермінанти в групах чоловіків і жінок із безнадійністю, які вчинили та не вчинили суїцидальні спроби. Доведено, що риси особистості й темпераменту обумовлюють патерни переживання безнадійності, яку доречно розглядати як предиспозиційний і модеруючий фактор суїцидальної поведінки. Визначено особливості особистісної детермінації переживання безнадійності у нормотипових осіб і тих, що вчинили суїцидальні спроби. Здійснено модераційний аналіз причинного впливу безнадійності як компонента, фактора ризику та предиктора суїцидальної поведінки. Встановлено зв'язок переживання безнадійності з мотиваційними аспектами суїцидальної поведінки, уточнено систему понять "безнадійність", "суїцидальна спроба", "особистісна детермінація", "адаптивність індивіда".