Рассмотрены вопросы построения педагогической технологии в контексте идеи непрерывного образования. Проанализирован опыт Харьковского национального педагогического университета имени Г.С. Сковороды в применении автоматизированных компьютерных систем для организации и управления самостоятельной учебной деятельностью студентов. Описаны направления трансформации известных методов обучения для их эффективного использования в условиях непрерывного образования. Сформулированы новые задачи и функции педагогической диагностики в системе непрерывного обучения, свободного в пространстве и времени.

Визначено предмет, об'єкт податкового аудиту, що здійснюється органами ДПС України. Розкрито поняття та принципи податкового аудиту, обгрунтовано його головну мету - виявлення та руйнування схем ухилення від сплати податків, розширення бази оподаткування за рахунок тіньової економіки. Висвітлено організаційно-правові засади проведення перевірок у сфері оподаткування. Досліджено сутність, призначення та організаційні форми взаємодії під час проведення податкового аудиту органами ДПС України.

Проанализирован уровень информатизации системы общего образования г. Харьков и Харьковской области. Определены основные направления деятельности филиала кафедры ЮНЕСКО "Новые информационные технологии в образовании для всех" в Харьковском национальном педагогическом университете им. Г. С. Сковороды по развитию Программы ЮНЕСКО "Информация для всех" в Харьковской области.

Система педагогической диагностики рассмотрена как неотъемлемый компонент непрерывного образования в информационно-коммуникационной педагогической среде. Описаны состав и структура системы педагогической диагностики, специфические требования к ней. Проанализированы методы измерения параметров базовых моделей системы педагогической диагностики.

Розглянуто методи прийняття рішень з забезпечення захищеності в комунікаційних системах (КС). Описано складові системи забезпечення безпеки КС. Визначено необхідність моніторингу станів КС та деструктивних впливів або атак на системи. Розглянуто призначення, структуру, класифікацію та особливості побудови систем виявлення та запобігання вторгнень. Визначено, що функціональні блоки в складі систем виявлення та запобігання вторгнень реалізують множину методів навчання бази знань системи захисту інформації, методів підтримки прийняття рішень, методів прогнозування та методів виявлення та запобігання вторгнень. Висунуто множину вимог для методів забезпечення захищеності КС при побудові реальних систем забезпечення безпеки інформаційних ресурсів. Встановлено, що при забезпеченні безпеки інформаційних ресурсів, що циркулюють в КС, а також оцінюванні реалізованих сервісів і механізмів безпеки в системах захисту інформації, доцільно комбінувати та удосконалювати методи прийняття рішень з забезпечення захищеності, виходячи з визначених вимог до систем захисту та враховуючи особливості функціонування КС обробки інформаційних ресурсів.

Розглянуто моделі, що призначені для опису атак. В загальній моделі захисту інформації з повним перекриттям кожній загрозі системи захисту інформації протистоїть механізм захисту, який не дозволяє впливати загрозам на області, що захищаються. Визначено, що модель має враховувати найбільшу кількість чинників впливу загроз, ймовірність виникнення вразливості та реалізації загрози, час реалізації загрози і можливі збитки, а також визначати ефективність упровадження засобів захисту та ступінь захищеності системи. Встановлено вимогу забезпечення працездатності формальних методів за короткими обмеженими вибірками про перелік загроз безпеці інформаційним ресурсам, параметри атак та стан захищеності комунікаційної системи. Побудовано вирішуюче правило, яке з найменшою кількістю помилок класифікує стани захищеності комунікаційної системи за впливом загроз на основі послідовності параметрів кібератак. Представлено узагальнену типову модель, що описує взаємодію загроз, засобів захисту системи забезпечення безпеки систем електронних комунікацій та множину станів їх захищеності. Запропоновано для розпізнавання станів захищеності комунікаційних систем застосовувати метод пошуку вирішуючого правила, який базується на побудові розділяючої гіперплощини. Запропоновано модель побудовану на основі вирішення завдань: визначення початкової множини загроз, об'єднаної в конкретний момент часу в вектор загроз, та зміни координат вектора за певний період спостереження; оцінювання чисельних значень рівнів загроз на обраних часових зрізах фазового простору моделі; пошук оптимального направляючого вектора розділяючої гіперплощини для множини векторів послідовної зміни рівнів загроз. Запропоновано модель оцінки впливу загроз на стан захищеності дозволить оперативно враховувати зміни рівнів загроз комунікаційних систем, вводити до розгляду додаткові загрози, що виникають повторно та отримувати поточні оцінки стану захищеності інформаційних ресурсів у цілому.

Досліджено оптичні й електричні втрати в сонячних елементах PEDOT:PSS/n-Si за допомогою спектроскопічної еліпсометрії та вимірювання вольтамперних характеристик. Мета роботи - з'ясувати роль міжфазного шару в процесах оптичного відбиття та рекомбінації носіїв заряду.