Поділено ранньосередньовічні пам'ятки празько-корчацької культури у верхів'ї Дністра, Західного Бугу та Вісли на типи - поселення, городища, могильник і скарб. Вони розташовані вздовж течії великих річок або приток. Їх підгрунтям слугувала слов'янська частина багатоетнічної черняхівської культури, що відобразилося у комплексах гунського часу. Матеріальна культура регіону однорідна та характеризується однаковими особливостями. Для нього характерні сім типів посуду. Технологія виробництва свідчить про місцевий характер. На підставі однорідності рис у матеріальній культурі, наявності городищ доведено, що у верхів'ях Західного Бугу містився центр дулібського об'єднання, а у Верхньому Подністров'ї мешкали хорвати. З цих регіонів розпочалося просування слов'ян у верхів'я Вісли, а також у південному та східному напрямках.

Наведено результати палеоботанічних досліджень на підставі матеріалів з поселення вельбарської культури Йосипівка-III, яке знаходиться у межиріччі верхів'їв Західного Бугу та Стиру. Зазназначено, що виявлений рослинний матеріал надав нові відомості про розвиток землеробства вельбарських племен у III -IV ст.

Приведены результаты палеоботанических исследований на основе материалов с поселения вельбарской культуры Осиповка-III, которое находится в междуречье верховий Западного Буга и Стира. Отмечено, что выявленный растительный материал предоставил новые сведения о развитии земледелия вельбарских племен в III -IV вв.

Проаналізовано облаштування оборонних укріплень Зимнівського городища, яке функціонувало у VI - VII ст. На зіставленні результатів досліджень, які проведено В. Ауліхом у 1960-х рр., А. Броніцьким у 1997 р., Т. Миляном у 2003 р., зроблено узагальнення щодо його заснування та конструктивних особливостей оборони укріплених поселень у ранньому середньовіччі. Підсумком цих робіт стало виявлення та вивчення решток оборонного валу та рову, укріплення периметра городища додатковим частоколом з оборонними спорудами у ньому. Зауважено, що для укріплення городища вдало використовувався і природний фактор. У відповідності до стратиграфічних спостережень, а також рухомого археологічного матеріалу період функціонування визначено часом становлення ранніх слов'ян у межиріччі Дністра та Горині, утворення Дулібського союзу племен.

У 2005 р. НДЦ "РАС" ІА НАН України проведено рятівні археологічні розкопки на багатошарових поселеннях Прилбичі-I та Гряда-II, де було зафіксовано культурно-хронологічний горизонт римського часу. У результаті досліджень виявлено рештки наземних і заглиблених господарських комплексів. Зібрано численний керамічний матеріал - фрагменти ліпного та гончарного посуду, пряслиця, виробів із металів. За характерними особливостями час існування поселення Прилбичі-I визначено III - IV ст. н. е., а Гряда-II - II - III ст. н. е.

Охарактеризовано письмові римські та візантійські джерела про слов'ян, розглянуто елементи слов'янської культури на черняхівських багатошарових поселеннях (Черепин, Неслухів, Березець) у верхів'ях Дністра і Західного Бугу, де виявлено характерні для слов'ян форми ліпної кераміки та способи житлобудівництва. На підставі цього підтримано твердження, що міграційні потоки слов'ян - носіїв празько-корчацьких старожитностей - проходили із верхів'їв Дністра і Західного Бугу у західному напрямі, а їх основою стали пізньочерняхівські пам'ятки цього регіону.